Як Кропивницький міг стати містом з унікальною назвою Ексампей
У самому центрі України колись могла з’явитися зовсім неочікувана назва для одного з обласних центрів — Ексампей. Саме так пропонували перейменувати місто Кропивницький під час процесу декомунізації. Проте історія зі зміною назви виявилася значно складнішою і драматичнішою, ніж здається на перший погляд: за право мати нове ім’я змагалися десятки різних варіантів, від суто історичних до інноваційних.
Як шукали нову назву для Кіровограда
Цей процес тривав багато років і пройшов через кілька етапів. Ще у 2000 році місто наважилося навіть на проведення свого власного референдуму, однак реальні зрушення почалися тільки в 2015 році, коли в Україні почали масштабну кампанію з декомунізації.
У різних публічних обговореннях запропонували близько 30 ідей, з яких до фіналу дійшли лише сім найбільш популярних, а саме:
- Інгульськ,
- Златопіль,
- Ексампей,
- Єлисаветград,
- Кропивницький,
- Козацький,
- Благомир.
Спочатку комітет Верховної Ради віддав перевагу назві Інгульськ, яка пов’язана з місцевою річкою Інгул. Така ідея не викликала ентузіазму серед самої громади, адже річка вважалась у дуже поганому стані, а сама назва не торкалася серця місцевих мешканців.
Деякі мешканці міста хотіли повернути історичну назву Єлисаветград, котра, однак, була тісно пов’язана з російською імперською історією і не відповідала сучасним настроям. Зрештою, депутати обрали назву Кропивницький – на честь видатного діяча українського театру Марка Кропивницького. За це рішення проголосувало 230 парламентарів.
Чому Кропивницький?
Обрана назва має глибоке культурне значення. Марко Кропивницький — це не просто ім’я, це символ зародження професійного українського театру, а ще й місцевий корінний діяч, який жив і творив у цьому місті.
Таким чином, нова назва уособлювала культурну спадщину України і водночас відділялася від радянських або імперських контекстів, додаючи місту унікальний національний акцент.
Історія старих назв: від імперії до незалежності
За час свого існування місто неодноразово змінювало назви, і кожна з них відображала своєчасні історичні, політичні реалії:
- Єлисаветград (з 1784 по 1924 роки) — на честь фортеці святої Єлизавети, що була частиною імперської традиції
- Зінов’євськ (1924–1934) — названий на честь більшовика Григорія Зінов’єва
- Кірово (1934–1939) — вшановував Сергія Кірова
- Кіровоград (1939–2016) — радянська назва, яка перебувала під сумнівом під час декомунізації
Ексампей — міфічна альтернатива
Найбільш загадковим і, на думку багатьох, цікавим претендентом була назва Ексампей. Це слово йде з прадавніх текстів Геродота і, за деякими припущеннями, позначало сакральне місце скіфів у степах Центральної України.
Якби обрали саме цю назву, на мапі нашої країни з’явилося б унікальне місто з глибинним історичним підтекстом, що нагадувало б про велике минуле українських земель.
