Медіа «Нова українська школа» продовжує досліджувати ситуацію в прифронтових і деокупованих регіонах на основі офіційних даних, відкритих джерел, наукових досліджень, а також свідчень представників освітньої сфери і експертів. Ми проаналізували трансформації освітньої мережі, ефективність різних форматів навчання, а також стан учнів і педагогів, окресливши ризики, що можуть мати довготривалі наслідки.
Цей матеріал є другим у серії публікацій, присвячених різним моделям функціонування української освіти у прифронтових територіях. Кожна модель формується залежно від безпекової обстановки, масштабу руйнувань, обсягів міграції та стану інфраструктури.
—
### Модель 2. Змішане адаптивне навчання в умовах постійної небезпеки — Демонстрація на прикладах Дніпропетровської та Харківської областей
Чому саме Дніпропетровську та Харківську області об’єднали в єдину модель? На відміну від Донеччини та Луганщини, де освіта здебільшого відбувається в екстериторіальному дистанційному режимі, у цих двох областях лишається значна кількість учнів та вчителів, які фізично перебувають на місцях. Це дає змогу поступово повертати дітей до очного навчання, поєднуючи його з дистанційними форматами залежно від рівня безпеки.
Саме тому згадані області можна вважати прикладом адаптивної змішаної освітньої моделі. Її базу утворили укриття, підземні школи, енергетична автономія закладів освіти та здатність системи оперативно коригувати формат роботи з огляду на безпекові зміни.
#### Особливості моделей у регіонах
– У Харківській області очне навчання дозволене лише в підземних школах. Область географічно велика з різними рівнями фактичної безпеки: у Харкові, що розташований за 30 км від кордону з Росією, безпекова ситуація значно складніша, ніж у селах поблизу Полтавської області, які віддалені від кордону на 120 км.
– На Дніпропетровщині діє більш диференційований підхід через відмінну безпекову обстановку та різноманіття адаптаційних методів. Харківщина вказує на повільний, але впевнений процес повернення до офлайн-навчання, спрямований на пріоритетне забезпечення безпеки дітей.
Втім, повернення до шкіл виявило нові виклики — створення безпечного освітнього середовища є необхідним, але недостатнім. Навіть у місцях, де організовано очне чи змішане навчання, освітні працівники наголошують на значних освітніх втратах, зниженні мотивації і потребі у психоемоційній підтримці як учнів, так і вчителів.
—
### Увага в цьому матеріалі зосереджена на:
– Еволюції переходу від дистанційного до змішаного формату навчання у Дніпропетровській та Харківській областях;
– Фінансуванні створення захисних укриттів та підземних освітніх просторів;
– Результатах повернення до очного навчання;
– Освітніх втратах та уповільненні мотивації, що постають після вирішення питання безпеки.
—
### Потреба переходу до змішаного формату навчання
Дніпропетровська область має найменшу за площею окуповану територію серед прифронтових громад — лише 0,6%. Цю площу тимчасово втратили у 2025 році, але ризики залишаються, оскільки значна частина області близька до зони бойових дій. Обстріли з ворожих позицій стають щільнішими та потужнішими. Водночас школи регіону приймають багато дітей, які переселилися з інших областей: у 2022 році було зареєстровано майже 11 тисяч внутрішньо переміщених учнів, що істотно вплинуло на структуру освітньої мережі.
У 2022–2023 навчальних роках у регіоні застосовувалися різні формати освіти, які змінювалися під впливом безпекових змін. За даними Головного управління статистики Дніпропетровської області:
– У 2021–2022 навчальному році працювало 848 закладів загальної середньої освіти; в вересні 2022 року їх було 836.
– Повністю дистанційний режим був поширений у містах Дніпро і Кривий Ріг.
– Інші громади використовували ситуативні формати навчання, частково залежні від наявності укриттів.
– Фактор укриттів став основним чинником для організації змішаного формату навчання.
Дніпропетровщина активно інвестувала в розвиток змішаного навчання. Згідно з даними обласного департаменту освіти станом на 2023–2024 навчальний рік:
– Очна форма навчання реалізовувалася лише у 26 закладах загальної середньої освіти.
– У 2026 році 274 школи (35%) працюють очно, 351 (45%) — у змішаному форматі, а 158 (20%) — дистанційно.
– 17 педагогів були на простої, а 6811 учнів перебували за кордоном.
