40 років після Чорнобиля: виставка, що пробуджує пам’ять і доторкається до серця
Непроста пам’ять у серці Кропивницького
У Музеї мистецтв Кропивницького відкрилася масштабна виставка присвячена 40-річчю страшної аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Експозиція “Пам’ять бентежить” представила близько 300 унікальних речей, які занурюють у драматичні події 26 квітня 1986 року.
Серед експонатів — справжні протигази, вогнегасники, дозиметри і архівні світлини, що відображають атмосферу тих тривожних днів. Як розповів куратор виставки Олег Юрченко, кожен артефакт несе свій особливий сенс і розповідає власну історію.
Трагедія, яка змінила світ
Вибух на ЧАЕС стався у місті Прип’ять, що на Київщині. Два потужних теплових вибухи зруйнували четвертий енергоблок, призвівши до пожежі на даху, а одна з найстрашніших радіоактивних хмар накрила не лише Україну, а й Білорусь, Росію та більшість Європи, сягнувши навіть східних штатів США.
Найбільший удар дісталося Білорусі, на території якої осіло 60% радіоактивних речовин. Цю катастрофу супроводжувала масштабна евакуація — майже 200 тисяч людей були винесені із забруднених зон. 14 грудня того ж року завершилось будівництво саркофагу над зруйнованим четвертим блоком АЕС.
Відданість ліквідаторів — серце виставки
Щоб гідно вшанувати героїзм ліквідаторів, організатори створили центральну інсталяцію під назвою “Загін ліквідаторів аварії на ЧАЕС”. Вона демонструє повний комплект екіпірування: захисний одяг, плащі, каски та інші атрибути тих, хто боронив світ від радіаційної катастрофи.
Підготовка виставки — спільна справа громади
Половина експонатів надійшла завдяки жителям Кропивницького, які зберігали унікальні речі, пов’язані з тією історією. Як зазначає Олег Юрченко, допомогу надавали партнерські структури:
- Головне Управління служби з надзвичайних ситуацій Кіровоградщини
- Управління цивільного захисту
- Музей пожежної охорони
Зокрема, музей пожежної охорони передав діораму «Зона відчуження» — модель, яка чітко ілюструє масштаби екокатастрофи.
Живі свідки подій
Серед співорганізаторів виставки — Ігор Філіпенко, який особисто брав участь у ліквідації наслідків аварії.
“У квітні 1986 року я служив у спецполку міліції у Києві, і ми були у Чорнобилі до початку травня. Пізніше, у червні, поїхали знову — уже для будівництва житла ліквідаторам,” — розповідає він.
Ігор пам’ятає і екіпірування, в якому працював на ЧАЕС, зокрема протигази “Слоник” — перші засоби захисту в арсеналі ліквідаторів, які тепер можна побачити на виставці.
Символи покинутої Прип’яті
Кропивничанин Геннадій Шевченко відзначив особливу атмосферу інсталяції, що відтворює покинуту кімнату міста Прип’ять 1986 року:
- Залишені дітьми іграшки
- Стара ікона — знак духовності і надії
- Зупинений годинник на момент вибуху
Ці символи говорять про поспішну евакуацію і людський біль від втрати дому.
Відгомін трагедії у спогадах школярки
Олена Крангач, яка наприкінці квітня 1986 року була школяркою і їздила на екскурсію до Києва, пригадує дивні картини:
“Дороги мили, але ніхто не пояснював, чому. Побачили бочки з водою на вулицях — вони змивали радіацію. Виставки такого масштабу важливі, щоб молодь знала, до чого може призвести недбале ставлення до природи.”
Виставка — місце пам’яті і уроків для майбутніх поколінь
За словами Олега Юрченка, експозиція у Кропивницькому музеї мистецтв не просто тимчасова подія — вона працюватиме постійно, нагадуючи кожному про ціну, яку заплатила Україна і світ за аварію на ЧАЕС.
Тут можна не тільки побачити історичні артефакти, а й відчути дух тих подій, замислитися над безпекою і збереженням нашої планети.
Підписуйтеся на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok і будьте в курсі найважливіших подій.
