Мексика під тиском: пошуки зниклих і жахливі відкриття на закинутому ранчо
Таємниці ранчо Ізагірре і страшні знахідки волонтерів
Минулого року Мексику вразила сенсація — волонтерські пошукові групи натрапили на закинуте ранчо, де було знайдено величезну кількість залишених пар взуття. Такого моторошного видовища не могли пояснити просто випадковою забудькуватістю власників. Для багатьох очевидців це стало переконливим свідченням існування табору знищення, який міг належати наркокартелю.
Мексиканські офіційні органи спершу категорично відкидали звинувачення, навіть після виявлення обгорілих людських останків на тому ж місці. Вони наполягали, що так зване ранчо Ізагірре у західному штаті Халіско — лише тренувальна база для новачків «Нового покоління Халіско», одного з найвпливовіших злочинних угруповань у країні.
Проте минулого тижня, не отримавши задовільних відповідей, волонтери повернулися на ранчо, щоб продовжити розслідування. Ще раз їх чекала моторошна знахідка — септичний резервуар, повний людських зубів та осколків кісток.
Зниклі безвісти: кривава статистика Мексики
Ця жахлива знахідка стала болючим нагадуванням про масштабну проблему, яку важко подолати. Незважаючи на безліч спроб уряду вирішити її або приховати, понад 133 000 людей зникли по всій країні за останні 20 років. Більшість із них стали жертвами організованої злочинності чи співучасть корумпованих чиновників.
Ця криза стала одним із чільних викликів уряду президента Клавдії Шейнбаум, яка неодноразово заявляла про свій намір домогтися правди і справедливості, поки зниклі люди не будуть знайдені. Проте дедалі більше зростає тиск на владу через недостатній прогрес у цій справі.
Політика та реформи: боротьба з безвісними зникненнями
«Ми прагнемо виявити зниклих», — заявила президентка в одному з останніх брифінгів. — «Ми посилюємо механізми держави, щоб краще запобігати і реагувати на такі трагічні злочини».
Офіційна статистика свідчить, що рівень вбивств за її каденції знизився на 41%, але кількість тих, хто зник безвісти, зросла більш ніж удвічі з 2016 року і продовжує зростати.
Аналітики виділяють певні позитивні зрушення:
- Введено вимогу для прокурорів негайно розпочинати розслідування після повідомлення про зникнення.
- Запущено національну систему оперативного сповіщення, яка миттєво інформує владу після зникнення людини.
- Посилено судово-медичні лабораторії та пошукові групи.
- Торік вдалося знайти живими приблизно 22 000 зниклих — рекордний показник за всю історію країни.
Carlos Pérez Ricart, експерт із безпеки, відзначає: «Робота починає вестися значно ефективніше, й це заслуговує на визнання».
Контроверсії та сумніви в офіційній статистиці
Водночас дії Шейнбаум викликали і критику. Після виявлення на ранчо Ізагірре президентка ініціювала аудит державного реєстру зниклих осіб, щоб впорядкувати та уточнити інформацію.
Реєстр, створений у 2018 році шляхом об’єднання різних списків прокурорів, пошукових комісій та волонтерів, виявився справжнім «монстром» з великою кількістю помилок і хаотичними даними.
Як пояснила Марсела Фігероа, координаторка аудиту, всі записи розділили на три категорії:
- Ті, у кого недостатньо інформації для пошуку;
- Особи, які з’явилися у офіційних документах після зникнення (реєстрація шлюбу, подання податків, вакцинації), свідчачи, що вони живі. Частину з них офіційно виключили з списку зниклих;
- Практично 43 600 людей, про яких не було жодних відомостей, окрім повідомлення про зникнення, і на пошуки яких можна спрямувати ресурси.
Правозахисники наголошують, що реальна кількість зниклих, ймовірно, набагато більша, адже понад 72 100 тіл залишаються неподаними на ідентифікацію в моргах країни, а багато випадків просто не реєструються.
Чи допоможе аудит зрушити з місця?
Після оприлюднення результатів розслідування в суспільстві розділилися думки. Деякі дослідники критикують уряд за відсутність відкритості щодо методології та даних, що унеможливлює підтвердження достовірності аудиту.
Фернандо Ескобар із організації «Спільна справа», яка відслідковує випадки зникнень, зазначив: «Я хочу довіряти державі, але без доказів вони можуть подавати будь-які цифри, які будуть важко захистити».
Для сімей, які шукають близьких, це ще одна спроба владнати кризу, але без реальної допомоги.
Жорже Верастегуї Гонсалес, експерт із проблеми зникнень, чий брат та племінник зникли після викрадення співробітниками поліції у 2009 році, констатує:
- Ця криза триває роками.
- Влада часто намагається знизити показники для зменшення тиску.
- 17 років боротьби навчили його скептицизму щодо урядових обіцянок.
Однак влада продовжує наполягати: чіткіші категорії допоможуть зосередити пошукову роботу.
«Дані — це важливо, і вони мають бути чіткими і надійними, — каже Фігероа. — Але найголовніше — знайти зниклих».
Конфлікт із міжнародними організаціями
Напруга посилилась після сутичок Шейнбаум із Комітетом ООН із насильницьких зникнень, який нещодавно випустив різку заяву. Міжнародні експерти підкреслюють, що в Мексиці зникнення стали масовими і системними, часто за участі влади.
Президентка не погодилась із цим, заявивши:
- «Не можна звинувачувати уряд, який бореться зі зникненнями, у скоєнні тих же злочинів».
- Вона звинуватила ООН у ігноруванні позитивних змін, проведених за її правління.
Аналітики ж відзначають, що уряд уникає самооцінки, що заважає ефективній боротьбі.
Пошукові групи повертаються на місця страхітливих подій
Після місяців наполегливих вимог активісти отримали дозвіл повернутися на ранчо Ізагірре. Зібрані минулого року зразки ДНК із одягу та кісткових фрагментів показали збіг із ДНК двох зниклих чоловіків. Волонтери переконані, що залишків набагато більше, і їх треба знайти.
Ці відкриття символізують гірке нагадування про те, що криза зникнень продовжується. Сім’ї розриваються між надією і розпачем, вимагаючи від держави рішучих дій.
Гектор Флорес Гонсалес, чий син зник у 2021 році, поділився переживаннями:
- «Багато наших зниклих дітей могли потрапити до таких таборів вербування».
- «Відчуваю неймовірний гнів через бездіяльність влади, а ми досі розкопуємо тіла і знаходемо останки».
Важливими залишаються пошукові зусилля громадськості, поки офіційні дії все ще викликають сумніви і критику.
