Дендропарк Кропивницького: від кримінальних хронік до міської перлини
Цей парк щороку приваблює тисячі туристів та дивує мільйонами тюльпанів. Одне з найбільших зелених середовищ міста, яке 25 років тому асоціювали з кримінальними інцидентами, нині стало справжньою візитівкою Кропивницького. Родини відпочивають на свіжому повітрі, а адміністрація готує нові локації, які мають глибокий соціальний сенс. Проте за фасадом процвітання приховані конфлікти, пов’язані з земельними суперечками, що точаться від 2014 року. Журналісти розкрили низку фактів, зокрема про бізнес та спірні земельні ділянки парку, частина яких, за версією поліції, захоплена незаконно.
Історія і значення Дендропарку у Кропивницькому
Парк розпочали створювати ще в 1958 році, висаджуючи близько півсотні видів дерев і кущів. Робітники, студенти й школярі дружно працювали над перетворенням території. На момент відкриття, там уже було сім атракціонів, зелений театр і танцювальна площадка. За 14 років Дендропарк отримав статус парку-пам’ятки місцевого значення. У 1993 році міська рада офіційно отримала право постійного користування цією територією.
Згодом заснували комунальне підприємство “Парк культури і відпочинку “Дендропарк-2018” Фортечної районної ради, на балансі якого парк перебуває й дотепер. Однак у 1990-х він занепадав, а кримінальні події стали звичними. Початок нової епохи — на початку 2000-х, коли до справи взялися Микола і Лариса Онули, відомі як підприємці й політики. Родина пообіцяла зробити парк безпечним, доглянутим і привабливим.
Їхні зусилля не пройшли дарма: було проведено масштабне прибирання, вимощено доріжки плиткою, посаджено тисячі нових квітів та встановлено сучасні атракціони й освітлення. У 2008 році парк вперше прикрасили 150 тисяч квітучих тюльпанів – справжній рекорд і візитівка міста. Дендропарк тепер вважають одним з найкращих у країні.
Роль подружжя Онулів у розвитку парку та політичне минуле
Той факт, що Дендропарк нерозривно пов’язаний із родиною Онулів, відомий усім і не приховується. Понад те — Микола і Лариса були активними політичними гравцями, спершу у “Партії регіонів”, а потім у партії “Удар”. Вони балотувалися навіть у парламент, хоч і без успіху. У бізнесі мають понад два десятки підприємств, які торгують сільськогосподарськими продуктами, харчуванням, енергетикою, а також займаються туризмом саме в Дендропарку.
Проте в 2012 році під час конфлікту з колишніми колегами з ПР на бізнес Онилів почали тиснути: парк замикали на замки, перешкоджали вивезенню зерна, ініціювали судові процеси. За словами Лариси, були обшуки і реальні спроби “віджати” бізнес.
Земельні ділянки Дендропарку: ознаки конфлікту та судові баталії
Земля у парку займає 45 гектарів, з яких 33 – це зелена зона, а решту 12 га відведено атракціонам, кафе і торговельним точкам. Існує 15 кадастрових ділянок, але лише 3 з них офіційно орендують інвестори. Зокрема:
- Корпорація “ХХІ століття” орендує 0,5 га під парканом, договір дійсний з 2006 року на 49 років.
- ТОВ “Композиція”, половину якого контролюють Онули, має договір на тир у центрі парку.
- Дмитро і Олена Димури орендують майже 2 га біля спортшколи.
Водночас на більших частинах землі триває будівництво без офіційної оренди, як-от басейн і ресторан “Арка”, що стало предметом тривалих судових розглядів.
Самовільні будівництва і юридичні пригоди
У 2023 році відбулося незаконне розширення ресторану “Арка” на 300 кв. м без належних дозволів. Суд визнав винною директорку підприємства “Станрем-250”, яке контролюють Онули, однак покарання відмінили за умови дотримання процесуальних обов’язків. Апеляція триває, а остаточних судових рішень поки немає.
Варто відзначити, що міська рада змінила цільове призначення земель центральної алеї з природоохоронної на житлово-громадську, що вважають незаконним, і КП “Дендропарк-2018” домоглося скасування договору оренди. Однак суперечки ще не завершилися і справи розглядають в апеляційних інстанціях.
