Представниця Департаменту ООН із політичних питань і миробудівництва Кайоко Гото наголосила на необхідності невідкладного відновлення переговорів щодо миру в Україні. На її думку, це критично для запобігання новій ескалації конфлікту та для досягнення повного, негайного й безумовного припинення вогню. Вона зробила цю заяву під час свого виступу в Організації Об’єднаних Націй.
За словами Кайоко Гото, війна, розпочата Росією проти України і що триває вже понад п’ять років, щодня набирає смертельних масштабів. Лише за останній тиждень Україна стала свідком однієї з найбільших повітряних атак від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року. За даними ООН, 13-14 травня Росія здійснила понад 1500 запусків дронів і десятки ракет по українських містах.
Найбільші жертви зафіксували 14 травня в Дарницькому районі Києва, де російська ракета зруйнувала дев’ятиповерховий житловий будинок. Попередні дані свідчать про 24 загиблих, серед яких троє дівчат віком 12, 15 і 17 років. Крім того, щонайменше 48 осіб, включно з двома дітьми, отримали поранення. 13 травня внаслідок російських ударів по більш ніж 20 населених пунктах, у тому числі в західних регіонах України, також зафіксували численні жертви серед цивільного населення.
Кайоко Гото підкреслила, що масовані атаки тривають щодня. Зокрема, під артобстрілами залишаються міста Дніпро та Одеса, внаслідок чого продовжують руйнуватися цивільна інфраструктура та гинуть мирні люди.
Згідно з даними ООН, лише протягом минулого місяця в Україні загинуло щонайменше 238 цивільних осіб, а ще 1404 отримали поранення. Це є найвищим місячним показником жертв серед цивільного населення із липня 2025 року. В Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини підтвердили, що з початку конфлікту в лютому 2022 року загальна кількість цивільних втрат становить не менше 15 850 загиблих, серед яких 791 дитина. Поранення отримали 44 809 осіб, у тому числі 2752 дитини. В ООН наголошують, що реальні цифри, ймовірно, істотно перевищують офіційно зафіксовані.
Кайоко Гото також вказала, що удари з боку України по територіях Росії також спричиняють жертви серед цивільного населення і руйнування житлової інфраструктури. Організація Об’єднаних Націй засуджує всі напади на цивільних осіб і об’єкти цивільної інфраструктури, незалежно від місця їхнього здійснення. Вона наголосила, що міжнародне гуманітарне право чітко забороняє такі дії, тому всі сторони повинні негайно припинити обстріли.
Особливу увагу Кайоко Гото звернула на два інциденти, пов’язані з гуманітарними місіями ООН в Україні. 14 травня безпілотник двічі атакував автомобіль ООН у місті Херсон, який виконував гуманітарну місію під координацією Управління ООН з координації гуманітарних питань. ООН підкреслила, що транспортний засіб був чітко промаркований, а сторони заздалегідь попереджені про місію.
Ще один випадок стався 12 травня у Дніпропетровській області: там дрон завдав удару по автомобілю Всесвітньої продовольчої програми ООН, який рухався в складі гуманітарної колони. Гото наголосила на тому, що міжнародне право вимагає захищати цивільне населення, гуманітарних працівників та відповідні об’єкти за будь-яких умов. Водночас ООН проводить розслідування для з’ясування всіх обставин цих подій.
Крім того, представниця ООН згадала про триденне перемир’я між Україною та Росією, яке діяло з 9 до 11 травня. Генеральний секретар ООН привітав цю домовленість і відзначив роль Сполучених Штатів Америки у її досягненні. Однак наголосили, що обидва учасники конфлікту порушували умови режиму тиші, особливо у зоні бойових дій. Організація також висловила стурбованість у зв’язку з тим, що Росія майже одразу після завершення перемир’я значно посилила свої атаки.
Гото також нагадала про домовленість, досягнуту за посередництва США, щодо обміну 2000 військовополонених між Україною та Росією. 15 травня сторони повернули по 205 полонених. ООН закликала обидві держави завершити повний цикл великого обміну військових з метою полегшення долі полонених та їхніх родин, а також поновити переговори щодо подальших обмінів.
