Міжнародна спільнота вже протягом кількох місяців докладає значних зусиль для встановлення стабільного перемир’я між Ізраїлем та воєнізованим угрупованням ХАМАС. Минулої неділі делегація ХАМАС відбула до Каїра з метою провести переговори із єгипетськими посередниками щодо подальших кроків у рамках режиму припинення вогню. У центрі цих дискусій — відкриті питання першої фази перемир’я, що триває вже понад пів року, а також доленосна тема можливості запуску другої, фінальної стадії мирного процесу.
ХАМАС, ісламістська організація, визнана у Німеччині, Європейському Союзі, США та низці інших країн терористичною, 7 жовтня 2023 року вчинила напад на Ізраїль, що спричинило руйнівні бойові дії в Секторі Гази. У відповідь ізраїльська сторона почала масовані авіаудари, а згодом розгорнула затяжну наземну операцію. Через два роки після початку конфлікту, 10 жовтня 2025 року, було запроваджено крихке перемир’я, яке періодично порушується через окремі військові атаки.
Варто зазначити, що попередні результати перемир’я залишаються незадовільними. За оцінками фахівців, політичні переговори зайшли в безвихідь, що значно ускладнює перспективи довготермінової стабілізації регіону. У своїх аналітичних доповідях Норвезька рада біженців зазначає: «Ця обнадійлива обіцянка залишилася переважно невиконаною».
## Відсутність прогресу у переговорах
Дипломатичні зусилля, які у контексті війни в Ірані втратили першорядне значення в міжнародному порядку денному, не демонструють жодних ознак покращення. Зокрема, ефективність ініційованої колишнім президентом США Дональдом Трампом «Ради миру» є наразі надзвичайно низькою. Цей орган, який запускали з великим розмахом і планували зробити майже альтернативою ООН, фактично не досяг значущих результатів. Незважаючи на створення інституційних структур та оголошення багатомільярдних фінансових внесків, значна частка цих коштів, за інформацією ЗМІ, або надходить із затримками, або взагалі не доходить до адресатів.
Подібну стриману оцінку ситуації надає також експерт із Ізраїлю та Близького Сходу з берлінського Фонду «Наука та політика» (SWP), Петер Лінтль. Він наголошує: «На даний момент усе зайшло в глухий кут». Основні невирішені питання включають:
– Роззброєння ХАМАСу;
– Майбутнє управління у Секторі Гази;
– Відхід ізраїльських військ із регіону.
Крім того, відсутні механізми для реалізації навіть тих домовленостей, що були досягнуті.
Подібну думку висловлює і Сімон Вольфганг Фукс, ісламознавець Єврейського університету в Єрусалимі. Він зауважує, що переговори буксують, а встановлені дедлайни часто порушуються, створюючи враження дипломатичного глухого кута. Відносини у переговорах характеризуються переважно недовірою, а не прагненням до порозуміння.
## Ключове питання: роззброєння ХАМАСу
Проблематика розглядається не лише у деталях, а й у принципових питаннях і послідовності впровадження домовленостей. Зокрема, між сторонами досі нема згоди, щодо того, яким має бути першочерговий крок:
1. Роззброєння ХАМАС;
2. Виведення ізраїльських військ із Сектора Гази.
На початку року представник США при ООН Майк Волтц заявив: «Міжнародні, незалежні спостерігачі слідкуватимуть за процесом демілітаризації Сектора Гази». Це свідчить про наявність певних чітких планів, але їх реалізація вимагає суттєвих компромісів з обох сторін, яких поки що не спостерігається.
Петер Лінтль підкреслює:
– Ізраїль наполягає: спершу ХАМАС має бути роззброєно, потім – виведення військ.
– ХАМАС вимагає протилежного: спочатку вихід ізраїльських сил.
З огляду на це, сторонам складно знайти середину, що значно ускладнює політичний процес. Варто також зауважити, що ХАМАС незважаючи на військові втрати і вбивства ключових керівників, залишає за собою контроль над частиною території Сектора Гази та виконує функції де-факто адміністрації.
## Перемир’я залишається крихким
Військова напруга в регіоні зберігається. Ізраїль продовжує завдавати точкових ударів по командних ланках ХАМАСу, при цьому трапляються випадки загибелі цивільних, що підриває надії на тривале примирення. У нещодавньому звіті гуманітарна організація Oxfam констатує, що план перемир’я, розроблений адміністрацією Дональда Трампа, перебуває на межі провалу.
Інші важливі складові мирного плану залишаються нереалізованими, зокрема:
– Створення технократичної адміністрації для цивільного управління Сектором Гази ще не відбулося;
– Фінансове забезпечення реконструкції регіону невизначене, особливо враховуючи несприятливу ситуацію у країнах Перської затоки, які мали взяти на себе ключові витрати.
За інформацією Reuters, нафтові родовища, НПЗ та експортні термінали в регіоні зруйновані, їхній ремонт потребуватиме місяців, а іноді й років, що ще гостріше виснажує фінансові ресурси.
## Гуманітарна криза загострюється
Найбільше страждають цивільні мешканці. Гуманітарна обстановка в Секторі Гази залишається критичною і в багатьох районах навіть погіршується. Такі фактори, як:
– Нестача продовольства;
– Стабільне зростання цін;
– Пошкоджена інфраструктура,
суттєво ускладнюють повсякденне життя мешканців. На думку експерта з Близького Сходу Сімона Вольфганга Фукса, розвиток подій можна характеризувати як «спіраль вниз». Навіть у місцях, де доставляється гуманітарна допомога, ситуація лишається складною. Досвід голодних років 2025 року залишається в пам’яті людей і посилює відчуття постійної загрози.
Оцінити політичний клімат усередині Сектора Гази з зовнішньої перспективи вкрай складно. За словами Петер Лінтля, будь-яка критика ХАМАСу суворо придушується на контрольованих їм територіях, що ускладнює об’єктивну оцінку. Водночас багато палестинців продовжують боятися примусового виселення з боку ізраїльських сил.
## Малі шанси на прорив у мирних перемовинах
Петер Лінтль висловлює сумнів щодо можливості прориву в переговорах у найближчій перспективі, підкреслюючи, що політична ціна питання є надзвичайно високою з обох сторін. Такий погляд поділяють і численні міжнародні аналітики. Незважаючи на існування перемир’я, яке певною мірою полегшує буденне життя людей, воно має суттєві обмеження.
Сектор Гази перебуває у стані тривалої невизначеності, який важко назвати ні війною, ні миром. Такий стан не є безпечним, адже нові ескалації можуть виникнути у будь-який момент.
