Реформа дитячої онкології в Україні: що зміниться в Кіровоградській області та як це вплине на родини
Референтні центри в системі онкологічної допомоги: що це і для чого
В Україні розпочинається масштабна реформа, спрямована на покращення лікування дітей з онкологічними захворюваннями. Одним з ключових нововведень є створення так званих референтних центрів. Це медичні заклади, які мають ліцензії на спеціалізовану допомогу онкохворим дітям і відповідають певним критеріям якості та оснащення.
МОЗ наразі працює над оптимізацією системи спеціалізованої допомоги, і 31 січня 2026 року затвердили порядок організації та функціонування мережі таких центрів. Разом із цим з’явилися й чіткі критерії, за якими обиратимуть заклади для отримання статусу референтних центрів.
- Профіль медичного закладу;
- Професійний досвід в лікуванні онкохворих дітей;
- Наявність договорів з Національною службою здоров’я України (НСЗУ);
- Обсяг супроводу нових випадків онкології;
- Можливість проведення трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин;
- Сформована мультидисциплінарна команда;
- Кількість кваліфікованих лікарів;
- Наявність спеціалізованих відділень;
- Безплатне проживання для сімей пацієнтів;
- Організація навчання для дітей під час лікування.
Чи закриватимуть старі онкоцентри? Що каже МОЗ
Важливо зазначити, що Міністерство охорони здоров’я не планує закривати обласні онкологічні відділення або інші лікарні. Чиновники наголошують: наказ про створення референтних центрів не передбачає ліквідації існуючих медичних закладів, а лише запуск нової мережі. У цьому контексті було сформовано робочу групу у травні 2026 року, яка нині вивчає всі питання, пов’язані з діяльністю цих центрів.
Медустанови, які зацікавлені отримати статус референтного центру, уже подають свої заявки, і після ретельного відбору їх внесуть до відповідної мережі.
Що насправді робитимуть референтні центри? Основні функції
Референтні центри зосередяться на комплексній допомозі дітям з онкологією, що включає:
- спеціалізоване лікування та діагностику;
- мультидисциплінарний підхід за участі різних фахівців;
- моніторинг пацієнтів після завершення основного курсу терапії;
- підтримувальну терапію в період ремісії;
- реабілітацію та паліативну допомогу.
Крім того, референтні центри координуватимуть роботу інших медичних установ, забезпечуючи цілісність лікувального процесу.
Як забезпечуватиметься доступність лікування для дітей із віддалених районів
Один із ключових критеріїв надання статусу референтного центру — мати можливість безоплатно розмістити одночасно щонайменше 20 сімей, які супроводжують амбулаторних пацієнтів або тих, хто перебуває у денному стаціонарі. Це стосується самої дитини і одного з батьків або законних опікунів.
Проїзд та проживання: чи враховані витрати родин
Лікування буде здійснюватися в рамках програми медичних гарантій на 2026 рік. Проте у офіційній відповіді МОЗ не надали конкретної інформації щодо компенсації витрат на дорогу, проживання чи супровід дітей під час лікування в референтних центрах.
Обговорення реформи та громадська думка
Проєкт наказу щодо роботи референтних центрів разом із супровідною документацією було оприлюднено для громадського обговорення на сайті МОЗ. Це стало можливістю для різних зацікавлених сторін висловити свої погляди та зауваження.
Відгуки та побоювання батьків і благодійників: на що варто звернути увагу
Ольга Присяжнюк, співзасновниця благодійного фонду «Янгол життя», що вже понад шість років підтримує онкохворих дітей у Кіровоградській області, поділилася реальними переживаннями батьків. Найбільша тривога — це втрата вибору лікувального закладу після встановлення діагнозу. Раніше родини могли обирати, залишатися лікуватися в обласній лікарні або їхати, наприклад, до столичного «Охматдиту». Зараз же цей вибір хочуть передати референтним центрам.
«Батьки не мають чітких маршрутів і правил, яких потрібно дотримуватись. Не зрозуміло, хто відповідатиме за транспортування дітей і хто оплатить ці витрати», — наголошує Ольга.
Вона також зазначає, що діти часто потрапляють у лікарню в дуже важкому стані, з критичними показниками аналізів, тому поїздка в громадському транспорті або навіть на власному авто може бути небезпечною без належної медичної підтримки.
Ще одна проблема — додаткові витрати для сімей, особливо якщо лікування триває до року, а дитину можуть відпускати додому лише на короткі перерви.
- Виїзд на вихідні додому зі Львова або Києва — виклик;
- Залишатися біля лікарні — потрібно орендувати житло;
- Додаткові обмеження по лікарняному для батьків дітей старших за 14 років.
Благодійні організації допомагають проживанням, але така підтримка не є стабільною чи гарантованою.
«Ми підтримуємо створення референтних центрів, але просимо пояснити, як у майбутньому працюватимуть обласні відділення. Важливо зрозуміти, хто і як організовуватиме перевезення дітей, а також як вирішать логістику контролю після основного лікування», — підкреслює Ольга Присяжнюк.
Вона також висловлює занепокоєння з приводу концентрації більшості пацієнтів у трьох великих містах — Києві, Львові та Дніпрі, які через війну мають підвищені ризики безпеки.
«Збирати дітей з ослабленим імунітетом у мегаполісах, що під постійними обстрілами, — це серйозний стрес і небезпека», — додає Ольга.
Особистий досвід: думка матері дитини з онкозахворюванням
Оксана Правосудова розповідає про лікування сина Макара, який хворіє на неходжкінську лімфому кишківника. Наразі хлопчик проходить терапію у Кіровоградській обласній дитячій лікарні.
Для Оксани надзвичайно важливо, щоб лікування тривало близько дому, адже Макар не може контактувати з хворими й ризик інфекції під час поїздок у великі міста занадто високий.
«Якщо поїхати в Київ, мусимо купувати купейні квитки. Під час лікування він має бути в чистому і безпечному середовищі, де немає інших хвороб», — пояснює мама.
Поїздки до інших міст виявляються вкрай виснажливими і фінансово затратними. Особливо в умовах постійної небезпеки обстрілів.
«Нещодавно ми приїхали до Києва о 5 ранку, а ввечері того ж дня повернулися додому. Це було пощастя, адже буває, що через тривоги і обстріли залишається немає де зупинитись», — ділиться жінка.
Тож сім’ї онкохворих дітей потребують принципової ясності щодо того, як відбуватиметься лікування і логістика в умовах нової системи.