Фотовиставку під назвою «Сміливість слова» (Courage to Report), присвячену українським журналістам, які працюють в умовах повномасштабної війни, можна відвідати у Києві на Контрактовій площі до 3 травня включно. Відкриття виставки, приурочене до Всесвітнього дня свободи преси, відбулося 30 квітня. На захід зібралися представники медіаспільноти, громадського сектору та міжнародних донорських організацій, які надають підтримку українським журналістам.
Серед почесних гостей були:
– Микола Чернотицький, голова правління Суспільного мовника;
– Джилліан Маккормак, директорка Internews Network в Україні та країнах Східної Європи;
– Євгенія Кравчук, голова парламентської Тимчасової слідчої комісії з розслідування злочинів Росії проти журналістів;
– Асьєр Сантільян, керівник відділу «Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство» Представництва Європейського Союзу в Україні;
– Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації.
Право отримувати достовірну інформацію сьогодні сприймається не лише як звичайна належність, а як гарантія, хоч і формальна. Фотографії, що увійшли до експозиції, наочно ілюструють, якою ціною журналісти здобувають цю інформацію. За даними, наведеними Інститутом масової інформації на стендах виставки, з початку повномасштабного вторгнення Росія вчинила понад 900 злочинів проти медіа та журналістів в Україні, вбила щонайменше 140 працівників медіа і утримує в полоні принаймні 26.
Під час офіційного відкриття директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк наголосила на важливості незалежних медіа у час, коли Україна бореться за своє право на існування. Виступаючи, вона зазначила:
«Журналістика під час війни стає не просто професією, а також формою нашої історичної пам’яті. Російська агресія спрямована не лише на окупацію територій, а й на знищення свідчень, роблячи злочини безіменними, жертви — невидимими, а правду — сумнівною. Журналісти протистоять цьому, адже фіксують реальність такою, якою вона є. Фотовиставка “Сміливість слова” символізує право суспільства знати, що з ним відбувається, а також право України говорити власним голосом. Свобода слова в умовах війни — це не абстрактна цінність, це одна з умов виживання. Без свідків не буде справедливої відповідальності агресора, а без незалежних медіа — не буде свободи».
Джилліан Маккормак, директорка Internews Network, поділилась власним досвідом початку підтримки медіа у прифронтових регіонах України, коли в лютому 2025 року познайомилась з Асьєром Сантільяном із Представництва ЄС в Україні. Вона зазначила:
– У той час основна програма підтримки медіа була призупинена, і невідомо було, що буде далі.
– Представництво ЄС запропонувало підтримку для прифронтових медіа та журналістів-розслідувачів.
– Вона висловила вдячність представникам Єврокомісії за допомогу у найскладніший період.
Маккормак наголосила, що журналістська діяльність надзвичайно важлива для суспільства, а умови праці в період війни часто залишаються поза увагою широкої аудиторії. Виставка демонструє реальні умови, у яких працюють українські журналісти, та підкреслює їхню мужність і відданість служінню громаді.
Голова правління Суспільного Микола Чернотицький підкреслив, що ситуація зі свободою преси в Україні, попри численні виклики, залишається стабільною. Він привів дані Індексу свободи преси за 2026 рік, відповідно до яких Україна посіла 55-те місце, випередивши, зокрема, Італію.
Донорська підтримка продовжує сприяти розвитку локальних медіа та підвищенню стандартів журналістської роботи. За даними моніторингів Інституту масової інформації, саме локальні медіа мають найбільшу довіру серед українських читачів і глядачів.
Євген Заславський, виконавчий директор Media Development Foundation (MDF), у своїй промові зазначив:
– Від старту у невеликому медіа в Луганську до зростання локальних редакцій із командами по 20-30 осіб.
– Колишні сайти з аудиторією 5-10 тисяч переглядів тепер мають від 10-15 тисяч до півмільйона унікальних переглядів.
– Локальні медіа, підтримувані MDF та іншими донорами, перестали бути маргіналізованими і стали вагомою інформаційною силою.