#### Приклади зі шкіл Дніпропетровщини
Ліцей №81 у Кривому Розі — один з 351 навчального закладу, що опановують змішане навчання. Заступниця директора з навчально-виховної роботи Олена Волочаєва розповіла, що перехід від карантинного дистанційного режиму до змішаного був важким. Учні почали втрачати базові навички ведення зошитів і поведінки у класі. Наявність укриття на 450 осіб, що не покриває повністю контингент у 898 школярів, заставила застосовувати режим “тиждень через два” для очного навчання.
Неможливість повністю перейти на офлайн обумовлена також проблемами нестабільності електропостачання і доступу до інтернету вдома.
Керівниця Департаменту освіти Кривого Рогу Тетяна Кріпак підкреслила:
– 124 навчальних заклади працюють у змішаному форматі, у 111 школах створені базові укриття і 3 — протирадіаційні.
– Від 2022 року до 2024 року відбувався поступовий перехід від дистанційного навчання до змішаного, зі збільшенням консультацій в очному форматі.
– Основне фінансування укриттів надходило з місцевого бюджету, а грантову підтримку надавали міжнародні фонди, зокрема Велике герцогство Люксембург.
– Держава покрила субвенцією будівництво трьох протирадіаційних укриттів і підтримала заявку ще на три.
– Укриття вже функціонують у 222 закладах і мають понад 42 тисячі місць.
– У школах та дитсадках встановлено бронеплівку на вікнах, що захищає від уламків при вибухах.
– Уроки проводяться навіть в укриттях на нижніх поверхах, з урахуванням швидкості приліту снарядів.
#### Недоліки і проблеми інфраструктури
Незважаючи на активний розвиток інфраструктури, частина навчальних закладів області призупинила діяльність. За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, із 922 зареєстрованих закладів:
– 15 НВК, ліцеїв і гімназій не працюють із різних причин, зокрема в громадах Петриківки, Могилівки, та районах Синельниковському, Кам’янському, Самарівському, Криворізькому, Нікопольському.
– Деякі школи закриті через перебування у зонах бойових дій чи евакуації.
– Інші не функціонують уже кілька років, наприклад, Цибульківська гімназія Могилівської громади, призупинила навчання у 2024–2025 році.
Оптимізація шкільної мережі в сільських районах спричинена близькістю фронту, в містах збільшується навантаження на педагогів через приплив учнів з безпечніших регіонів. Постійна міграція спричиняє динамічну зміну учнівських колективів.
Керівниця департаменту освіти Кривого Рогу наводить такі цифри:
– Учнів-переселенців у громаді близько 3,5 тисяч.
– За останній рік ця цифра зросла на тисячу.
– Проводяться зустрічі з центрами допомоги переселенцям, хабами у Бахмуті, Херсонській області (Генічеська, Новоолександрівська, Бериславська громади).
– Пропонуються садочки й позашкільна освіта поруч зі школами.
Однак змішаний формат не здатен повністю вирішити накопичені за пандемію і війну проблеми якості освіти. Відновлення всіх навичок живого спілкування за кілька днів на тиждень є складним завданням.
—
### Подолання освітніх втрат і психосоціальна підтримка
Стійкість і адаптивність освітньої системи Дніпропетровщини повинна стати основою створення тривалої системи навчання в умовах близькості до війни. Проте одним із ключових пріоритетів є подолання освітніх втрат та психологічна підтримка учнів і педагогів.
Олена Волочаєва, заступниця директора ліцею №81, зазначає, що систему надолуження знань формують проєкти, зокрема за підтримки ЮНІСЕФ, у яких ліцей бере участь вже три роки. Формат обов’язково є офлайн-навчанням, що включає:
– Підтримку вчителів;
– Спеціальні зошити для самостійної роботи учнів;
– Заняття з психологами, проведені в рамках першої хвилі проєкту «Мрій. Дій», хоча в наступних хвилях ця підтримка зникла.
У період постійних повітряних тривог, обстрілів і відключень електроенергії діти особливо потребують такої допомоги.
У відповідь на ці виклики освітяни пройшли спеціалізоване навчання з надання психосоціальної підтримки. Навесні 2026 року 200 педагогів Дніпропетровщини пройшли курс підвищення кваліфікації, організований громадською організацією «Смарт освіта» за підтримки HLF.
