Сполучені Штати Америки розробили новий план завершення війни в Україні, ключовими пунктами якого є створення демілітаризованої зони на Донбасі та відмова України від приєднання до НАТО. Про це повідомляє видання The Economist.
На фоні посилення тиску з боку США на Київ та загострення відносин між українською столицею й Вашингтоном, американська адміністрація прагне якнайшвидшого відновлення переговорного процесу щодо укладання мирної угоди.
Серед можливих складових майбутньої домовленості розглядаються такі пункти:
1. Створення демілітаризованої зони на Донбасі.
2. Пропозиція Україні інвестиційного пакета.
3. Перспектива членства в Європейському Союзі в обмін на відмову від вступу до НАТО.
Водночас потенційна угода передбачатиме для Російської Федерації:
– Можливість укладати бізнес-контракти з американськими компаніями.
– Послаблення санкцій.
– Нормалізацію політичних відносин із західними країнами.
Особливо обговорюється питання можливої віднови постачань російського газу до Європи та функціонування газопроводу «Північний потік».
Один із українських посадовців висловив занепокоєння, що економічні інтереси окремих учасників переговорного процесу можуть переважити завдання досягнення стабільного і тривалого миру. Він зазначив, що українська сторона побоюється, що представники адміністрації тодішнього президента США Дональда Трампа можуть вести перемовини з Москвою про угоди, вигідні їм самим, ще до узгодження умов завершення війни, які влаштують Київ, а також до визначення надійних гарантій безпеки.
За словами цього чиновника, «з їхньої точки зору навіщо чекати та втрачати час, адже час — це гроші».
Представник американського уряду, який спілкувався з виданням, заперечив, що останні дії Трампа спрямовані на примушення України до капітуляції. За його словами, президент США став жертвою «успішної інформаційної операції» Росії.
Американські спеціальні представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер, за оцінкою співрозмовника, неправильно тлумачать мотиви російського президента Володимира Путіна, вважаючи їх переважно економічними та територіальними, тоді як насправді вони мають націоналістичний характер. Це робить американських переговорників особливо вразливими до маніпуляцій з боку Москви.
Рішення Вашингтона обмежити функціонування системи Starlink в Україні мало дипломатичний відтінок, проте безпосередньо відчутно вплинуло на фронт.
Для Кремля це стало кульмінацією двотижневого періоду успішних домовленостей: адміністрація Трампа погодилася на постачання дизельного пального в Росію, а також відклала запровадження нових санкцій проти Москви відповідно до закону Ліндсі Грема.
Критика українського президента Володимира Зеленського на адресу Трампа за його «слабкі рішення» імовірно пов’язана з очікуваннями, що можлива поразка республіканців на проміжних виборах призведе до послаблення політичних позицій американського лідера.
Один із членів Конгресу, з яким поспілкувалися журналісти, вважає таку оцінку помилковою. На його думку, у разі перемоги демократів та посилення розслідувань щодо Трампа він може вдатись до ще більш агресивних дій, що не відповідатиме інтересам України.
Паралельно Росія демонструє відсутність готовності припинити бойові дії. Москва продовжує завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі України напередодні зимового періоду.
Загалом, цілком імовірно, що російська сторона намагатиметься максимально затягнути переговорний процес, очікуючи додаткових поступок. Серед можливих вимог Москви фігурує, зокрема, скасування санкцій.
