Після кількох місяців затишшя у питаннях можливих мирних переговорів між Україною та Росією дипломатичні контакти знову набирають обертів. Як повідомляє видання Economist, Сполучені Штати та Росія відновили неформальні переговори, в той час як між Україною та командою Дональда Трампа тривають щоденні консультації.
За даними цього видання, одна з ініціатив, що обговорюються, передбачає двоетапне припинення вогню:
- Спершу сторони суттєво скоротять бойові дії у зоні шириною 50–70 кілометрів по обидва боки лінії фронту.
- Після цього планується перейти до переговорів щодо більш масштабної угоди.
Однак наразі не йдеться про укладення повноцінного мирного договору.
Що змінилося
Economist пов’язує активізацію дипломатичних контактів із підсумками саміту країн G7 у французькому Евіан-ле-Бені. За словами європейських дипломатів, у Вашингтоні поступово переглядають своє ставлення до війни.
Видання підкреслює, що дедалі більш вагомими стають два ключові аргументи на користь України:
- Росії не можна довіряти.
- Україна не є стороною, яка перебуває на межі поразки.
На американських посадовців суттєве враження справили нещодавні удари українських безпілотників по території Росії, зокрема атака на нафтопереробний завод неподалік від Москви. Вашингтон усе частіше розглядає такі операції як доказ того, що Київ не лише здатен ефективно оборонятися, а й створювати серйозні виклики для Росії.
Один із французьких дипломатів зазначив, що Дональду Трампу стало очевидно: сьогодні українці є переможцями, а програш настає на боці Путіна.
Чому переговори залишаються складними
Попри відновлення контактів, співрозмовники Economist не прогнозують швидких результатів.
Високопосадовець української влади заявив, що вважає малоймовірним, що Москва зробить серйозні кроки до жовтня. За його словами, Росія може прагнути надати Дональду Трампу передвиборчий імпульс — «і отримати щось натомість».
Economist прогнозує, що Кремль здатен затягувати процес переговорів до наступної весни, розраховуючи на те, що нова хвиля зимових ракетних і дронових ударів по українській енергетиці послабить позиції Києва і примусить його до поступок.
Крім того, видання наголошує:
- Вважати, що Володимир Путін залишив свої воєнні амбіції, було б помилкою.
- Також небезпечно припускати, що він не скористається будь-яким припиненням вогню як передишкою або засобом для подальшого тиску на Україну.
За інформацією Economist, Москва й надалі орієнтується на так звану «формулу Анкориджа» — комплекс угод, які нібито обговорювалися між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним під час російсько-американських контактів минулого року.
Хоча зміст цих домовленостей офіційно не оприлюднюється і є предметом суперечок, йдеться, зокрема, про:
- Юридичне визнання російського контролю над Кримом та усією територією Донбасу.
- Фактичне визнання нинішньої лінії фронту в Запорізькій і Херсонській областях.
Для України ці умови залишаються неприйнятними.
Чому припинення вогню може бути вигідне і Києву, і Москві
На цьому тлі Financial Times аналізує, чому не слід ігнорувати шанси хоча б на тимчасове припинення вогню.
Для Росії війна стає дедалі більш витратною. Автор статті вважає, що літній наступ фактично зазнав краху, а людські втрати перевищують можливості Кремля поповнювати лави армії новими військовослужбовцями.
Основні тези автора:
- Росія не здобуває перемоги.
- Літній наступ було зупинено технологічною перевагою України.
- Втрати для Москви є критичними.
Він зазначає, що припинення вогню дозволило б Кремлю подати ситуацію як часткову перемогу. Москва могла б заявити, що вступ України до НАТО залишається призупиненим, а тема розміщення європейських миротворців втрачає актуальність.
Водночас Київ, за оцінкою Financial Times, стикається з серйозними викликами. Україна вже досягла однієї з головних цілей війни — підтвердила своє право на незалежне існування і зміцнила державність.
Автор підкреслює: «Україна втратила території, але її суверенітет підтверджено».
Затяжний конфлікт має не лише воєнні наслідки. Він спричиняє довгострокові проблеми:
- Падіння рівня народжуваності.
- Подальшу еміграцію.
- Скорочення людського потенціалу країни.
«Реальність така, що навіть якщо шанси на тривалий мир мінімальні, не слід втрачати можливість досягти змістовного перемир’я», — наголошує автор.
Нова реальність війни
Ще одним чинником, що впливає на розмови про можливе перемир’я, є зміна характеру самого конфлікту.
Українська дипломатка Лана Зеркаль у коментарі для Economist зазначила: «Путін колись намагався створити враження, що війна відбувається десь далеко. Тепер він уже не може цього робити, коли росіяни бачать дим на власні очі».
З іншого боку, New York Times відзначає, що удари українських безпілотників по Москві та інших російських об’єктах свідчать про нову здатність Києва вести бойові дії на території ворога.
Однак для серйознішого впливу на Кремль Україні можуть знадобитися не лише дрони, а й власні балістичні ракети, підкреслює видання.
Вікно можливостей і ризик його втратити
Обидва видання — Economist і Financial Times — відзначають ознаки того, що вперше за довгий час склалися умови для серйозних переговорів про припинення вогню.
Ключові фактори:
- США відновлюють пошук дипломатичних рішень.
- Україна демонструє здатність завдавати болючих ударів по території Росії.
- Москва гостріше усвідомлює високу ціну війни.
- Київ змушений дедалі більше думати про перспективи країни після завершення бойових дій.
Водночас це вікно можливостей залишається надзвичайно нестабільним.
Financial Times застерігає, що шанс хоча б тимчасово зупинити війну можуть зруйнувати упередження Володимира Путіна про те, що він ще в змозі досягти повної перемоги.
Economist нагадує, що навіть у разі укладення перемир’я немає гарантій, що Кремль не скористається ним для відновлення сил перед наступним етапом бойових дій.
