Нова хвиля в Непалі: як покоління Z змінює політичний ландшафт
У четвер у Непалі відбулися вибори нового уряду — перші після революції покоління Z у вересні, яка несподівано перетворила цю гірську країну на символ молодіжної сили та змін. Хоча офіційні результати доведеться чекати кілька днів, очікування виборців були такими ж високими, як і непальські вершини.
Попри те, що раніше вибори часто приводили до нещільних коаліцій, цього разу все по-іншому: екс-репер та колишній мер Катманду Бален зумів зарядити народ енергією змін і сподіваннями на очищення влади від старих кланів, зокрема прем’єр-міністра, який був усунутий саме завдяки руху покоління Z.
Хто ж такий кандидат покоління Z?
Якщо запитати молодь Непалу, хто їх надихає, у відповідь почуєте одне слово — Бален.
Балендра Шаху, якому 35 років, хоч і не належить безпосередньо до покоління Z, але він є мілієналом, якому вдалося владнати сміттєву кризу столиці і виступити обличчям змін. Колишній мер, часто з сонцезахисними окулярами й у чорному костюмі, разом із армією прихильників у соцмережах, став справжньою зіркою політичної сцени.
Він балотується у тому ж окрузі на сході країни, що й колишній прем’єр К.П. Шарма Олі, який втратив позиції після подій руху покоління Z, що призвели до загибелі 19 протестувальників.
Підтримка змін серед населення
«Раніше ми бачили одні і ті ж партії, які нічого не міняли в Непалі роками», — розповідає Суян Сіпай, вчитель з Бхактапура. «Ось чому цього разу вся країна піднялася проти корупції та за Балену». Під час святкування Холі в Катманду люди не тільки посипалися кольоровим порошком, а й голосно скандували ім’я Бален — це було наче молодіжний спалах національної підтримки.
Хто ще бере участь у виборах?
Хоча Балендра Шах і йшов на посаду мера як незалежний кандидат, цього разу він підтримав «Растрія Сватантра Парті» (Rastriya Swatantra Party — R.S.P.) — молодий політичний рух з технократичним, прозорим та сучасним обличчям. Партія має у списках дев’ять кандидатів покоління Z, багато з яких є колишніми помічниками Бальена.
Їхній контраст з традиційними силами — двома комуністичними партіями та центристським «Непальським конгресом» — яскравий. Старі політичні лідери, які колись очолювали ці партії, здебільшого у поважному віці, і хоча тепер молодь частково бере владу, процес змін іде повільно. Так, цьогоріч партія ледь не розкололась після того, як 49-річний Гаган Кумар Тапа змістив з посади голови шістдесятирічного політика.
Особливості виборчого процесу
- Для зручності кожна партія або кандидат замінювалися символом — дзвінком у випадку R.S.P., сонцем у комуністів, а також більш несподіваними іконками, як-от кенгуру чи степлер.
- Заборона на пересування автомобілями без спеціального дозволу під час голосування спрямовувалась на забезпечення безпеки виборів.
- За безпекою слідкували понад 335 тисяч правоохоронців, включно з 150 тисячами поліцейських виборчої служби.
Варто також врахувати, що через капітальні світоглядні виклики — від довгої маоїстської війни до вбивства королівської сім’ї та трансформації монархії в 2008 році — демократія в Непалі пройшла складний шлях. При цьому близько 10% населення, або 3 мільйони людей, проживають за кордоном, але через відсутність голосування для емігрантів більшість із них не змогли взяти участь у виборах.
Що обіцяє майбутнє для Непалу?
Оскільки жодна партія, швидше за все, не отримає абсолютної більшості у 275-місному парламенті (з них 165 обирають напряму, а решта — за системою пропорційного представництва), буде формуватися коаліція. Це традиційно означає домовленості, торгівлю між політичними силами та потенційні компроміси із стабільністю та прозорістю.
Вплив революції покоління Z
Революція молоді відбулася неймовірно швидко. Почалося все 8 вересня, коли непальська молодь вийшла на вулиці Катманду з протестом проти корупції, кумівства і блокування урядом соціальних мереж. Відповідь силових структур була жорстокою — загинуло 19 протестувальників, а наступного дня країну охопили масштабні акції підпалів урядових будівель, серед яких парламент і міністерства.
Прем’єр-міністр Олі змушений був піти у відставку, а його кабінет фактично розпався за лічені дні. Однак, незважаючи на формування перехідного уряду з участю лідерів покоління Z, прогрес у боротьбі з насильством і безкарністю сповільнився. Два комісії, створені для розслідування подій, досі не опублікували свої висновки, хоча багато хто очікував цього до виборів.
Якщо події останніх місяців є показником, суспільство й надалі буде уважно стежити за новоствореним урядом, сподіваючись на значущі реформи та оновлення політичної системи країни.
