Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики звернувся до Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та інших правозахисних інституцій із закликом відмовитися від нейтральної риторики щодо війни Росії проти України. У заяві на офіційному сайті комітету наголошується на необхідності чіткого визнання Росії відповідальною за порушення міжнародного гуманітарного права, загибель українських дітей, а також руйнування медичної та освітньої інфраструктури.
4 серпня 2026 року ЮНІСЕФ опублікував заяву, у якій розглядались повідомлення щодо загиблих і поранених дітей внаслідок атак як у Російській Федерації, так і в Україні. У документі були наведені випадки загибелі дітей у Бєлгородській області та на пляжі в Геленджику Краснодарського краю (Росія), а також у Дніпропетровській і Сумській областях (Україна).
У комітеті вважають, що:
– такі підходи розмивають відповідальність держави-агресора перед міжнародною спільнотою й системою міжнародного правосуддя за скоєні воєнні злочини;
– станом на 10 серпня 2026 року в Україні офіційно підтверджено загибель 728 дітей та поранення 2775 дітей і підлітків.
У заяві комітету відзначено:
«Коли ЮНІСЕФ ставить Україну та Російську Федерацію в один контекст, не відтіняючи масштаб наслідків російської агресії для українських дітей, публікація статистики без вказівки першопричин трагедій і без чіткого визначення джерела загроз формує хибне враження рівності між державою-агресором і жертвою, яка захищає своє право на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН.»
Крім того, Комітет Верховної Ради підкреслив, що за час збройної агресії Росії в Україні було пошкоджено або зруйновано тисячі шкіл і дитячих садків. Особливу увагу звернули на цілеспрямоване нищення навчальної літератури, що розцінюється як «прямий замах на ідентичність майбутнього покоління українців» і «підпадає під визначення освітнього та культурного геноциду».
Також у комітеті звернули увагу на:
– скоординовані російські удари влітку 2026 року по найбільших друкарнях України;
– більше ніж 1,5 мільйона примірників книг, знищених унаслідок обстрілів у липні та на початку серпня 2026 року;
– понад 1,1 мільйона знищених шкільних підручників станом на серпень 2026 року.
Комітет категорично закликав кваліфікувати цілеспрямоване масове знищення українських підручників, шкіл і культурних об’єктів як злочин, спрямований безпосередньо проти майбутнього дітей. Це позбавляє їх права на освіту та культурну приналежність, водночас становить складову злочину геноциду проти української ідентичності.
Окремо комітет наголосив на систематичному та масовому викраденні українських дітей Росією, підкреслюючи, що цей воєнний злочин за конвенцією ООН 1948 року має всі ознаки демографічного геноциду. У заяві зазначається:
«Росія цілеспрямовано депортує неповнолітніх із тимчасово окупованих територій України на свою територію, де їх піддають насильницькій русифікації, примусовій зміні громадянства та незаконному усиновленню в російські родини з метою повного знищення їхньої національної свідомості. Станом на сьогодні Україною офіційно верифіковано дані про депортацію та примусове переміщення понад 20 тисяч українських дітей, при цьому реальні цифри можуть сягати сотень тисяч.»
У своєму зверненні комітет закликав ЮНЕСКО та інші правозахисні організації активізувати зусилля міжнародної спільноти задля припинення порушень прав українських дітей, зокрема – повністю заборонити практику їхньої примусової депортації.
В заяві підкреслюється:
«Міжнародні організації не можуть залишатися нейтральними спостерігачами у ситуації, коли держава-агресор навмисно знищує майбутнє цілої нації. Будь-яка спроба уникнути чіткої міжнародно-правової оцінки дій Росії підриває саму суть існування глобальних структур, завданням яких є захист прав дітей та фундаментальних прав людини.»
Нагадаємо, що раніше Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики ініціював доповнення складу злочину геноциду культурною складовою. Відповідний законопроєкт було зареєстровано після масованої ракетної атаки Росії в ніч на 15 червня 2026 року, коли були пошкоджені численні українські культурні пам’ятки, музеї та культурні установи.
—
Фото: офіційна сторінка комітету у Facebook
—
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль незалежного спостерігача за українськими медіа. Ми здійснюємо аналіз якості контенту та стимулюємо медіа до дотримання професійних і етичних стандартів, аби інформація, що отримує суспільство, була чесною та повною.
До 22-річчя видання відновлено роботу Спільноти – це коло активних людей, які мають бажання та можливість фінансово підтримувати видання, долучатися до спільної генерації ідей і отримувати ексклюзивну інформацію щодо стану справ в українських медіа.
Якісна журналістика ніколи не була настільки важливою, як сьогодні.
