Бобринецький музей корифеїв: душа українського професійного театру на Кіровоградщині
У Бобринецькому міському краєзнавчому музеї імені Миколи Смоленчука, що в самому серці Кіровоградщини, збирають і зберігають унікальні пам’ятки, пов’язані з витоками українського професійного театру. Цей заклад, розташований у старовинній будівлі XIX століття, зберігає особисті речі та світлини найвидатніших корифеїв сцени, а також активно розвиває видавничі й туристичні проєкти, завдяки яким спадщина театральних геніїв оживає.
Як усе починалося: від маленької кімнати до музею
Історія музею веде свій початок з 1959 року. Тоді його засновником став відомий краєзнавець, письменник та театрознавець Микола Смоленчук. Його надихнула випадкова зустріч із Миколою Сочевановим, небожем Марка Кропивницького, який саме народився неподалік – на хуторі Сочеванів біля села Мар’янівка.
Сочеванов передав Смоленчуку оригінал листа Кропивницького, що запалило в ньому ідею розпочати масштабні пошуки і зібрати всі унікальні матеріали про український театр.
Микола Смоленчук об’їздив численні села поблизу, записуючи спогади очевидців та свідків минулих театральних вистав, а потім звернувся до директора місцевого будинку культури, де йому надали невеличку кімнату для створення музейної колекції.
Особливі моменти відкриття
- 22 листопада 1959 року офіційно відкрили першу музейну кімнату;
- На урочистостях були присутні донька Марка Кропивницького Ольга, онук Івана Тобілевича Юрій та небіж Марка Кропивницького Микола Сочеванов;
- Вони залишили свої враження у книзі відгуків, яка зберігається до сьогодні.
Театр на кухні: перші вистави у трактирі Медового
Свою театральну діяльність у Бобринці місцеві аматори розпочали з постановки п’єси Марка Кропивницького, яка з часом отримала назву «Дай серцю волю, заведе в неволю».
Ці вистави грали в особливому місці – трактирі Медового, де була облаштована невеличка сцена. Сам трактирник зрозумів, що аматорський театр може стати цікавою розвагою для мешканців і водночас принести прибуток.
Саме цей камерний простір став осередком, де актори могли показати своє мистецтво живій аудиторії.
Унікальна атмосфера Бобринця XIX – початку XX століття
Тоді містечко було справжнім культурним і економічним центром повіту:
- Майже 40% мешканців становили євреї;
- Працювали цегельні заводи та виробляли черепицю;
- Велика кількість фотоательє допомагала зберегти літопис локального театру.
Цінний скарб музею: речі та світлини корифеїв
Під час своїх досліджень Микола Смоленчук знайшов фотокопії оригіналів афіш вистав «Назар Стодоля» та «Дай серцю волю, заведе в неволю». Унікальність і старовинність цих документів вражає, адже на них вказані акторські склади, дати й місце проведення вистав, а текст подекуди написаний із використанням «твердого знаку» в традиційному написанні.
У фондах музею також зберігаються фотографії акторів – справжня рідкість для початку минулого століття. Це стало можливим завдяки великій кількості фотографічних ательє в Бобринці того часу.
- Портрети самого Марка Кропивницького у сценічних костюмах;
- Колективні світлини театральної трупи після вистав;
- Особисті речі корифеїв, такі як шовкова шаль та відреставровані шкіряні черевички Марії Заньковецької;
- Вишита сорочка Івана Мар’яненка – наймолодшого з корифеїв і родича Кропивницького.
Дух театру та останні гастролі Марка Кропивницького
Марко Кропивницький мешкав у Бобринці майже двадцять років, куди приїхав у підлітковому віці, щоб навчатися в місцевому училищі. Саме тут закладались основи його аматорської театральної діяльності.
До 1882 року він ставив вистави на аматорському рівні й неодноразово повертався у рідне місто уже зі своєю професійною трупою. Востаннє гастролював тут у 1909 році, за рік до смерті.
На вистави приходили всі верстви населення — і заможні, і прості люди, бо дух театру жив у Бобринці як ніколи.
Сьогодення театральної традиції в Бобринці
Ідеї та натхнення корифеїв продовжують жити у нових поколіннях: у приміщенні будинку культури з 1990-х діє народний аматорський гурт «Спадкоємці», який є логічним продовженням великої сценічної традиції міста.
Місце пам’яті й натхнення: архітектура, книга, туристичний маршрут
Сьогодні музей розташований у будівлі-пам’ятці архітектури середини XIX століття – колишньому громадському зібранні, де свого часу обговорювалися майбутні постановки, створювалися декорації й просто проводили вільний час видатні актори – Марко Кропивницький, брати Тобілевичі, Марія Заньковецька.
Музейні працівники регулярно проводять дослідження і популяризують театральну спадщину. Уже у 2025 році вийде спільна книга з обласним краєзнавчим музеєм та спілкою музейних працівників «Марко Кропивницький та Іван Тобілевич у Бобринці».
Для туристів створили унікальний пішохідний маршрут, який охоплює історичні будівлі центральної частини міста – усі вони пам’ятають велич корифеїв українського театру та продовжують розповідати свої захопливі історії кожному гостю.
