На Кіровоградщині різко зросла кількість пожеж у природних екосистемах: чим це загрожує флорі та фауні
У Кіровоградській області цього року зафіксували вже 46 випадків підпалів сухої трави і очерету, з них 39 сталися лише у березні. Цю тривожну статистику надала Суспільному обласна служба з надзвичайних ситуацій, зокрема Віталій Бобіта, начальник відділу інформації. Підпали в цей період особливо небезпечні, адже призводять до загибелі багатьох тварин і позбавляють птахів можливості оселятися у звичних гніздових місцях.
Як впливають пожежі на дрібних тварин: думка еколога
За словами Олександра Пономаренка, старшого наукового співробітника заповідника “Дніпровсько-Орільський” та доцента кафедри біорізноманіття та екології Дніпровського національного університету, у сухій траві мешкає багато невеликих тваринок. Якщо вогонь охопить цю зону, він знищить і живих істот, і їхні прихистки під землею. Особливо це стосується мишоподібних гризунів, які є важливою ланкою природного ланцюга.
“Серед цих звірків є види, яких часто вважають шкідниками — але в природі такі поняття відсутні. Деякі навіть занесені до Червоних книг України, області та міжнародних списків охорони. Це, наприклад, мишівки — маленькі гризуни, які живуть на відкритих просторах. Також тут трапляються рясоніжки, мідиці, бурозубки — дрібні хижаки, що харчуються комахами, але які також потерпають від пожеж у трав’яному покриві”, — розповідає еколог.
Вогонь загрожує птахам у прибережних очеретах
Птахи, які гніздяться в зоні уздовж річок серед високої трави й очерету, також у великій небезпеці. За словами Олександра Пономаренка, у сусідньому Дніпропетровському регіоні вже почався сезон гніздування сірих гусок, які традиційно вкладають свої гнізда у густих очеретах. Уявіть, що трапиться, якщо ці ділянки раптово згорять — птахи втратять свої домівки.
“Очерети є важливим біотопом, де мешкають різні види водоплавних птахів — крижні, чирянки, пастушки, погоничі, а також чаплі різних видів. Згорілий очерет позбавить їх житла, що може призвести до смертності і зниження чисельності цих птахів”, — пояснює науковець.
Крім того, пожежі знищують не лише вже існуючі гнізда, а й території, які птахи ось-ось мали б використовувати для розмноження. Це значить — менше пташенят та загрозлива втрата популяцій у майбутньому сезоні.
Причини підпалів: від необережності до навмисних дій
За словами Олександра Пономаренка, причини пожеж можуть бути різними — від неуважності до умислу. Деколи люди підпалюють очерети або суху траву, щоб очистити територію для мисливських угідь. Мисливці прагнуть створити «просіки», де чергуються смуги очерету та відкритої води — це охоче вибирають деякі водні птахи.
“В ідеалі такі роботи слід виконувати вручну або за допомогою техніки в осінньо-зимовий період. Контрольоване спалювання у Європі допускають лише під наглядом екологів і пожежників, коли горить невелика ділянка і все ретельно контролюється. Невідповідальне неконтрольоване паління завдає шкоди всій біоті — від мурах і бджіл до богомолів і коників, у тому числі рідкісним видам, що занесені до Червоної книги”, — говорить еколог.
Вплив пожеж на ґрунти і екологію
Кандидат сільськогосподарських наук у галузі екології Микола Ковальов додає, що підпали шкодять не лише тваринам і рослинам, а й ґрунтам. Після пожежі у ґрунті гинуть дрібні мікроорганізми та найпростіші тварини, які відповідають за накопичення органічної речовини і підтримання родючості.
“Втрачаються живі компоненти ґрунту, органіка згоряє, у повітря викидаються радіоактивні елементи та парникові гази, такі як вуглекислий газ. Відновлення родючого шару може зайняти від п’яти до двадцяти років в залежності від глибини ураження”, — пояснює він.
Що загрожує порушникам: штрафи та кримінальна відповідальність за підпали
Віталій Бобіта з обласної служби надзвичайних ситуацій розповідає про юридичні наслідки за спалювання сухої рослинності:
- Адміністративний штраф від 3 060 до 12 240 гривень за самовільне спалювання трави чи її залишків. Для посадових осіб штраф становить від 15 300 до 30 600 гривень.
- За пошкодження або знищення вогнем лісу чи полів передбачено кримінальну відповідальність з штрафом від 91 800 до 153 000 гривень, а також позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.
- Якщо внаслідок пожежі загинули люди або сталася масова загибель тварин — можливе ув’язнення від 5 до 10 років.
Особливо суворо карається підпал під час воєнного стану: такі дії можуть розцінюватися як диверсія і каратись довічним ув’язненням та конфіскацією майна.