Росія наразі не володіє достатніми військовими ресурсами, щоб відкрити новий фронт проти країн НАТО, оскільки вся її військова потужність зосереджена на триваючій війні в Україні. Також відсутні будь-які ознаки підготовки Москви до агресії по відношенню до держав Альянсу.
Про це повідомив директор Центру передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій (NATO StratCom COE) Яніс Сартс під час подкасту LETA, інформує LSM.
Росія не здатна відкрити другий фронт під час війни в Україні
Яніс Сартс зазначив, що Росія й надалі залишається потенційною загрозою для країн НАТО, але наразі ця загроза не набуває безпосередньої військової форми. За його словами:
- Росія не має можливостей для відкриття нового військового фронту проти союзників НАТО.
- Немає жодних свідчень, що Кремль планує такі дії найближчим часом.
Фахівець пояснив, що для старту нової військової операції Росія повинна мати відповідний військовий потенціал. Однак значна частина російських сил і ресурсів зараз задіяна у війні проти України.
Водночас у НАТО розробляють власні оборонні стратегії, які передбачають різні сценарії розвитку подій.
Ризики зростуть після завершення війни
Поточна відсутність негайної загрози не означає, що країни Альянсу не повинні готуватися до перспективних небезпек. За словами Сартса:
- Ситуація може докорінно змінитися після завершення російсько-українського конфлікту.
- Росія матиме час для відновлення та нарощування військового потенціалу.
Експерт прогнозує, що Москва, ймовірно, інтенсифікуватиме виробництво озброєнь. Однак оцінки щодо темпів відновлення її здатності до ведення широкомасштабної війни різняться.
Саме тому важливо чітко розмежовувати:
- Безпосередню військову загрозу, яка існує в даний момент.
- Майбутній ризик, який може значно посилитися за кілька років.
За словами Сартса, стратегії оборони відрізняються залежно від терміновості загрози: одна справа — миттєва оборона через неминучий напад, інша — планування в умовах більш віддаленого періоду для максимально ефективного використання наявних ресурсів.
Балтійські держави залишаються потенційною мішенню гібридних атак
Яніс Сартс також підкреслює наявність загроз для країн Балтії, хоча ці загрози мають переважно гібридний характер. До них належать різноманітні форми втручання та дестабілізації, які можуть включати:
- Кібератаки;
- Дезінформаційні кампанії;
- Інші гібридні методи впливу.
Водночас такі ризики не є унікальними лише для Балтії — подібні загрози існують також для Німеччини, Франції та інших європейських країн.
При цьому Сартс критично ставиться до заяв про неминучий напад Росії на Балтійські держави, зазначаючи, що:
- Надмірно емоційні попередження та залякування ускладнюють конструктивний діалог про реальний рівень загроз.
Оцінка загроз повинна базуватися на фактах
Директор Центру NATO StratCom COE підкреслює, що рішення у сфері оборони мають прийматися на основі об’єктивного аналізу ситуації, а не під впливом паніки чи емоцій. Він зазначає:
- Віддає перевагу обговоренню, побудованому на фактах і достовірних даних.
Представник Альянсу акцентує увагу на важливості чіткого пояснення суспільству різниці між:
- Реальною військовою загрозою, що існує сьогодні.
- Потенційним ризиком, який може проявитися у майбутньому.
Це, за його словами, дасть змогу країн більш раціонально планувати оборонні бюджети та підготовку без створення в суспільстві паніки.
Польща та країни Балтії посилюють захист критичної інфраструктури
У зв’язку з ризиком провокацій з боку Росії Польща і держави Балтії активізують заходи безпеки для захисту критично важливих об’єктів. Існують побоювання, що Москва може організувати провокації під чужим прапором із застосуванням українських безпілотників, щоб таким чином перевірити реакцію НАТО.
Достовірну інформацію від OBOZ.UA ви можете отримувати у Telegram-каналі та Viber, уникайте поширення фейків.