Голова ГО «Смарт освіта» Іванна Коберник підкреслює важливість підтримки стану вчителів, адже від їхнього психологічного стану значною мірою залежить ефективність навчання дітей. Тренінги включали вправи з саморегуляції, навички взаємопідтримки, «Картки стійкості» та супервізійні зустрічі для обговорення складних випадків.
Програма «Catch-Up», реалізована фондом savED у партнерстві з UNICEF Ukraine у Дніпропетровській та Запорізькій областях, акцентувалася на трьох ключових предметах: українській мові, математиці та англійській мові. П’ять хвиль програми охопили:
– 66 226 учнів, які пройшли повний курс занять;
– 97 474 уроків, проведених педагогами у 45 громадах;
– 87,4% учнів, які зафіксували покращення в навчальних результатах;
– Середній приріст успішності учнів — 19% за результатами фінального тестування.
Ліцей №81 є активним учасником цих ініціатив, відзначаючи покращення успішності.
Отже, освітня система Дніпропетровської області продемонструвала можливість реалізації різноманітних форматів навчання попри близькість до фронту. Динамічний перехід до змішаних форматів, зростаючий показник учнів — внутрішньо переміщених осіб у місцевих школах, а також проактивний пошук фінансування для створення укриттів і забезпечення енергетичної автономії свідчать про активний і цілеспрямований розвиток.
> Цей процес необхідно системно масштабувати: підтримувати і стимулювати грантову активність навчальних закладів, навчати фандрейзингу, розширювати партнерства з регіональним бізнесом. Найважливіше — забезпечувати державну підтримку для системного подолання освітніх втрат, які неминучі в цьому адаптивному форматі, навіть за умови організації укриттів.
—
### Харківська область: ставка на поступовий розвиток офлайн-навчання
Харківщина обрала, можливо, найамбітнішу серед усіх прифронтових регіонів стратегію — поступове повернення максимальної кількості учнів до очного навчання. Проте більшості дітей досі доводиться навчатися дистанційно, оскільки зведення підземних шкіл є дороговартісним і тривалим процесом.
Це один із ключових регіонів бойових дій з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Частина території була окупована одразу, але за підсумками вересневого контрнаступу ЗСУ у 2022 році деокупована. Обласний центр, хоч і не був захоплений, зазнає регулярних руйнувань.
Протягом року контрольовані території скоротилися на 1,3%, конфлікт триває.
За даними Головного управління статистики Харківської області до повномасштабної війни діяли 715 шкіл, де навчалися майже 270 тисяч учнів.
У 2023–2024 навчальному році:
– Департамент освіти Харківщини повідомляє про 621 школу, в яких навчалося 223,5 тисячі дітей.
– Змішану форму навчання обрали 2 087 учнів, решта — дистанційно.
– Кількість педагогічних працівників зменшилася з 22,5 тисяч до майже 19 тисяч.
Станом на 2026 рік:
– В області функціонують 577 загальноосвітніх закладів;
– У 186 школах (32,23%) навчається очно чи за змішаною формою 37 040 учнів;
– Віддалені формати обрали 391 школа (67,76%);
– Загальна кількість учнів, які відвідують заняття за партою, — 202 120.
#### Підземні школи — інноваційна відповідь на загрози
Основним форматом залишається дистанційне навчання, що застосовується і там, де ситуація відносно безпечна. Водночас Харківщина стала лідером у впровадженні практики підземних шкіл. Перша леді України, голова «Фундації Олени Зеленської», повідомила у грудні 2025 року:
> «Харківщина — український лідер у будівництві підземних закладів освіти. Наразі тут зводять 43 такі школи. Восени в офлайн або змішаному форматі навчалося понад 50 тисяч дітей. Нові заклади дозволять перевести до офлайну ще понад 40 тисяч учнів».
Варто відзначити, що ці 43 підземні школи складають кожну п’яту з усіх аналогічних будівництв в Україні.
До кінця березня у Чугуєві відкрили дві нові підземні школи — наразі там здобувають освіту майже 650 дітей.
Дистанційне навчання залишається основою для учнів, які перебувають за межами області або на окупованих територіях. Серед педагогів 212 осіб працюють дистанційно, перебуваючи за кордоном. Очікується, що з часом кількість таких дітей зменшиться.
За лютий 2026 року:
– Лише 26 учнів із тимчасово окупованих територій навчалися у закладах області офлайн.
– 13 149 учнів, які виїхали, продовжують навчання у старих школах, але можуть перейти до офлайн-освіти в безпечніших регіонах.
