Іран та США: 47 років протистояння, що змінило світову політику
Президент Дональд Трамп часто по-різному пояснював свої цілі у війні проти Ірану: один день — це зміна режиму, інший — зупинення негайної ядерної загрози. Проте він послідовно трактуав цей конфлікт як результат давніх образ і нерозв’язаних конфліктів.
«47 років Іранський режим несе гасло ‘Смерть Америці’ та веде постійну криваву кампанію проти США, наших військових та невинних людей у багатьох країнах», — заявив Трамп у своїй першій промові про війну 28 лютого, наполягаючи на необхідності припинити цю загрозу.
Коріння ворожнечі: історичний контекст
Цей наратив вписується у довгу лінію напруженості між двома країнами, що розпочалась після Ісламської революції 1979 року, коли скинувши режим шаха Мохаммеда Реза Пехлеві, який був жорстоким та проамериканським союзником, стався радикальний злам у регіоні.
Іран вважав США «Великим Сатаною» і часто скандував проти Америки і Ізраїлю під час офіційних молитов та мітингів. Це було не тільки пропагандою, а й фундаментальною стратегією шиїтської теократії — послабити вплив США на Близькому Сході і в світі.
Стратегія та амбіції: що стоїть за політикою Ірану?
«Американці, можливо, не дуже переймаються Іраном, але Іран дуже переймається Америкою», — зазначає Афшон Оствар, автор книги «Війни амбіцій: США, Іран та боротьба за Близький Схід».
- Іран оточує Ізраїль, підтримуючи радикальні групи як Хезболла, ХАМАС і Хуті.
- Просував свої інтереси, уникаючи прямого зіткнення зі США.
Народження «парійської держави»
Для Вашингтона Іран став лякалкою вже за кілька місяців після революції, коли бойовики захопили посольство США в Тегерані і утримували 52 працівники в заручниках 444 дні. Такий крок сильно вдарив по довірі і сформував образ Ірану як «держави-відступника».
Іран вважає, що реальна тріщина почалась у 1953 році, коли ЦРУ організувало переворот, щоб зміцнити владу шаха, скинувши прем’єр-міністра Мохаммада Мосаддека, котрий планував націоналізувати нафтову промисловість.
Військові зіткнення і тіні війни
Обидві сторони неодноразово намагались перетворити регіон своїми військовими дослідами:
- У 1980 році полковник Чарльз Беквіт заснував елітний підрозділ Delta Force, щоб евакуювати заручників, але місія завершилась смертю восьми американських військових через низку помилок.
- В 1983 році іранські проксі сили, зокрема Хезболла, застосували теракт, підірвавши казарми морської піхоти США в Бейруті, вбивши 241 військового.
- Під час війни Іран-Ірак США підтримували Багдад і боронили стратегічні морські шляхи, борючись з іранськими атаками на судна.
Криваві провали і палаюча напруга
1988 рік позначився інцидентом із кораблем USS Samuel B. Roberts, який підірвався на міну, а у відповідь США вдарили по нафтових установках Ірану. Того ж року винищувач USS Vincennes помилково збив цивільний іранський літак, убивши 290 осіб — інцидент досі викликає гіркоту в Ірані.
Новий етап: 1990-ті та 2000-ні
У 1990-х та початку 2000-х Іран продовжував підтримувати проксі-сили, здійснювати теракти проти американських та ізраїльських цілей, включно із підривом казарми ВПС США в Саудівській Аравії у 1996-му, що призвело до загибелі 19 військових.
Президент Джордж Буш-молодший у 2002 році назвав Іран, Ірак і Північну Корею «вісь зла», а наступні роки війни в Іраку зміцнили позиції іранських шиїтських формувань, причетних до численних нападів на американських солдатів.
Темна сторона конфлікту: ядерна програма і кібервійнa
У 2002 році світ дізнався про секретну ядерну програму Ірану, що призвело до санкцій та нової хвилі напруженості. Тіньові операції, такі як вірус Stuxnet, створений США та Ізраїлем, спробували знищити центрифуги для збагачення урану.
Ядерна угода і нова війна
У 2015 році Іран погодився обмежити свою ядерну діяльність у рамках міжнародної угоди, проте у 2018-му президент Трамп вивів США з цієї домовленості, що призвело до загострення ситуації.
У січні 2020 року американський безпілотник у Багдаді ліквідував генерала Касема Сулеймані, очільника Кудс-Форс, що стало поворотним моментом у відкритому протистоянні.
Недавні конфлікти і загострення
Після атаки ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023-го почалася війна у Газі, яка виллється у 12-денний обмін ударами між США, Ізраїлем і Іраном у червні 2025-го, з численними цілями в Тегерані та ядерних об’єктах під вогнем. Іран відповів ракетними ударами по Ізраїлю.
Іран як виклик для американських президентів
Конфлікти з Іраном неодноразово впливали на політичну долю американських лідерів:
- Криз ас заручників підкосив президентство Джиммі Картера.
- Рональд Рейган змушений був вивести війська з Лівану після атак, підтриманих Іраном, а потім опинився втягнутим у скандал Іран-Контрас.
- Ґеорґ Буш-старший бачив пролом у демократію через війну в Іраку, але результатом став затяжний конфлікт, який посилив іранську присутність.
Попри сподівання на пом’якшення та переговори, ключові фігури режиму, такі як колишній верховний лідер аятолла Алі Хаменеї та Ісламська Революційна Гвардія, залишалися непохитно антагоністичними до США протягом усіх цих років.
Політики й аналітики наголошують: впродовж останніх десятиліть Іран послідовно провокував США — і ось тепер протистояння досягло своєї найжорсткішої і найтривалішої фази.
