Нові європейські правила викликали різке занепокоєння в Індії через механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), на що звертає увагу Euronews. Цей інструмент набурав чинності в Європейському Союзі з січня 2026 року та охоплює імпорт таких товарів, як алюміній, цемент, добрива, водень, залізо та сталь. Фактично іноземні виробники змушені сплачувати за вуглецеві викиди CO2, що виникають під час виробництва цих продуктів.
Індія рішуче протестує проти такого підходу й готується жорстко виступити проти Брюсселя на кліматичному саміті COP31 у Туреччині. Міністр охорони навколишнього середовища Індії, Бхупендер Ядав, наголосив на неприпустимості односторонніх обмежень з боку європейських країн:
– «Щодо CBAM ми залишимося непохитними, адже коли мова йде про захист інтересів Індії, саме це для нас — пріоритет найвищого рівня», — підкреслив урядовець.
У Брюсселі пояснюють, що введення нового збору покликане захистити європейських виробників від дешевого імпорту з країн, де екологічні норми суттєво м’якші. Водночас держави, які розвиваються, бачать у цьому серйозну загрозу власній економіці та неминуче зростання цін для кінцевого споживача.
Міністр торгівлі Індії Піюш Гоял попереджає про можливі наслідки такого регулювання:
– «Якщо запровадити CBAM, фактично встановлюючи 50% мито на імпорт сталі, це може призвести до катастрофи, оскільки вартість життя підвищиться, а промисловість втратить конкурентоспроможність», — зазначив він.
Крім Індії, проти європейського податку виступають також найближчі союзники ЄС. Сполучені Штати вже здійснюють оцінку впливу на свої підприємства, у той час як Канада та Велика Британія шукають способи обійти нові вимоги.
Зокрема, глава бюджетного комітету Палати представників США Джоді Аррінгтон заявила:
– «Ця політика дискримінує американських виробників і постачальників, незважаючи на те, що США дотримуються одних із найжорсткіших у світі екологічних стандартів».
Натомість Лондон намагається інтегрувати власний вуглецевий ринок із європейським, щоб забезпечити підтримку своїм експортерам. Фінансовий секретар британського Казначейства лорд Лівермор пояснює:
– «Об’єднання ринків створить умови для взаємного звільнення від CBAM та зменшить торговельні бар’єри».
Поки що іноземні компанії не зобов’язані безпосередньо платити за викиди, але вони зобов’язані вести моніторинг і звітувати про них відповідно до нових правил.
Зауважимо, що, незважаючи на критику, Брюссель планує розширити дію CBAM. Під нові норми можуть потрапити, серед іншого, пральні машини та автомобільні запчастини. Європейський Союз також має намір посилити контроль, щоб унеможливити обходження вимог механізму.
Інцидент із запровадженням CBAM викликав занепокоєння й серед українських підприємств. Ще в 2024 році видання Politico попереджало про можливі значні збитки для української промисловості, зокрема металургії, що сильно залежить від експорту до ЄС. Тоді оцінка потенційних втрат України сягала 1,4 мільярда доларів.
Таким чином, нові вуглецеві правила, запроваджені в Європейському Союзі, спричинили складний комплекс економічних і політичних викликів, які активно обговорюються на міжнародній арені.
