Вранці 20 травня у східних районах Литви було оголошено повітряну тривогу у зв’язку з виявленням дрона неподалік литовсько-білоруського кордону. Жителів Вільнюса закликали терміново спуститися до укриттів, а влада організувала евакуацію учнів шкіл і найвищих посадових осіб держави. У цей час призупинили роботу Вільнюського аеропорту та громадського транспорту столиці.
З початку масштабного вторгнення Росії в Україну це перший випадок в країні — члені Європейського Союзу та НАТО, коли населення разом із президентом, прем’єр-міністром та депутатами було змушене перейти до захисних споруд.
Варто зазначити, що торік, після оголошення повітряної тривоги, політичні лідери Литви також спускалися в укриття, однак для загального населення такої вимоги не було.
Поки що не уточнюється, з якої саме країни міг надійти дрон, але раніше безпілотні літальні апарати України, які завдавали ударів по цілях на півночі Росії, неодноразово проникали на територію Балтійських країн.
Також варто згадати, що 16 травня винищувач НАТО збив в південній частині Естонії український дрон. Після інциденту естонська влада заявила, що Україна має повне право вести атаки на військові об’єкти Росії. У свою чергу Київ вибачився перед країнами Балтії за польоти своїх безпілотників над їхнім повітряним простором.
—
### Хронологія подій
– Близько 10:00 за місцевим часом мешканці східних районів Литви отримали повідомлення про «жовтий» рівень повітряної небезпеки.
– Офіційна сторінка Збройних сил Литви у Facebook повідомила, що цей рівень стосується Ігналінського, Утенського, Швенчёнського та Зарасайського районів, розташованих поблизу кордону з Білоруссю та Латвією.
– Литовські військові зазначили:
“Причина — позначка на радарі на території Білорусі поблизу кордону, що має характерні ознаки безпілотного літального апарата. З нашого боку підняті винищувачі НАТО, які виконують місію повітряної поліції”.
– Рівень «жовтий» означає, що атака можлива, проте наразі не відбувається.
– Близько 10:20 мешканці Вільнюса отримали сповіщення про найвищий, «червоний» рівень загрози, що вимагає негайного спуску до укриттів.
Сирени повітряної тривоги у столиці цього разу не прозвучали. За словами Йоліти Орентайте, керівниці відділу комунікацій литовського Департаменту пожежної охорони й рятування, мобільні сповіщення є найшвидшим способом попередження громадян, а сирени розглядають як додатковий засіб.
Мер Вільнюса Валдас Бенкунскас підкреслив, що це була реальна подія, а не навчання.
До укриттів евакуювали учнів навчальних закладів. У будівлі литовського Сейму по гучномовцях оголосили, що всі присутні мають пройти до найближчих сховищ.
Серед тих, хто опинився в укритті, були президент Литви Гітанас Науседа, працівники адміністрації та прем’єр-міністр Інга Ругінене.
—
### Події у Вільнюсі
– Вільнюський аеропорт тимчасово припинив роботу, а літаки, спрямовані до столиці, були перенаправлені.
– Під час повітряної тривоги було зупинено рух громадського транспорту та потягів, хоча свідки в коментарях зазначають, що частина транспорту продовжувала курсувати.
– Одна з місцевих жительок розповіла, що їхала тролейбусом, коли читала новини про припинення руху транспорту.
Деякі мешканці Вільнюса скаржились, що не змогли потрапити до укриттів, оскільки ті були зачинені. Зокрема, додаток та сайт LT72, на яких мала публікуватися екстрена інформація, працювали не у всіх регіонах.
Жінка, цитована порталом Delfi.lt, розповіла, що прийшла до підвалу свого багатоквартирного будинку, однак двері там були зачинені. Інші двері з позначкою “Укриття” також не відкривалися, через що їй довелося спускатися ліфтом, хоча це не рекомендується у надзвичайних ситуаціях.
Мешканка на ім’я Ольга повідомила, що у її будинку не було позначки укриття, тож вона пішла до сусіднього будинку. Проте там у підвалі її зустрів літній чоловік, який російською мовою сказав: “А чого ви сюди прийшли? Ідіть у свій підвал”.
Згідно з повідомленнями LRT, деякі укриття були переповнені, зокрема підвал однієї зі шкіл. Спочатку до укриття зібрали один клас учнів, а коли привели інших, стало зрозуміло, що всіх школярів там неможливо розмістити, тож дітей повернули за парти.