Історія з аквапарком: демонтаж і земельні питання
Аквапарк, побудований у 2022 році на двох ділянках площею по 0,3 га, теж опинився в центрі уваги прокуратури. Суд постановив скасувати реєстрацію земель і вимагав демонтаж басейнів і супутніх споруд. Боротьба за ці ділянки також триває в суді, з кількома апеляціями та касаціями.
Чи потрібен Дендропарк владі? Підприємство у тіні і питання платного входу
Фортечна райрада, через КП “Дендропарк-2018”, намагається повернути контроль над комунальною землею, проте діяльність підприємства залишається напівпрозорою. Керівник підприємства — депутат міськради Олександр Чибітько, який має зв’язки з родиною Онилів, навіть п’ять років не отримує зарплату за посаду. Фінансування з бюджету фактично відсутнє, окрім разових коштів на обробку від кліщів.
Статут підприємства зобов’язує забезпечувати виконання договорів, сплату податків та екологічну безпеку, але немає ознак повного виконання цих обов’язків. Влада, здається, байдуже ставиться до ситуації, що породжує “власні правила” на території парку.
Історія про платний вхід і реакція громади
Адміністрація кілька разів намагалася вводити плату за вхід — у 2008 і 2025 роках. У перший раз вхід коштував 2 гривні, пізніше — 50 гривень для мешканців області і 100 гривень для туристів. Безкоштовно могли заходити діти, пенсіонери, учасники бойових дій та особи з інвалідністю.
Ці спроби викликали хвилю протестів і стали предметом розглядів у міськраді, яка заявляла про незаконність такого кроку. Зрештою, вхід багато хто міг платити добровільно. На початку нового сезону фестивалю тюльпанів організатори оголосили безкоштовний вхід, намагаючись уникнути нових суперечок.
Бізнес у Дендропарку: хто насправді “володарі” торговельних точок?
Попри заяви про різноманітність підприємців, більшість бізнесів у парку прямо або опосередковано пов’язані з родиною Онилів. Наприклад, ФОП Микола Федоренко володіє касами, одним із найбільших павільйонів “Мангал” і навіть рестораном “Арка”. За даними, він раніше був завгоспом парку, потім номінально керував корпорацією “ХХІ століття”.
Інші об’єкти, як кіоск “Вафлі”, бар “Фуд-Дендро” і павільйон “Ловілка”, належать ФОПам, тісно пов’язаним із структурами Онилів, часто через зміни в керівництвах та засновниках. Є й кілька незалежних підприємців, які не мають відомих зв’язків із цією родиною, наприклад, кав’ярня та пекарня, відкриті жінками з інших регіонів, що самостійно започаткували бізнес.
Показова розмова з ФОПом Миколою Федоренком
У телефонній розмові Микола зізнавався, що не до кінця орієнтується у бізнесі під своїм іменем і не розглядає себе власником ресторану “Арка”. Це звучало дивно, як і те, що він не зміг пояснити причини своїх кадрових перестановок у корпорації. Тимчасово він виконував функції директора по господарській частині парку, але поки що не відомо, кому саме це було вигідно.
Відсутність коментарів від глави парку і надія на відкритість
Лариса Онул і адміністрація парку ігнорують запити на коментарі щодо земельних суперечок і діяльності бізнесу. Телефонні дзвінки та листи залишаються без відповіді. Проте у попередніх інтерв’ю вона не вбачала проблем у будівництвах, стверджуючи, що композиції парку не належать до природоохоронної зони і що обладнання можна перенести у будь-який момент.
Вона наголошувала, що парк є соціальним проектом, у який вкладають значні кошти, і що пріоритетом залишається збереження природних земель, проведення освітніх програм і розвиток комерції. Попри судові провадження, роботи у парку триватимуть.
Судові спори та земельні баталії тривають і змушують замислитися, як поєднати інтереси громади, бізнесу та природоохоронні завдання на прикладі цього знакового місця Кропивницького.
Матеріал створено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» та Норвезькою асоціацією медіабізнесу за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.
