Перший військовий молитовний сніданок у Кропивницькому: єдність, віра та пам’ять
24 лютого у Кропивницькому пройшов перший у місті військовий молитовний сніданок. Цей знаковий захід було організовано на честь Національного дня молитви за Україну та четвертих роковин початку повномасштабного вторгнення Росії.
Хто взяв участь і яку мету мав захід
Іван Третяк, священник Української греко-католицької церкви та головуючий у Раді церков і релігійних організацій при Кіровоградській обласній військовій адміністрації, повідомив суспільству, що на подію було запрошено близько сотні учасників. Серед них:
- військовослужбовці;
- ветерани;
- військові медики;
- поліційні;
- рятувальники;
- священнослужителі та капелани;
- представники обласного керівництва.
Захід відкрився хвилиною мовчання, вшанувавши пам’ять як військових, так і цивільних, які загинули упродовж 12 років російсько-української війни та у період після повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Спільна молитва під час першого військового молитовного сніданку. Кропивницький, 24 лютого 2026 року. Фото: Кропивницький
Коріння традиції та її значення для України
Іван Третяк розповів, що традиція молитовних сніданків прийшла до України зі Сполучених Штатів, де вона з’явилася після Другої світової війни. В Україні цей формат офіційно підтримано з минулого року:
“Президент України встановив Національний день молитви саме на 24 лютого – день початку вторгнення агресорів. Разом із обласною адміністрацією ми ініціювали цей молитовний захід. Цей сніданок став першим у Кіровоградській області, організованим спільно з ветеранами і захисниками нашої Батьківщини.”
Іван Третяк – священник і організатор заходу. Фото: Кропивницький
Особисті історії і духовні надбання
Одним з учасників заходу став ветеран Владислав Білецький, який поділився своєю тривожною та водночас надихаючою історією. 24 лютого 2022 року він перебував безпосередньо на фронті, на Горлівському напрямку з 95-ю бригадою:
“Тоді було страшно. Пам’ятаю перші обстріли, телефонні дзвінки рідним. Коли бачили, як горять російські танки, страх почав відступати.”
Владислав пройшов через складний шлях одужання після тяжких поранень, переніс 27 операцій і навіть пережив дві клінічні смерті. Він підкреслив важливість віри, яку подала його мати, що молилася постійно за нього та двох його близьких родичів:
“Я молився рідко, але щиро. Молитва моєї мами була моїм оберегом. Це війна, і ми продовжуємо боротися.”
Владислав Білецький, ветеран. Фото: Кропивницький
Погляд військової Ірини: сила у взаєморозумінні та підтримці
Ірина, військова, яка приєдналася до Збройних сил України на початку повномасштабної війни, акцентувала на важливості внутрішньої єдності та співпраці кожного:
“Ми досягаємо результату через спільне розуміння і підтримку. Без цього ми – ніщо. Перемога буде за нами, адже ми захищаємо рідні кордони, цілісність і свої сім’ї. Фронт неможливий без тилу, а тил – без фронту.”
Ірина, військова. Фото: Кропивницький
Завершення заходу
Перший військовий молитовний сніданок у Кропивницькому завершився єдиною молитвою, у якій взяли участь священники та представники одинадцяти релігійних спільнот області, символізуючи єдність у цей непростий час.