В організації висловили також занепокоєння щодо долі українських дітей, які були депортовані або примусово вивезені на територію Російської Федерації. ООН наголосила на необхідності постійної кооперації між сторонами для їх безпечного повернення. Минулого місяця спеціальна представниця Генерального секретаря ООН з питань дітей і збройних конфліктів здійснила візити до України та Росії в рамках цих зусиль.
Кайоко Гото підтримала позицію, що кожен випадок депортації дитини повинен розглядатися індивідуально, з урахуванням найкращих інтересів дитини і збереження родинних зв’язків.
Вона також нагадала, що минув уже рік від відновлення прямих переговорів між Україною та Росією. Хоча прориву поки не досягнуто, дипломатичні контакти дозволили повернути додому тисячі військовополонених і провести поховання загиблих військових. Кайоко Гото підкреслила необхідність якнайшвидшого поновлення переговорного процесу, щоб не допустити подальшого загострення ситуації та домогтися реального прогресу у припиненні вогню.
В Організації Об’єднаних Націй наголосили, що лише діалог, побудований на політичній волі, повазі до Статуту ООН, міжнародного права та відповідних резолюцій, може привести до справедливого і тривалого миру. Організація готова підтримувати всі ініціативи, спрямовані на досягнення цих цілей.
Раніше Коаліція громадських організацій, які займаються захистом прав осіб, постраждалих від збройного конфлікту, оприлюднила у своїй заяві 10 пунктів, які мають бути обов’язково згадані у розмовах із країною-агресором. Правозахисники наполягають, що ці вимоги також мають озвучуватися під час переговорного процесу, зокрема українською владою.
До цих вимог входять:
1. Звільнення всіх цивільних осіб, свавільно затриманих збройними силами Російської Федерації чи окупаційною владою на тимчасово окупованих територіях України, а також повернення громадян України, депортованих до РФ, включно з дітьми.
2. Припинення застосування РФ практики насильницьких зникнень, незаконних затримань, кримінального і адміністративного переслідування громадян України на тимчасово окупованих територіях, що використовується як інструмент терору і політичного тиску.
3. Визначення тимчасової лінії розмежування та встановлення тимчасових пунктів пропуску через лінію розмежування для забезпечення можливості в’їзду і виїзду з тимчасово окупованих територій України на контрольовану українським урядом територію та у зворотному напрямку (гуманітарні коридори).
4. Забезпечення РФ гуманітарного доступу для міжнародних організацій на тимчасово окуповані території України з можливістю безпосереднього надання гуманітарної допомоги громадянам України.
5. Надання інформації і доступу для пошукових груп з метою встановлення місцезнаходження осіб, зниклих безвісти за особливих обставин на тимчасово окупованих територіях.
6. Забезпечення присутності незалежних (не афілійованих із РФ) міжнародних спостережних та моніторингових місій у всіх тимчасово окупованих регіонах України, зокрема для контролю за дотриманням прав людини.
7. Проведення розмінування територій населених пунктів і цивільної інфраструктури на тимчасово окупованих територіях України.
8. Припинення примусового нав’язування громадянства Російської Федерації; гарантування громадянам України можливості проживати на тимчасово окупованих територіях без необхідності отримання російських паспортів або інших документів, якими РФ надає «право проживання» відповідно до незаконного російського законодавства.
9. Забезпечення безперешкодного доступу громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, до медичних послуг, соціальних і пенсійних виплат, освіти, реалізації права власності, свободи пересування та доступу до незалежних джерел інформації.
10. Гарантування реалізації права громадян України, які були примусово переміщені до Росії або в межах тимчасово окупованих територій України, повертатися до своїх домівок або виїжджати на територію під контролем українського уряду.
Таким чином, ці позиції утворюють комплекс вимог, який має слугувати основою під час переговорів із країною-агресором та для захисту прав постраждалих унаслідок конфлікту.
