Спецоперація таємничого генія: як один із ключових військових Ізраїлю дав наказ атакувати Іран
Уявіть собі – п’ятничний шабат у колі родини, тепла атмосфера, ніщо не віщує змін. Генерал-лейтенант Еял Замір, начальник штабу ізраїльської армії, зібрався на вечерю в домі своєї мами у центральній частині Ізраїлю. Але вже за кілька годин цей простий момент раптово змінився: Генерал поїхав у непримітному авто до підземного командного центру у Тель-Авіві. Там йому потрібно було віддати найвідповідальніші накази для операції проти Ірану.
Підготовка та стратегія: підпільний удар по Ірану
За інформацією з військових джерел, команда генерала включала навіть ліквідацію верховного лідера Ірану – аятоли Алі Хаменеї. Сам генерал підкреслив своє рішення словами:
«Ви маєте дозвіл діяти. Вражайте свої цілі — ви творите історію.»
60-річний Еял Замір давно вважається головним мозком спільних ізраїльсько-американських операцій. Він розробляв плани війни разом із американськими колегами, консультувався із політичними лідерами Ізраїлю та представниками арабських служб безпеки, а також курував авіаудари.
Генерал, який керує війною
За словами бригадного генерала Шломо Брома, Замір — це саме той, хто «тримає кермо операції у руках». Після вступу на посаду голови штабу в березні минулого року, він одразу почав змінювати курс ізраїльського військового командування. Під його керівництвом було реалізовано низку кардинальних заходів із відбиття загроз від Ірану та його проксі у Лівані, Газі і Ємені.
Чому саме Замір? Особистість і досвід
Замір родом із міста Ейлат на півдні Ізраїлю і пройшов шлях від командира танкової дивізії до головнокомандувача. Його досвід на полі бою дав йому цінний «погляд солдата» — розуміння тонкощів бойових дій зсередини.
До підвищення він неодноразово попереджав про небезпеку масштабних та довготривалих багатофронтових бойових дій і підкреслював потребу мати «критичну масу» військовослужбовців, якої було не вистачало.
Війна з Хамасом під мікроскопом
Під час операцій проти Хамасу у Газі генерал провів кампанію, яка викликала широкий міжнародний резонанс через численні жертви серед мирного населення і велике руйнування інфраструктури. Військові запевняють, що не націлюються на цивільних, але звинувачують Хамас у використанні мирних мешканців як живого щита.
Відкритий конфлікт з Іраном: перший випадок за роки
Вже через три місяці після поставлення Заміра на посаду, Ізраїль ініціював несподівану атаку на іранську ядерну програму, що призвело до 12-денного збройного протистояння у червні минулого року. Іран відповів ракетними ударами по ізраїльській території.
Жертвами конфлікту стали сотні іранців, серед яких жінки та діти, а ізраїльтяни зазнали втрат унаслідок ракетних обстрілів. Це була перша відкрита війна між Ізраїлем і самим Іраном, а не його регіональними союзниками.
Розширення воєнної кампанії
До цього часу велися поодинокі таємні напади на різних фронтах — на суші, морі, в повітрі та кіберпросторі. Генерал Замір наполягав на розширенні таких атак і навіть написав розгорнуту доповідь для Washington Institute, де наголошував на:
- проведенні цілеспрямованої кампанії проти Корпусу вартових ісламської революції,
- формуванні оборонного альянсу проти Тегерана серед країн регіону,
- створенні елементу несподіванки для створення невизначеності та тривоги у ворога.
Міжнародна співпраця і довіра
Напередодні нинішньої кампанії генерал неодноразово зустрічався з військовим керівництвом США. У січні він приїздив до Вашингтона, щоб особисто обговорити плани із головою Об’єднаного комітету начальників штабів, генералом Деном Кейном, а також тримав зв’язок з командувачем Центрального командування адміралом Бредом Купером.
Ці відносини виглядають теплими і довірливими — навіть відомо, що Генерал Замір запрошував адмірала на шабатну вечерю у себе вдома.
Професіоналізм понад усе
Колишній колега й експерт Роберт Сатлофф описує Заміра як людину прямолінійну та чесну. Це стосується і його спілкування з політиками, зокрема з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу. Попри спільну позицію щодо Ірану, стосунки між ними не завжди були безхмарними.
Коли Нетаньягу пропонував наступ на Газу у серпні, генерал сумнівався, чи це вірний крок, наголошуючи на турботі про ізраїльських заручників та стан військових. Він також відстоює ідею більш широкої мобілізації ультраортодоксальних громадян у армію, навіть коли політичні рішення відкладаються.
Як підкреслює депутат Моше Тур-Паз, Замір не є людиною, яка просто «каже так»; для нього на першому місці стоїть професіоналізм, а не політична лояльність.
