У Музеї історії міста Києва відбулася презентація фотопроєкту «Ниточка: Трансформація замість зламаності», створеного благодійним фондом «Голоси дітей» спільно з фотографкою Мартом Сирко. Експозиція присвячена життю дітей у воєнних умовах і демонструє, що досвід пережитого не є вироком, а навпаки — формує внутрішню силу та не визначає їхнє майбутнє.
У центрі проєкту – портрети п’ятнадцяти дітей, кожен із яких супроводжується особистою історією їхнього життя під час війни. Одна з героїнь виставки, 18-річна Ліза, яка два роки прожила в окупованих Олешках, поділилася своїми спогадами:
– Наприкінці січня 2024 року російські війська знову обстріляли Україну з району Олешок. Я пам’ятаю той день до найменших деталей. Близько десятої ранку, коли я поставила воду на каву, почулися вибухи, які ставали дедалі ближчими. Ми з молодшою сестрою швидко сховалися за двома стінами, оскільки бігти через вулицю до підвалу не було часу, та це було надзвичайно небезпечно. Останній вибух пролунав настільки близько, що в нашому будинку вилетіли вікна, і було чутно, як уламки падали на дах. Цей момент став переламним у моєму житті.
За словами Лізи, війна загартувала її, зробила більш усвідомленою і сильнішою.
Фотографка Марта Сирко зазначила, що під час роботи над «Ниточкою» акцент робився на трансформації — тому особливому процесі, коли людина ще залишається вразливою, але вже змінюється завдяки набутому досвіду, стає міцнішою. Вона створювала не сумний чи трагічний простір, а місце тиші, де проглядається внутрішня опора. Ці портрети не фіксують травму як завершальну точку, а говорять про шлях трансформації, нового виду сили, що виникає з досвіду втрат, а також про «ниточку», яка зв’язує дитину з її пам’яттю, мріями й майбутнім.
Під час презентації також відбулася панельна дискусія на тему «Трансформація замість зламаності», у якій взяли участь:
1. Діти — учасники проєкту;
2. Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини;
3. Софія Стеценко, психологиня фонду;
4. Олена Розвадовська, співавторка ініціативи «Голоси дітей».
Олена Розвадовська зокрема зауважила:
– Ми вже не запитуємо, коли закінчиться війна, а просто продовжуємо жити. Для нас було важливо зафіксувати цей момент: як діти з різних куточків України переживають теперішній час. Щоб хтось зміг надихнутися, впізнати себе і запитати: що я можу зробити для дітей? Марта Сирко створила неймовірні портрети, а ми намагалися передати їхні голоси — голоси сили, надії та любові, а також невпевненості, тривоги і втрат.
Відвідати виставку можна у Музеї історії міста Києва до 1 березня 2026 року.
Нагадаємо, що у грудні минулого року стало відомо про початкові інвестиції в розмірі 7 мільйонів доларів США від канадських і британських донорів на створення центру для дослідження й відновлення дитинства, травмованого війною.
—
Фото: Вікторія Набок / Благодійний фонд «Голоси дітей»
—
Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, а й висвітлює важливі суспільні процеси в Україні. Наші журналісти розповідають про здобутки та виклики громадського сектору і демонструють, як активісти впливають на реформи.
Запрошуємо долучитися до спільноти «Детектора медіа» та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш помітними.
