Життя на межі війни: Як мешканці Кір’ят-Шмона переживають бойові дії на кордоні з Ліваном
Безпека, яка летить з неба
На вулиці Спрінзак у північному місті Ізраїлю Кір’ят-Шмона, за кілометр від ліванського кордону, останній тиждень панувала тиша. Тут мешканці ховалися у власних домівках або спускалися до занедбаного бомбосховища, коріння якого сягають минулих десятиліть. Сталеві нари у двох скромних кімнатах — ось їхній тимчасовий прихисток. Кімнатами управляють лише кондиціонери та холодильник, подаровані місцевою владою.
Оскільки місто безпосередньо прилягає до кордону, сигнал про обстріл доходить ліченими секундами, іноді й взагалі немає жодного попередження.
Люди за стінами бомбосховища
Ясмін Твіто, сорокарічна мама з чотирма дітьми, не наважується навіть прийняти душ уже три дні. Вона зізнається, що лише зрідка бігає додому швидко нагодувати і помити дітей по парі.
- Вона та ще близько вісімнадцяти мешканців з сусіднього житлового комплексу долають страхи й біль війни.
- Вони їдять, сплять і живуть у двох тьмяних кімнатах бомбосховища, чекуючи, що війна закінчиться.
Конфлікт набирає обертів
Все почалося після ударів Ізраїлю та США по Ірану. У відповідь Хезболла, ліванське угруповання, підтримуване Тегераном, почало обстрілювати ізраїльську територію 2 березня — відкривши новий фронт конфлікту. Виснажливі обстріли призвели до гірких втрат:
- В Лівані загинуло близько 800 людей.
- В Ізраїлі смертельні наслідки мали не менш як 12 осіб.
Жахіття нічних обстрілів
Особливо страшними стали ночі. У середу під приціл північного регіону потрапили понад двісті ракет, снарядів і дронів. На щастя, ізраїльська система ППО відбила більшість атак, і загиблих не було.
У той же час армія Ізраїлю завдала авіаударів по Бейруту та його околицях, влучивши в райони, які контролює Хезболла. За офіційними даними, загинуло щонайменше семеро людей.
Геополітична та соціальна пастка Кір’ят-Шмона
Це місто, розташоване на «Великій лабораторії» (так називають цей палець землі, що простягається до Лівану), переживає конфлікти десятиліттями:
- Спочатку – ракетні атаки ліванських палестинців.
- Потім – обстріли Хезболли.
Населення міста відчуло важку політичну підтримку з боку більшості ізраїльтян, що підтримують війну проти Ірану. Небезпека та обстріли змушують людей жити в постійному страху.
Від евакуації – до очікування на диво
Під час останнього загострення у жовтні 2023 року ізраїльський уряд евакуював понад 25 000 мешканців Кір’ят-Шмона та ще 40 000 із півночі країни.
- Через рік, у березні, більшість евакуйованих змогли повернутися додому.
- Однак цього разу влада рекомендує жителям залишатися на місці.
Заява міністра оборони Ізраїлю Ізраеля Каца:
"Ніхто не залишає свою землю і домівку."
Емоції мешканців: страх, недовіра та надія
Ясмін Твіто не схвалює рішення повертатися додому без відповідного захисту:
- Вона відчуває внутрішню рану через жахи війни 2006 року.
- Сім’я втекла в жовтні минулого року, та повернулася лише влітку після фіналіації навчального року.
Інші мешканці розповідають:
- Під час перемир’я в сусідньому Лівані зброя мовчала, але боязнь атаки залишалася.
- «День у день щось вибухало. Люди не почувалися в безпеці», – каже місцевий житель.
Щоденне життя на «лінії фронту»
Деякі, як Авів Бен Шимол, обирають жити поблизу сховища, щоб не залишатися наодинці. Він провів довгих 16 місяців евакуації у готелі в місті Тіверія, повернувшись додому рік тому.
За словами представника міської ради, після останніх боїв десятки сімей відмовилися залишатися і виїхали. Проте ті, що лишилися, сподіваються, що армія остаточно зламає опір Хезболли і принесе довгоочікуваний спокій.
Мешканці міста дивляться у майбутнє скептично, адже життя досі переривають глухі вибухи, а звичний ритм порушений. Проте серед них панує впевненість: лише сила здатна подарувати мир.