Тетяна Овдієнко, головна редакторка інформаційно-аналітичного мовлення «Радіо Свобода», звернула увагу на психологічний вимір свободи слова, а саме ретравматизацію журналістів, які працюють із важким контентом. Вона акцентувала:
– Часто журналісти не усвідомлюють травм, які вони отримують під час зйомок та підготовки матеріалів.
– Зняті ними матеріали можуть стати доказами військових злочинів.
– Вона висловила вдячність організаторам виставки за наголос на цінності журналістської праці, яка залишається за лаштунками.
Після завершення офіційної частини «Детектор медіа» поспілкувався з учасниками заходу, зокрема з Асьєром Сантільяном, керівником відділу Представництва ЄС в Україні, який відповідає за європейську інтеграцію, врядування, верховенство права та розбудову громадянського суспільства. Він розповів:
– Європейська інтеграція — це складний, багаторічний процес, що потребує не лише прийняття законів, а й їхньої ефективної реалізації на практиці.
– На сьогодні отримано 35 заявок від українських медіа про підтримку, серед яких визначать проєкти для фінансування.
– Окремо працюють над посиленням суспільного мовника в Україні, підтримуючи його з моменту заснування, наголошуючи, що сильний суспільний мовник є важливим для розвитку демократії та міжнародного визнання цінностей свободи слова.
– Представництво Євросоюзу сприяло встановленню контактів між медіарегуляторами України, Італії та Греції, аби переконатися, що наглядові органи в Україні діють відповідно до європейських стандартів.
На думку Джилліан Маккормак, українська журналістика стала потужною силою, голос якої державна влада не може ігнорувати. Вона висловила упевненість у майбутньому свободи слова в країні навіть у разі тривання війни.
Відповідаючи на запитання про роль багаторічної допомоги донорів і міжнародних партнерів у підтримці свободи слова, Оксана Романюк підкреслила:
– Українська спільнота журналістів змогла вистояти завдяки не лише матеріальній підтримці, а й внутрішній мотивації та енергії.
– Важливо, що журналістська спільнота активно генерує ідеї, розвиває нові ініціативи та забезпечує саморегуляцію.
– Донорська підтримка є незамінною, а її обсяг має зрости не тільки для медіа, але й для організацій, як ІМІ.
– Вона вважає цю підтримку важливою не лише для України, а й для європейської безпеки та демократичного розвитку загалом.
– Зазначила, що фінансовий стан редакцій складний, є проблеми з кадрами, тому важливо, щоб донорська допомога зберіглася і посилилася.
У завершальній частині розмови Оксана Романюк наголосила на трансформації ставлення влади до свободи слова, що відбулася за роки повномасштабної війни. За її словами:
– У 2019 році звучали заяви про те, що комунікація з громадськістю може відбуватися без журналістів через телеграм-канали.
– У 2025 році в Офісі Президента створено чат із понад 400 журналістів для прямої комунікації.
– Це свідчить про усвідомлення ролі журналістів, необхідність їм довіряти і вести з ними діалог.
Фотовиставку «Сміливість слова» можна оглянути до 3 травня на Контрактовій площі, у пішохідній зоні перед Києво-Могилянською академією. Співорганізаторами заходу стали Інститут масової інформації (ІМІ), проєкт FAIR від Internews International та Media Development Foundation (MDF) за фінансування Європейського Союзу. Партнерами виставки виступили громадська організація «Детектор медіа», Премія імені Георгія Ґонґадзе та Національний музей Революції гідності.
Фото для виставки надали Ігор Васильєв та «Детектор медіа».
—
Команда «Детектора медіа» більше ніж 20 років виконує роль наглядача за українськими медіа — аналізує якість контенту та сприяє дотриманню професійних і етичних стандартів. Вони працюють для того, щоб інформація, яку отримує аудиторія, була максимально правдивою та повною.
До 22-річчя видання відновлюється Спільнота активних читачів і прихильників, які мають змогу фінансово підтримати редакцію, долучитися до генерації спільних ідей та отримувати ексклюзивні матеріали про стан справ у медіасфері України.
Нині якісна журналістика актуальна як ніколи, тому підтримка професійних медійних ініціатив залишається вкрай важливою.
