Органічне виробництво на Кіровоградщині: що змінить новий закон для аграріїв і споживачів
У Кіровоградській області сьогодні сім агропідприємств займаються вирощуванням та виготовленням органічної продукції. Це насамперед зернові та технічні культури, ягоди, мед і навіть органічні добрива. 20 липня президент Володимир Зеленський підписав новий закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», що уніфікує правила гри на органічному ринку, відповідаючи європейським нормам.
Що означає органічна продукція і які нововведення передбачає закон
Органічна продукція – це товари, вироблені без застосування синтетичних пестицидів, штучних мінеральних добрив та генетично модифікованих організмів. Для підтвердження якості вона обов’язково має супроводжуватися сертифікатом, пояснює начальник відділу рослинництва обласного департаменту агропромислового розвитку Григорій Арсірій.
Новий закон покликаний виконати зобов’язання України за Угодою про асоціацію з ЄС у сфері сільського господарства, тож у ньому закладені ключові моменти:
- гармонізація виробництва та маркування органічних товарів із євростандартами;
- розширення переліку продуктів, які визнають органічними;
- створення оновлених реєстрів, зокрема для органічних тварин;
- забезпечення прозорості та відкритості для виробників щодо кінцевого продажу продукції.
«Зараз нашим господарствам важко відстежувати ціни — наприклад, при зниженні цін на пшеницю вони ризикують втратити прибуток. Нові правила дозволяють укладати контракти з європейськими покупцями за фіксованою ціною, що захищає їх від збитків», — пояснює Григорій Арсірій.
За його словами, у регіоні наразі працюють сім виробників органічної продукції, хоча за даними 2018 року їх кількість була більшою — 13. Тоді вони обробляли близько 15 тисяч гектарів, однак сьогодні ця цифра дещо зменшилась.
Органічне зерно: особливості вирощування і сертифікація
Одне з підприємств в Олександрівській громаді обробляє близько 2700 гектарів – понад п’ятнадцять років тут вирощують органічні культури, зокрема кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак та сою. Вони не використовують штучних добрив чи пестицидів, обробляючи ґрунт і посіви виключно органічними препаратами. Про це розповідає Микола Камишов, перший заступник директора цього сільськогосподарського підприємства.
«Традиційний фермер часто використовує хімію і забуває про поле, поки не прийде час збору врожаю. У нас же зовсім інший підхід — від початку до кінця поля потребують уваги: багатократна культивація, внесення органічних засобів, догляд під час росту», — пояснює він.
Щоб зберегти чистоту органічних площ, навколо них створюють захисні смуги шириною не менше 30 метрів, які часто прикрашені лісосмугами. Вони слугують бар’єром від полів із хімічною обробкою.
«Так ми максимально убезпечуємо наші посіви від попадання сторонніх компонентів і запилення іншими культурами», — каже Микола.
Вартість вирощування органічної продукції на 30% більша за традиційну, що робить ціну на неї відповідно вищою. Наприклад, минулоріч тонну кукурудзи продали по 200 доларів США, тоді як звичайна коштувала на 20 доларів дешевше.
Щороку з Кіровоградщини експортують до 10 тисяч тонн органічної продукції, зокрема до Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів і Південної Кореї. Усе підтверджується сертифікатами відповідних інспекційних органів. Процес контролю суворий і щорічний – з поля беруть зразки для перевірки, адже в Україні поки немає належних лабораторій для якісного визначення органіки.
«Лабораторні дослідження ми відправляємо за кордон, бо в Україні поки що немає необхідних умов. Це серйозні витрати, які лягають на плечі виробників», — додає Микола Камишов.
Як новий закон вплине на виробництво органічних культур
Господарство з Олександрівської громади вже працює відповідно до нового закону та є надійним партнером європейських сертифікаційних органів.
«За всі роки роботи за європейськими стандартами ми не мали випадків відмови у сертифікації», — запевняє Микола.
З його позиції, нові правила заохотять більше фермерів переходити на органічне виробництво, думаючи про майбутні покоління та збереження здоров’я.
«Було б чудово, якби більше підприємців дійсно замислилися про екологічне майбутнє і долучилися до цього руху», — каже він.
Органічна гречка: досвід та поради для аграріїв
Поблизу села Созонівка Інститут сільського господарства вже 20 років досліджує вирощування органічної гречки. Завідувач науково-технологічного відділу Юрій Мащенко радить тим, хто планує перейти на органіку, попередньо висівати на полях багаторічні трави — люцерну, еспарцет чи конюшину. Вони допомагають очистити ґрунт від залишків пестицидів і відновити баланс мікроелементів.
«Потужна коренева система цих трав витягне всі небажані речовини та використає їх для себе, готуючи ґрунт під органічні культури», — розповідає Юрій Мащенко.
Органічне бджільництво: як зберегти чистоту продукції
Пасічник Дмитро Бондаренко вже четвертий рік розвиває органічне бджільництво в Гурівській громаді, де має тисячу вуликів із українськими степовими бджолами. Він уникає застосування хімічних препаратів, а повний контроль над процесом підтримують сертифікаційні органи. Важливою є домовленість із фермерами, щодо полів, над якими літають його бджоли.
«Якщо фермер вирощує неорганічну продукцію і обробляє поле забороненими препаратами, ми просто не завозимо туди пасіку чи вивозимо її», — пояснює Дмитро.
Мед та віск з пасіки регулярно перевіряють у європейських лабораторіях, щоб виключити наявність пестицидів чи ГМО.
«Щоб продавати мед як органічний, він має мати підтвердження про відсутність будь-яких шкідливих речовин», — говорить Дмитро.
Кілограм органічного меду наразі коштує приблизно 130 гривень, що дорожче за неорганічний продукт, який продають по 110 гривень. Основний покупець — Німеччина, але попит є по всій Європі.
«Попит на органічний мед зростає, і це дає пасічникам можливість заробляти більше», — додає Дмитро.
Вплив нового закону на органічне бджільництво
За новим законом з’явиться можливість групової сертифікації, що значно зменшить витрати для дрібних пасічників.
«Раніше сертифікація однієї пасіки була доволі дорогим задоволенням. Тепер будуть кооперативи пасічників, які зможуть проходити сертифікацію разом і працювати прозоро на європейський ринок», — пояснює Дмитро.
Україна у топ-5 експортерів органічної продукції до ЄС
Хоча органічна продукція становить лише 1% від загального агровиробництва в Україні, країна посідає п’яте місце за експортом такої продукції до Євросоюзу. Про це розповіла членкиня правління ГО «Органічна ініціатива» Катерина Шор.
«У 2025 році Україна експортувала понад 174 тисячі тонн органічної продукції: зернові, олійні культури, а також значну частку займають ягоди й горіхи», — зазначила вона.
Станом на 2024 рік в Україні налічувалось 260 сертифікованих операторів органічного ринку, у тому числі 226 виробників. Більшість сертифікаційних органів акредитовані як в Україні, так і у ЄС та США, що гарантує міжнародний рівень контролю.
«Цей закон узгоджує українське законодавство з європейським регламентом 848, який діє з 2022 року. Наші виробники вже давно працюють за цими стандартами», — розповіла Катерина Шор.
Закон набуде чинності через три роки після підписання, тож у цей період триватиме перехідний етап для адаптації всіх учасників ринку.
Не пропустіть корисне!
Підписуйтеся на оновлення у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok, щоб першими отримувати новини про органічне виробництво та інновації в агросфері.