– За кордоном перебувають 45 519 учнів; з них за дистанційною формою навчання — 41 939, за сімейною — 1 676, за екстернатною — 1 162, і лише 752 навчалися у дистанційних класах з українознавчим компонентом.
– Очікується поступове зменшення кількості учнів, які навчаються у подвійних форматах.
#### Плани випускників
Випускники Харківської області активно планують подальшу освіту. Хоч кількість абсолютних відмінників зменшується, а деякі випускники мешкають за кордоном, важливо зберігати сталу систему освіти на всіх рівнях.
– У 2023 році 10 835 випускників здали національний мультипредметний тест (НМТ), серед яких 209 отримали 200 балів.
– У 2024 році з 10 994 учасників 175 отримали максимальні 200 балів.
– У 2025 році, незважаючи на складнощі, явка становила понад 91% (майже 13 тисяч), серед яких 97 випускників отримали максимальний бал.
—
### Освітня мотивація — живе спілкування як чинник успіху
Потенціал регіону слід враховувати в контексті реформи старшої школи. За умов очного або змішаного навчання нова система має шанси на успішне впровадження. Однак слід орієнтуватися не лише на цифрові показники.
Тетяна Коврига, керівниця фундації GoGlobal, наголошує, що регіони типу Харківщини, де у 2023 році рівень академічних знань сягав 80%, сьогодні втрачають його на 20%. Це вказує на втрату мотивації з боку учнів.
Ганна Новосад, очільниця фонду savED, констатує, що об’єктивна оцінка якості освіти у зонах високого ризику наразі неможлива. Аналіз цифрових результатів НМТ чи моніторинг початкової освіти не дають повної картини психоемоційного стану школярів і педагогів.
Вона додає, що вкрай необхідна чесна розмова про підтримку цих регіонів, де ситуація набагато складніша, ніж у більш безпечних областях, наприклад, на заході країни.
Фонд savED на власному досвіді побачив користь психоемоційної підтримки тьюторів, які працюють у просторах подолання освітніх втрат на Харківщині (проект «Вулики»). Локальні вчителі займаються з психотерапевтами та відвідують групові сесії у Карпатах для підтримки свого стану.
—
### Коли безпека — це вже не єдиний виклик
Таким чином, адаптивна змішана модель доводить, що в прифронтових зонах поступове повернення до очної освіти є реальним. Досвід областей Дніпропетровської та Харківської свідчить:
– Інвестиції в укриття, автономне енергопостачання та безпечні освітні простори розширюють можливості очної та змішаної освіти навіть при постійній небезпеці.
– Проте після часткового розв’язання питання фізичної безпеки освітня спільнота зіштовхується з необхідністю подолання освітніх втрат, відновлення мотивації та підтримки психоемоційного добробуту.
– Саме ці виклики все частіше озвучують освітяни й експерти, що працюють у зонах фронтової небезпеки.
Водночас дана модель залишається залежною від динаміки безпекової ситуації. Зміни лінії фронту можуть призвести до втрати інвестицій в інфраструктуру. Змішане навчання не здатне повністю зупинити відтік учнів та педагогів у більш безпечні регіони країни чи за кордон.
Саме з цієї причини політику «Школа офлайн» доцільно поєднувати з масштабними програмами подолання освітніх втрат і психосоціальної підтримки. Ініціативи, які вже існують і представлені в матеріалі, мають бути системно впроваджені.
Педагоги відзначають, що на п’ятий рік війни подолання освітніх втрат має стати постійною складовою адаптивного освітнього процесу, а не епізодичною активністю позаурочно або під час канікул. Важливо враховувати перебої в навчанні через повітряні тривоги або відключення електроенергії.
Від того, наскільки результативно освітня система відповість на ці виклики, залежатиме не лише доступність, а й якість освіти в прифронтових регіонах найближчими роками.
—
Нагадаємо, що медіа «Нова українська школа» опублікувало першу статтю з циклу «Війна і освіта: як змінюється шкільна система України під тиском фронту», у якій описано першу модель — дистанційну екстериторіальну систему на прикладі Донеччини та Луганщини.
У наступному матеріалі серії буде детально окреслено відновлення очного і змішаного навчання після деокупації, розглядаючи досвід Чернігівської та Сумської областей.
—
Фото: сторінки Facebook Оксена Лісового, Foundation.kse, Об’єктив.