Деякі мешканці також висловлювали невдоволення роботою суспільного мовника LRT, зокрема радіо LRT, яке під час тривоги транслювало розважальні матеріали. Зокрема лунали пісні Френка Сінатри та композиція «My Way», яка починається словами «And now, the end is near» («І ось, кінець уже близько»). Це викликало здивування у слухачів.
Керівник департаменту радіо LRT Гедрюс Масальскіс пояснив, що це була звичайна програма, сформована заздалегідь, тож у контексті тривоги вона сприймалася інакше. Він підкреслив, що цей випадок вказує на необхідність переглянути підготовку до подібних ситуацій.
О 10:50 повітряну тривогу у Вільнюсі скасували, по всій країні — об 11:40, а о 10:56 Вільнюський аеропорт відновив роботу.
—
### Де зараз дрон?
Литовське агентство ELTA з посиланням на поліцію повідомляє, що офіційних повідомлень про падіння безпілотника не надходило.
Керівник Національного центру управління кризами (NKVC) Вілмантас Віткаускас розповів, що перший сигнал про можливе проникнення дрона надійшов із Латвії, де біля Даугавпілса було оголошено «жовтий» рівень небезпеки.
Далі армія за допомогою радарів зафіксувала об’єкт, що наближався до кордону Литви. За словами Віткаускаса, приблизно о 9:40 було зафіксовано перетин державного кордону, а потім влада припустила, що дрон прямує до Вільнюса.
Об 11:09 безпілотник зник із радарів, але наразі невідомо, чи він впав, чи залишив литовську територію.
Командувач Сухопутних військ Литовської армії, бригадний генерал Неріюс Станкявічюс повідомив, що білоруські військові через «гарячу лінію» попередили про рух безпілотників у напрямку Литви.
Він зазначив:
«Вранці ми отримали інформацію від білоруських збройних сил про можливий рух дронів у напрямку території Литви. Аналогічні дані надходили від латвійських сусідів».
—
### Офіційні коментарі влади
Міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив журналістам у Сеймі, що ситуація — це реальність:
«Недалеко від нас іде війна, військові дрони літають поблизу територій Литви, Латвії, Естонії. За підвищеної загрози безпеці громадян ми маємо їх інформувати».
Міністр внутрішніх справ Владислав Кондратович визнав, що «не всі механізми спрацювали належним чином» і запевнив, що з виявленими проблемами буде розібрано.
Під час тривоги влада перевіряла ефективність системи оповіщення, роботу укриттів і оперативність реакції місцевих органів влади.
Головнокомандувач МВС підкреслив, що захисні споруди мають бути постійно готовими до використання:
– Якщо раніше залишався запас часу у 12 годин на підготовку й відкриття укриттів, то тепер вони мають бути відкриті та продумані для миттєвого застосування, зокрема вночі.
Радник президента Гітанаса Науседи Фредерікас Янсонс охарактеризував інцидент як важливий урок для влади та громадян:
«Система працює, але — як і будь-яка, у якій задіяно багато людей — не без збоїв. Це урок, який треба засвоїти спільно».
—
### Подібні випадки в минулому
Безпілотники вже не вперше з’являються біля кордонів країн Балтії або потрапляють у їхній повітряний простір.
– 19 травня в Естонії стався інцидент із подібною атакою.
– 7 травня кілька українських дронів проникли на територію Латвії, включно з одним, що впав на нафтобазу в місті Резекне.
– Цей інцидент спричинив політичну кризу: у відставку пішли міністр оборони та прем’єр-міністр Латвії.
– Минулої неділі жителі Утенського району в Литві повідомляли про падіння дрона, але офіційні оповіщення не надходили, оскільки безпілотник зник із радарів.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що російські військові ретельно стежать за ситуацією з безпілотними літальними апаратами в повітряному просторі Балтійських країн, передає ТАСС.
Влада трьох балтійських країн наполягає, що не давала дозволу на використання свого повітряного простору для атак по території Росії та називає твердження Москви про нібито спрямування українських дронів з їхніх територій дезінформацією.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав звинувачення Росії щодо балтійських країн абсурдними:
«Якщо безпілотники прилітають з України, то це не через бажання Києва спрямувати їх у Латвію, Литву чи Естонію, а внаслідок нерозсудливого, незаконного повномасштабного напад Росії».
