НМТ у вогні суперечок: чи потрібен обов’язковий тест з математики?
Новий рік приніс нову хвилю дискусій навколо Національного мультипредметного тесту (НМТ). Цього разу ініціативна група народних депутатів пропонує зробити тест з математики вибірковим, скасувавши його обов’язковість. Ця ситуація нагадує події 2023 року, коли необов’язковим стало тестування з історії України. Знову ж таки, у соцмережах та форумах точаться гарячі суперечки: одні запитують, навіщо гуманітаріям здавати математику, інші — чому інженерам треба тестуватися з історії.
Однак, більшість обговорень оминає головне — сутність та проблеми самого НМТ, які виходять за межі переліку обов’язкових предметів.
Подвійна роль НМТ і чому вона викликає суперечки
НМТ одночасно виконує функції випускного іспиту зі школи та вступної сесії для університетів. Через це виникають різні точки зору щодо того, які предмети мають бути обов’язковими. З одного боку, для гуманітарних спеціальностей дійсно не обов’язково здавати математику, а для технічних — історію. З іншого — якщо випускник середньої школи не в змозі набрати мінімальний прохідний бал, який є досить низьким, може й не варто очікувати, що вища освіта дасть йому кардинально інші знання.
Оптимальний шлях: розділити випускні іспити та вступні випробування
Розв’язанням цієї дилеми може стати чітке розмежування функцій НМТ. Пропонується:
- Ввести окремі випускні іспити у школі для перевірки базових знань з ключових предметів.
- Залишити вступні іспити в університетах, сфокусовані виключно на профільних предметах.
Перевірка базових знань випускників — це світова освітня практика, яка допомагає утримувати планку якості освіти. До 2022 року таку функцію частково виконували Державні підсумкові атестації (ДПА), які скасували під гаслом спрощення. Проте необхідність контролю знань залишається гострою.
Проблеми сучасної системи освіти та їхній вплив на НМТ
Обвальна «спрощеність» шкільної освіти, спрямована на зниження стресу та підвищення комфорту для учнів, породила низку негативних наслідків:
- Вчителі частіше виконують роль аніматорів, а не наставників.
- Учнів часто переводять у наступний клас навіть без підтвердження достатнього рівня знань.
- Атестат середньої освіти втрачає статус важливого документу, а школярі не готові до реальних випробувань, зокрема НМТ.
Через це учні після «курортного» навчання у школі стикаються з випробуваннями, які їм не під силу, зокрема з випробуваннями НМТ.
Потрібен новий формат контролю знань у школі
Як варіант пропонується розробити окремий, незалежний від вступу до вишів тест – своєрідний аналог колишнього ЗНО, але орієнтований саме на випускний рівень середньої освіти. Основні характеристики такого тесту:
- Обов’язкове складання з ключових предметів: українська мова, історія України, математика та 1-2 предмета на вибір учня або школи.
- Відсутність впливу результатів цього тесту на вступ до виші.
- Необхідність успішного складання для отримання атестату про середню освіту.
Таким чином, кожен атестат отримає вагоме підтвердження рівня знань, а університети позбавляться необхідності навчати базових компетенцій, які відповідальніше повинні формуватися в школі.
Фокусування вступних випробувань на профільних предметах
Якщо з’явиться чітке розмежування між випускними тестами та вступною кампанією, то вступні іспити можуть концентруватися виключно на предметах, пов’язаних із вибраною спеціальністю. Це унеможливить такі дивні ситуації, коли:
- Для вступу на історичний факультет обов’язковою є математика.
- Для талановитих математиків перепоною стає недостатнє знання історії.
Крім того, сьогодні можна вступити на низку спеціальностей без складання профільних предметів, що суперечить логіці спеціалізації та якості підготовки.
Освітня система між спрощенням та викликами часу
В останні роки під гаслами покращення комфорту та зниження навантаження у школах замість системних змін формується поверхнева модель освіти, де більше часу відводять на заняття на кшталт танців чи тренінгів, а з основними знаннями — складнощі.
Чи продовжиться цей тренд, чи все ж розпочнуться серйозні редакції і реформування, стане зрозуміло з часом. Адже простіше влаштовувати презентації та змінювати формати, ніж виносити на порядок денний фундаментальні перетворення. Але від цього залежить майбутнє покоління, його готовність до реального життя та ефективного продовження освіти у вишах.
