Напередодні Всесвітнього дня свободи преси у Києві відбувся захід, організований UNESCO спільно з громадською організацією «Жінки в медіа». Подія була присвячена викликам, з якими стикаються журналістки під час повномасштабної війни в Україні. В рамках заходу обговорювалися питання безпеки жінок у професії, зібравши дипломатів, представників уряду та медіаекспертів.
Про це повідомляє Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Учасники обговорення звернули увагу на такі аспекти становища жінок у медіа під час війни:
– Незважаючи на постійний стрес, економічну нестабільність, онлайн-атаки та складні умови роботи в зоні бойових дій, жінки складають близько 80% української медіаспільноти.
– Вони активно працюють на передовій, документують воєнні злочини, здійснюють репортажі з лінії фронту і постачають суспільству та міжнародній спільноті достовірну інформацію.
К’яра Децці Бардескі, голова офісу UNESCO Ukraine, підкреслила, що організація вже третій рік поспіль відзначає День свободи преси в Україні, навіть у складних воєнних обставинах. Вона наголосила на важливості свободи висловлення та незалежної журналістики як основ демократичного суспільства.
У ході дискусії учасники акцентували увагу на:
– Фізичних ризиках для журналісток у бойових зонах.
– Гендерно обумовлених загрозах, зокрема сексуалізованих погрозах і дискредитаційних кампаніях.
– Необхідності системних перетворень задля створення безпечних і справедливих умов праці в медіаіндустрії.
Ліза Кузьменко, голова ГО «Жінки в медіа», зазначила, що журналістки нині потребують не поодинокої підтримки, а комплексних змін на рівні редакційних політик і державних стратегій. Вона наголосила, що без системного підходу створити справді безпечне професійне середовище неможливо.
Максим Онопрієнко, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, звернув увагу на те, що безпека журналістів має бути не лише особистою відповідальністю, а інтегрованою складовою державної політики. За його словами, Національна рада не лише контролює дотримання законодавчих заборон щодо сексизму, дискримінації та розпалювання ворожнечі в засобах масової інформації, але й працює проактивно.
Зокрема, у співпраці з ГО «Жінки в медіа» проводиться аналіз гендерного складу редакцій, що дозволяє:
– Виявляти проблеми нерівності в оплаті праці.
– Визначати перешкоди для доступу жінок на керівні посади.
Максим Онопрієнко також додав, що у партнерстві з міжнародними організаціями, такими як UNESCO, ОБСЄ, а також силовими структурами, вже реалізуються тренінги з фізичної та цифрової безпеки, а також заходи з надання психологічної підтримки журналістам.
Нагадаємо, що Всесвітній день свободи преси щороку відзначають 3 травня. Його проголосила Організація Об’єднаних Націй у 1993 році з метою підтримки свободи слова і незалежної журналістики в світі.
Водночас, у глобальному масштабі свобода преси переживає найскладніший період за всю історію існування відповідного рейтингу: середній показник серед 180 країн впав до рекордно низького рівня. Понад половина держав потрапляють у категорії з «складною» або «дуже серйозною» ситуацією зі свободою слова.
Водночас Україна покращила свої позиції у світовому рейтингу свободи преси, посівши у 2026 році 55-те місце серед 180 країн, піднявшись на сім сходинок у порівнянні з попереднім роком.
За даними організації Freedom House у звіті «Свобода у світі 2026: Зростаюча тінь автократії», рівень свободи у світі у 2025 році знизився двадцятий рік поспіль. Погіршення було зафіксоване у 54 країнах, тоді як покращення – лише у 35.
