Як Європа будує власний цифровий щит: боротьба за технологічну незалежність
Відносини між Європейським Союзом та адміністрацією Дональда Трампа стали дедалі напруженішими. Занепокоєння у Брюсселі зростають через ймовірність використання США своєї переваги у технологіях як важеля впливу. На кону — сфери штучного інтелекту, хмарних обчислень та виробництва напівпровідників, що відіграють ключову роль у сьогоднішньому світі.
Небезпека полягає у можливості раптового блокування доступу до важливих сервісів зі сторони Сполучених Штатів. Цю ситуацію навіть охрестили «аварійним вимикачем». Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн неодноразово підкреслювала, що покладатися на зовнішніх постачальників у таких критичних сферах — це надто ризиковано та неприпустимо:
«Ми не можемо дозволити собі залежати від інших, коли йдеться про роботу лікарень, стабільність енергомереж і безпеку базових послуг.»
Що пропонує ЄС у пакеті технологічного суверенітету
Європейський союз активно планує втручатися у ринок, щоб підтримати розвиток власної технологічної інфраструктури. Головна мета — наростити потужності в області обробки даних і зменшити зовнішню залежність.
Ключові складові цієї ініціативи:
- «Закон про хмарні технології та штучний інтелект» – введення обмежень для американських корпорацій на тендерах, пов’язаних із критичною інфраструктурою;
- «Закон про чіпи 2.0» – збільшення попиту на європейські напівпровідники, особливо для автомобільної та оборонної промисловості;
- «Потрійне зростання» – планове збільшення потужностей дата-центрів у Європі утричі до 2030 року;
- «Прямі інвестиції» – створення фонду для інвестування у перспективні європейські стартапи, що має стимулювати інновації та місцеве виробництво.
Ці кроки покликані не лише зміцнити бізнес на континенті, а й підтримати національні цифрові сервіси, що є важливою складовою цифрового суверенітету.
Заперечення та протидія зі США
Влада США вже дала зрозуміти, що не допустить обмеження доступу своїх компаній до європейських ринків. Торговий представник США Джеймісон Грір пригрозив санкціями, якщо ЄС ухвалить пакет, який стягуватиме з технологічних гігантів обмеження. У Вашингтоні це вважають формою дискримінації корпоративних структур.
Американська асоціація комп’ютерної індустрії також додала, що такі заходи значно звужують вибір користувачів та порушують принципи чесної конкуренції.
Колишній президент Дональд Трамп наполягає на якнайшвидшому завершенні торгової угоди з ЄС — бажано до 4 липня. Водночас депутати від України в Європарламенті повинні розглянути пакет технологічного суверенітету вже в середині червня.
Цифрова залежність: що стоїть за лаштунками
Зараз Європа майже повністю покладається на імпорт цифрових технологій і рішень. Більше 80% усіх продуктів, сервісів та технічної інфраструктури походять із-за кордону.
Ринок хмарних технологій фактично контролюють американські корпорації — Amazon, Google і Microsoft. У сегменті штучного інтелекту домінують OpenAI та Anthropic із Кремнієвої долини.
Ця ситуація призвела до складної технологічної пастки. ЄС опинився між двома потужними гравцями: технологічною міць’ю США та виробничою силою Китаю. За перші три місяці 2024 року дефіцит у торгівлі з КНР сягнув величезної суми — 145 мільярдів євро.
Перші кроки до змін: прощання з Google у Європарламенті
Вже зараз відбуваються помітні зрушення у цифровому середовищі Європи. Нещодавно Європарламент символічно припинив користуватися пошуковою системою Google, обравши французький сервіс Qwant.
Цей крок має на меті зміцнити позиції європейських технологічних лідерів, таких як німецька SAP чи французька Mistral. До того ж Франція пропонує вигідні умови для інвесторів, зокрема через доступну ядерну енергію, що сприяє розвитку сучасних дата-центрів.
