У Кропивницькому представили другий українсько-англійський словник шрифтом Брайля для незрячих
Нещодавно в Кропивницькому презентували унікальне видання — другий українсько-англійський словник шрифтом Брайля. Цей словник охоплює 500 найуживаніших слів, ретельно структурованих за тематичними категоріями та розміщених на 82 сторінках. Важливо, що він створений спеціально для людей з порушеннями зору, аби зробити вивчення англійської мови доступнішим і зручнішим.
Автор та особливості словника
Проєкт реалізував педагог і дослідник інклюзивних освітніх методик Ярослав Сидоренко. Для нього це вже друге таке видання: перший словник, надрукований минулого року за підтримки Кропивницької міської громади, мав такий самий обсяг слів. Натомість обсяг другого словника свідомо залишили без змін, адже книги, надруковані шрифтом Брайля, традиційно займають більше місця, і важливо зберегти їх комфортність у користуванні.
Ярослав активно консультувався з тифлопедагогами та самими людьми з порушеннями зору. В результаті формат словника дещо змінили: замість складної фонетичної транскрипції тепер використовується транслітерація, тобто передача звучання англійських слів українськими літерами. Це значно полегшує процес навчання для користувачів, які не знайомі з міжнародними фонетичними символами.
Що включає словник?
До словника увійшли такі теми:
- Базові фрази ввічливості;
- Слова для звернення по допомогу та орієнтування в просторі;
- Термінологія, пов’язана з викликом служб у надзвичайних ситуаціях;
- Назви побутових речей, техніки та комп’ютерних пристроїв;
- Теми, що стосуються брайлівських технологій та інструментів.
За словами Ярослава, комплексне сенсорне сприйняття — тактильне та аудіальне — значно допомагає краще засвоїти лексику. Валідні асоціації, які формуються під час читання шрифтом Брайля, полегшують не лише запам’ятовування, а й подальше використання слів у повсякденному житті.
Значення доступу до англійської мови для незрячих
Можливість вивчати англійську для людей із порушенням зору – це не просто питання освіти, а й рівних шансів у суспільстві. Знання мови відкриває двері до міжнародних ресурсів, численних онлайн-платформ, аудіокниг та курсів, які стають хоч і викликом, але й реальністю для багатьох.
“Другий словник надруковано в рамках підтримки соціальних ініціатив партнерської громадської організації “Могилянська стратегічна агенція” завдяки коштам благодійників. Грант на реалізацію видання склав 60 тисяч гривень,” – зазначив автор.
Усього виготовили 11 примірників, які передали до державних установ: зокрема до Книжкової палати України, Національної бібліотеки України імені Вернадського, Українського товариства сліпих, обласної наукової бібліотеки імені Чижевського, а також у спеціалізовані освітні заклади для дітей з порушеннями зору.
“У планах – створення підручників та фразових словників для системнішого вивчення англійської шрифтом Брайля,” – ділиться майбутніми ідеями Ярослав Сидоренко.
“Добре мати вибір, проте сучасні технології часто переважають шрифт Брайля”
Сергій Рокожиця, голова первинної організації Українського товариства сліпих, у розмові з Суспільним зазначив, що шрифт Брайля опанували приблизно десятеро з сотні членів організації, а знання іноземної мови – лише двоє.
“Проблема комплексна: у нашому товаристві фактично зупинено передачу навичок читання шрифтом Брайля, відчувається гострий дефіцит кваліфікованих педагогів, адже просто немає кому навчати. Матеріально-технічна база застаріла — одна брайлівська дошка коштує близько тисячі гривень, до неї потрібні спеціальні грифель і дорогий папір,” – пояснює Сергій.
Попри це, попит на володіння шрифтом все ж зберігається.
“Багато охочих вивчати шрифт Брайля — здебільшого люди старшого покоління понад 70 років. Для них словник може стати альтернативою сучасним електронним пристроям. Якщо бути чесним, попит не буде масовим, але для українців за кордоном це гарна можливість. Адже найкраще вивчати тоді, коли є гостра потреба. Нині ж навіть серед людей, які евакуювалися, багато хто опанував мобільні перекладачі, тому цей словник — чудовий вибір як альтернатива технічним засобам,” — ділиться думками голова товариства.
Сергій прогнозує, що активними користувачами словника стануть близько 10% осіб з порушеннями зору, а появу такого видання вважає однозначно позитивною подією.