Трагедія в Південпорті: як можна було запобігти кривавій розправі
Жахливий напад на танцювальний клас у Південпорті
У липні 2024 року в англійському курортному містечку Південпорт сталася масштабна трагедія: сімнадцятирічний Аксель Рудакубана забрав життя трьох дітей та поранив десятьох інших під час занять танцями. Офіційне розслідування показало, що напад можна було уникнути, якби батьки підозрюваного вчасно повідомили про загрозливу поведінку сина відповідним службам.
Звіт, опублікований на початку 2026 року, свідчить, що раніше того липня в будинок родини доставили ножі, але це не викликало необхідної реакції. Крім того, підліток намагався потрапити до сусідньої школи, погрожуючи насильством, проте і ці сигнали залишилися поза увагою.
Летальні наслідки: хто став жертвами?
Під час нападу Аксель безжально пройшов через переповнену класну кімнату для танців, залишивши трьох дітей мертвими: 7-річну Елсі Дот Стенкомб, 9-річну Алісу да Сілва Агуїар та 6-річну Бебе Кінг. Ще десять осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Проблеми у роботі системи та дії батьків
Голова розслідування суддя Адріан Фулфорд наголосив, що сигнали небезпеки від Рудакубани були очевидними і повторами роками. Звіт виділяє п’ять основних прорахунків:
- Відсутність відповідальності серед державних установ за контроль і оцінку ризиків, пов’язаних із підлітком.
- Критичні прогалини в обміні інформацією між службами.
- Неправильне розуміння діагнозу аутизму у Рудакубани.
- Відсутність належного нагляду за його онлайн-активністю.
- Серйозні недопрацювання зі сторони батьків.
Родина підозрюваного серйозно ускладнила конструктивну співпрацю зі службами, часто виправдовувала його поведінку і не змогла встановити чіткі межі. Особливо значущим було те, що вони не повідомили про різке загострення ризику в останні дні перед нападом.
Наслідки і подальші кроки розслідування
Суддя Фулфорд підкреслив, що повністю запобігти всім актам насильства нереально, але суспільство має право очікувати ефективних заходів, якщо ризики справді визначені. На жаль, у цьому випадку їх було проігноровано.
Після нападу країну сколихнули хвилі заворушень, спричинені дезінформацією про походження злочинця, який насправді народився у Кардіффі (Уельс) у християнській родині з Руанди.
Хронологія проблемної поведінки та реакції системи
Аксель неодноразово демонстрував небезпечні дії:
- Раніше приносив ніж до школи, за що його відрахували.
- Нападав на учня з хокейною ключкою.
- Брав ножі в автобус.
- Тричі направлявся до програми протидії тероризму Prevent через нав’язливу захопленість насильством.
Розслідування також показало, що огидний та жорстокий контент, який він переглядав онлайн, адвокатував і посилював його патологічний інтерес до агресії. Це допомогло йому не лише збирати арсенал холодної зброї, а й замовляти по інтернету речовини для створення хімічної і біологічної зброї, зокрема рицину.
Що попереду?
Це перша частина звіту з двохетапного розслідування. У наступному етапі, який очікується на початку 2027 року, буде детально проаналізовано питання належності процедур щодо виявлення та контролю осіб із фіксацією на екстремальному насильстві. Міністр внутрішніх справ Великої Британії Шабана Махмуд підтвердила важливість цієї ґрунтовної перевірки для запобігання схожим трагедіям у майбутньому.
