Війна кардинально вплинула не лише на життя дорослих, але й значно змінила світогляд, емоційний стан і ставлення дітей до навчання. Освітяни, психологи та батьки зауважують, що школярі швидше дорослішають, гостріше реагують на несправедливість і потребують більшої підтримки та уваги.
### Діти сьогодні стали більш серйозними
Зміни в поведінці та світогляді дітей насамперед помічають батьки. Світлана Крачило, мати школярки та відома чернівецька дизайнерка, підкреслює відповідальність дорослих за свої вчинки та слова:
– Діти сьогодні – це маленькі громадяни, які мають чітке відчуття правди і брехні.
– Війна суттєво прискорила процес дорослішання — те, що зазвичай триває п’ять років, тепер відбувається значно швидше, і кожен день набуває особливого значення.
– Діти уважно спостерігають за дорослими, аналізують їхні дії і формують власні висновки.
– Від усвідомлення дорослими своєї відповідальності залежить, якими виростуть нового покоління — правдивими та свідомими громадянами.
– Особливо актуальним це є в умовах війни, коли формування особистості набуває критичної швидкості.
### Війна відбирає у дітей їхній безцінний час
Лілія Слюсар, заступниця директора з навчально-виховної роботи Чернівецького ліцею № 8 імені Тараса Шевченка, зазначає, що сучасним дітям бракує якісного спілкування.
– Хоча у дітей є телефони, які вони активно використовують, це швидше спосіб зняти емоційну напругу, ніж засіб справжнього спілкування.
– Діти прагнуть, щоб їх слухали і давали можливість висловитись.
– Зниження академічної успішності пов’язують не з відсутністю знань, а з морально-психологічним станом.
– Війна позбавляє дітей батьків і відбирає їхній найкращий час для розвитку.
– Суспільство очікує, що школа буде компенсувати ці втрати, але сама школа — це живі люди, які також зазнають стресів, тривог і постійної напруги, що позначається і на дітях.
### Діти часто не вміють справлятися зі своїми тривожними станами
Психологиня Чернівецького ліцею № 22 імені Антона Кохановського Христина Мельникова звертає увагу на зміну відчуття безпеки у дітей.
– Світ вже не здається їм надійним і безпечним місцем, що безпосередньо впливає на їхній емоційний стан і успішність у навчанні.
– Емоції впливають на мотивацію, сприйняття та запам’ятовування інформації.
– Багато дітей проявляють підвищену агресивність, неспроможність конструктивно висловити складні емоції, частий вжиток нецензурних слів або захисна фізична поведінка.
– Тривожність через невизначеність і постійний стрес є поширеним явищем, а діти часто не знають, як подолати ці стани.
– Можливі фізіологічні симптоми, такі як порушення сну, апетиту, емоційні коливання та оніміння, особливо у підлітків.
– Це все призводить до проблем із концентрацією, зниженням пам’яті та втрати мотивації до навчання.
– Підлітки часто гублять сенс продовження освіти через невизначеність майбутнього.
– Соціальна ситуація також погіршується: багато дітей тимчасово або постійно віддалені від сімей через війну, деякі перебувають за кордоном або втратили близьких.
– Наприклад, є випадки, коли учні не можуть брати участь у хвилинах мовчання через особисті втрати, щоб уникнути сильних емоцій.
Водночас є й позитивні моменти: діти вчаться адаптуватися, стають більш гнучкими, підтримують одне одного і цінують соціальну взаємодію, що формує їхню здатність протистояти труднощам.
### Підвищена співчутливість і цінування простих речей
За словами Світлани Бордіян, соціального педагога Чернівецької гімназії № 7, війна значно трансформувала шкільне середовище.
– Зросла кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО), яка наразі становить близько сотні учнів гімназії.
– Багато дітей приїхало з Харкова, Донецька, Одеси, але адаптація проходить досить успішно завдяки підтримці місцевих школярів.
– У навчанні спостерігаються проблеми: зниження концентрації, пам’яті, мотивації до навчання та посилення тривожності.
– Часто проявляються порушення сну, ностальгія за рідними й друзями, особливо у переселенців.
– У роботі з дітьми важливо не ігнорувати їхні емоції і не вживати фраз, які припиняють прояви почуттів, як-от «не плач» чи «не злись».
– Натомість краще називати і відображати емоції дитини: «Я бачу, що ти злишся чи засмучений», що сприяє психоемоційному розвантаженню.
### Війна вплинула на емоційний стан і поведінку дітей різного віку
Оксана Сиротюк, заступниця директора з виховної роботи Чернівецького ліцею № 9, розповідає про психологічні зміни:
– Відчувається зовнішня стриманість дітей, але за нею ховається внутрішня напруга.
– Раніше в центрі уваги були гра, дружба, оцінки, плани і канікули, а тепер у спілкуванні дедалі частіше домінують теми безпеки, втрат, тривоги та непередбачуваності.
– Життя дітей проходить у теперішньому моменті, без чіткого бачення майбутнього — ознака передчасного дорослішання.
– Частина дітей стала тихішою й стриманішою, наче заощаджує емоції.
– Інші навпаки проявляють різкі реакції: дратуються, конфліктують, гостро переживають ситуації, що свідчить про психічне перенавантаження.
– Вплив війни помітний у всіх вікових групах: малюки емоційно реагують на розлуку з батьками і бояться втрати близьких; діти середнього віку і підлітки схильні до сильних емоційних коливань; старшокласники найчастіше турбуються про майбутнє, мир і власну реалізацію.
– Раніше дитячі страхи були переважно невинними – темрява, павуки, вигадані монстри, а сьогодні в центрі уваги — страх втрати дому, звичного життя, безпечного середовища та близьких осіб.
– Хоч цей процес дорослішання є болючим, він одночасно формує у дітей нову стійкість і глибину, водночас вимагаючи посиленої підтримки з боку дорослих.
Читайте актуальні новини «МБ» у Google News, Facebook, Telegram, Viber та Instagram.
