Вчені провели дослідження впливу повномасштабної війни на якість повітря в Україні, зокрема вивчили зміну рівня забруднення. Виявлено, що деякі атаки російських військ призводили до стрімкого зростання концентрації шкідливих речовин у повітрі — іноді більш ніж у тисячу відсотків. Водночас довготривалі зміни в якості повітря виявилися неоднорідними і залежали від різноманітних факторів.
Ця інформація викладена в науковому дослідженні, опублікованому у фаховому журналі Environmental Science and Pollution Research. Автори дослідження — Український гідрометеорологічний інститут, ДСНС України та Національна академія наук України — інтегрували дані наземних та супутникових спостережень за період 2019-2024 років. Вони врахували всі часові масштаби впливу: від короткочасних викидів, спричинених ракетними та дроновими ударами, до кумулятивного багаторічного ефекту.
Аналізувалися концентрації таких викидів:
– зважених частинок (TSP) — одноманітних за формою твердих і рідких мікрочастинок, до яких належать пил та сполуки металів;
– токсичних газів, що виникають у процесі горіння палива, серед яких монооксид вуглецю (чадний газ, CO), діоксид сірки (SO₂), діоксид азоту (NO₂) та формальдегід (CH₂O).
Протягом трьох років, із 2022 по 2024 рік, було зафіксовано десятки тисяч вибухів через російські атаки, але безпосередньо з суттєвим погіршенням якості повітря пов’язано лише 255 випадків. Загалом після ракетних та дронових ударів рівень забруднювачів зростав у середньому на 100-400%, у найбільш критичних ситуаціях — понад 1000%. Зокрема:
– атака на завод із виробництва ізоляційних матеріалів Izovat у Житомирі 9 березня 2022 року призвела до підвищення рівня зважених частинок у повітрі на 10033%;
– удари по Києву 20 липня та 27 серпня 2024 року викликали зростання концентрації монооксиду вуглецю відповідно на 1108% і 896%;
– атаки на Краматорськ 17 та 22 лютого 2024 року спричинили збільшення рівня діоксиду сірки на 1854% і 2031% відповідно;
– удар по Києву 16 квітня 2022 року призвів до підвищення концентрації діоксиду азоту на 1065%.
Довгострокові зміни в забрудненості повітря є значно складнішими за структурою. Вони враховують не лише наслідки викидів внаслідок військових ударів, але й вплив руйнувань промислових підприємств, зростання споживання дизельних генераторів, міграційні процеси населення, які супроводжуються зниженням транспортних викидів, а також перехід на палива з вищою екологічною шкодою.
За період повномасштабної війни вчені виокремили наступні ключові тенденції:
– кількість зважених частинок у повітрі зменшилася у великих містах, проте поблизу лінії фронту зросла на 14%;
– рівень діоксиду сірки (SO₂) загалом підвищився, винятком стала лише Донецька область. Це пояснюється переходом теплових електростанцій та заводів на більш забруднювальні види палива, зниженням споживання природного газу і збільшенням роботи дизельних генераторів;
– концентрація діоксиду азоту (NO₂) у великих містах і поблизу фронтової лінії знизилася на 10-30%, що свідчить про те, що зниження викидів внаслідок руйнування міст і промислових підприємств перевищило негативний вплив військових дій і лісових пожеж, спричинених обстрілами;
– рівень монооксиду вуглецю (CO) у Маріуполі знизився на 10% після знищення заводу “Азовсталь”;
– концентрація формальдегіду (CH₂O) зменшилася на 10-12%, ймовірно, через зміни метеорологічних умов.
Раніше вчені також досліджували, яким чином забруднене повітря може негативно впливати на розвиток мозку новонароджених дітей.
