Колишній президент Південної Кореї Йон Сук Йоль засуджений за провокаційні дрони над КНДР
Рішення суду: життя за інтриги з безпілотниками
Колишній президент Південної Кореї Йон Сук Йоль у п’ятницю отримав вирок за організацію польотів військових безпілотників на територію Північної Кореї. Його метою, на думку суду, було загострити напруження на Корейському півострові та створити штучний привід для запровадження воєнного стану.
Вік Йона — 65 років. З минулого року він зіткнувся із низкою кримінальних звинувачень у восьми різних судових процесах. Все почалося після його імпічменту, пов’язаного з незаконним встановленням воєнного стану наприкінці 2024 року. Раніше він уже отримав довічне ув’язнення за організацію повстання.
За операцію з безпілотниками Йон засуджений до 30 років позбавлення волі, що є другим за серйозністю звинуваченням — «підрив військових інтересів Південної Кореї або надання переваг ворогові». Максимальний термін за цією статтею — довічне ув’язнення. Варто зазначити, що це перший випадок у історії Південної Кореї, коли колишній президент отримав звинувачення за подібний злочин.
Деталі операції: безпілотники через найнебезпечніший кордон світу
У пізньому 2024 році, за рішенням Йона та його співучасників, дрони перетнули демілітаризовану зону — самий охороняємий кордон у світі. Це було зроблено з метою посилити військову напругу з Північною Кореєю, щоб мати підстави оголосити воєнний стан.
Спеціальний прокурор вимагав для колишнього лідера 30 років ув’язнення, охарактеризувавши цю акцію як «антидержавний і антинаціональний злочин».
Одночасно з Йоном були засуджені його попередній міністр оборони Кім Ён-хьон до 30 років, а також генерал контррозвідки Йо Ін-хйон — до 15 років. Обидва фігуранти вже отримали значні терміни у зв’язку з підтримкою воєнного стану й рішеннями Йона.
Головний суддя Лі Чон-іп зазначив, що:
"Під виглядом військової операції правопорушники навмисне провокували Північну Корею, щоб створити у країні надзвичайний стан."
Захист і апеляція: інша сторона медалі
Адвокати Йона стверджують, що операція з безпілотниками була легітимним та необхідним заходом для протидії північнокорейським повітряним кулям, які розкидали сміття на території Південної Кореї. Вони оголосили про намір оскаржити рішення суду.
У своїй заяві захист підкреслив: «Обвинувачення та цей вирок залишаться сторінкою, що завдала глибокої шкоди безпеці Південної Кореї та демократичним засадам її суспільства.»
Хроніка конфлікту: що було насправді?
Суд підтвердив, що Йон наказав провести операцію з безпілотниками, але з метою, не пов’язаною з національною безпекою.
На початку жовтня 2024 року Північна Корея звинуватила Південну у перетині безпілотниками столиці, Пхеньяна, обіцяючи військову відповідь, якщо такі польоти триватимуть. Згідно з Північнокорейською стороною, безпілотники розкидали численні політичні листівки, що містили наклепи на лідера Кім Чен Ина.
Тоді Південна Корея не прокоментувала заяву Пхеньяна.
Серед військових Південної Кореї, опитаних слідчими, були й ті, хто виконував політні завдання над Пхеньяном у жовтні-листопаді, але не знав про наміри Йона щодо воєнного стану.
Попри відсутність військової відповіді від Півночі, Йон продовжив реалізовувати свій план. В ніч на 3 грудня він оголосив воєнний стан — найбільша політична криза країни за десятиліття.
Украдено Національну Асамблею, озброєні війська увірвалися до будівлі, а Йон наполягав, що ці радикальні кроки необхідні для боротьби з «антидержавними» силами й «злодіями» у парламенті, контрольованому опозицією.
Реакція суспільства: опозиція проти воєнного стану
Рух населення був миттєвим:
- Тисячі громадян заблокували шлях військовим, щоб не допустити захоплення парламенту.
- Затримки лідера опозиції Лі Дже Мьона та інших критиків Йона не відбулося.
- Народ дав час депутатам зібратися й скасувати указ про воєнний стан, який протримався лише шість годин.
Новий президент Лі Дже Мьон, що вступив на посаду рік тому, зізнався у грудні, що вважає за необхідне вибачитися перед Північною Кореєю за дії попередника, але побоюється, що це призведе до політичних суперечок у країні.
Ця справа залишає багато запитань щодо політичних маневрів, безпеки держави і внутрішньополітичного балансу влади в Південній Кореї. Подальші апеляції й судові процеси обіцяють тримати суспільство у напрузі ще довго.
