Ескалація конфлікту на Близькому Сході може опосередковано посилити позиції Росії у війні проти України, попереджають дипломати Європейського Союзу. Військові дії США та Ізраїлю проти Ірану мають потенціал впливу на ситуацію в Україні в кількох аспектах: через зростання світових цін на нафту, збільшення тиску на постачання західної зброї, а також відволікання політичної уваги на два фронти.
За словами глави європейської дипломатії Кая Каллас, вся ситуація на Близькому Сході має безпосередній зв’язок із подіями в Україні. Вона підкреслила це напередодні засідання Ради ЄС із закордонних справ, яке відбулося у понеділок, 16 березня. Обговорення взаємозв’язку двох воєн стало ключовою темою зустрічі міністрів.
Кая Каллас зазначила, що Москва може отримати вигоду від збільшення цін на енергоносії, а також через перенаправлення систем ППО з України на Близький Схід. Ці фактори можуть зміцнити позиції Росії в конфлікті.
Ціни на нафту та військовий бюджет Росії
Одним із головних питань, що розглядались у Брюсселі, стала ситуація на енергетичних ринках. Ескалація напруженості в регіоні Перської затоки сприяє зростанню світових цін на нафту, що безпосередньо збільшує доходи великих експортерів, зокрема Росії.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль також звернув увагу на те, що зростання вартості енергоресурсів може зіграти на руку Москві. Він наголосив, що подорожчання нафти і газу внаслідок подій на Близькому Сході збільшить військовий бюджет Росії.
Глава польського Міністерства закордонних справ Радослав Сікорський висловив думку, що близькосхідна криза матиме масштабні наслідки для європейської політики щодо Росії. Відповідаючи на питання про можливі звернення у Європі щодо повернення до дешевших російських енергоресурсів, Сікорський зауважив, що це є одним із наслідків військових дій на Близькому Сході.
Після засідання Каллас підкреслила рішучість ЄС і надалі чинити тиск на Москву, незважаючи на коливання на енергетичних ринках. Вона наголосила: "Щоб війна закінчилася, у Москви має бути менше фінансів на війну, а не більше".
Виклики для стратегії Заходу щодо Росії
Збільшення доходів Росії від експорту енергоресурсів дає їй змогу підтримувати військові операції, тоді як численні західні санкції були спрямовані саме на обмеження цих можливостей Кремля та позбавлення його ресурсів для ведення війни.
Європейські дипломати підкреслюють, що загострення конфлікту на Близькому Сході ускладнює загальну стратегію Заходу, націлену на економічний і військовий тиск на Росію. Декілька офіційних осіб попередили, що довготривала регіональна криза здатна ослабити західні зусилля щодо ізоляції Росії та підтримки України.
Конкуренція за військові ресурси
Ще однією нагальною проблемою, яку піднімали кілька міністрів, є обмеженість військових ресурсів. Україна продовжує гостро потребувати систем ППО, ракетного озброєння й боєприпасів, значною мірою залежачи від західних постачань для захисту своїх міст від російських атак.
Проте деякі з перелічених озброєнь нині направляються на Близький Схід. Дипломати відзначають, що уряди дедалі чіткіше усвідомлюють навантаження на обмежені запаси оборонної продукції в Європі, викликане одночасною підтримкою двох регіонів.
Також наголошувалося, що окремі військові технології задіяні одразу у кількох конфліктах. За словами Каллас, "ті ж самі дрони, які атакують Київ, сьогодні застосовуються для атаки країн Перської затоки". В ході обговорення міністри шукали шляхи координації оборонної промисловості для задоволення потреб як України, так і партнерів ЄС на Близькому Сході.
Політична увага розділена між двома війнами
Європейські уряди наразі змушені одночасно вирішувати дві складні проблеми у сфері безпеки: повномасштабне вторгнення Росії в Україну та стрімке загострення конфлікту на Близькому Сході. На думку дипломатів, це спричиняє ризик втрати фокусу дипломатичної уваги та розпорошення оборонних ресурсів у вкрай критичний для української сторони період.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс застеріг від небажаних сценаріїв, наголосивши: «Головне зараз — зберегти увагу до України. Вона не повинна переміщуватися на інші регіони світу, адже безпека Європи залежить від результату війни проти України».
Україна залишається пріоритетом для ЄС
Попри виклики, міністри закордонних справ держав ЄС запевнили Київ та очільника українського МЗС Андрія Сибігу, який долучився до засідання дистанційно, що підтримка її з боку Європи триватиме.
Кая Каллас підтвердила наміри членів ЄС зберегти максимальну увагу до української кризи: «Міністри чітко окреслили, що Україна — головний пріоритет безпекової політики Європи. Вони не дозволять, щоб увага до неї ослабла».
Радослав Сікорський додав, що війна фактично ведеться і за європейське майбутнє України: «Україна бореться, зокрема, за свободу приєднатися до ЄС». Він підкреслив, що українське суспільство сприймає членство в Європейському Союзі як найкращу альтернативу розвитку своєї країни.
Стратегічна дилема для Європи
Офіційні представники ЄС підтверджують політичну підтримку Києва і запевняють, що відданість союзу Україні залишається непохитною, незважаючи на загострення конфлікту на Близькому Сході. Водночас неофіційно дипломати визнають, що загальна геополітична атмосфера ускладнює зусилля західних країн із забезпечення тривалої допомоги Києву та протистояння Москві.
Головна стратегічна проблема для багатьох європейських чиновників полягає в тому, що війни в Україні та на Близькому Сході дедалі тісніше переплітаються. За словами дипломатів, події в одному з конфліктів все частіше впливають на динаміку іншого, що змушує ЄС одночасно реагувати на дві великі і складні геополітичні кризи. Саме цей взаємний вплив обох конфліктів визначений як ключовий виклик для європейської безпекової політики.
Відео: Війна в Ірані – як вона впливає на війну Росії проти України?
