“Українська мова має панувати скрізь”: переселенка з Краматорська, що оселилася у Кропивницькому, про труднощі мовного середовища

Юлія Сердюченко: як говорити українською в окупації та чому це так важливо

Перехід із Краматорська у Кропивницький: початок нової глави

Юлія Сердюченко, переселенка з Донеччини, переїхала до Кропивницького навесні 2022 року, одразу після трагедії на краматорському залізничному вокзалі, де загинуло багато людей. Вибір міста був не випадковим – тут розташований факультет Донецького національного медичного університету, в якому вона працює мовною уповноваженою. Проте серце і думки Юлії залишилися у рідному Донбасі, де війна дедалі більше наближається до дому.

Українська чи російська? Розвінчання мовних стереотипів Донбасу

Що ж насправді сталося з мовою на Донеччині? Чи справді там говорили виключно російською? Юлія відверто заперечує цей міф. Вона сама – носійка української, має освіту з української філології та чітко бачить, що навіть у більш російськомовному Краматорську близькі селища залишалися українськомовними.

Також вживаним був суржик – суміш мов, що зберегла наші корені навіть у часи мовних заборон. Вочевидь, мовне питання тут заплутане, і просто зводити все до “російська чи ні” – занадто спрощувати ситуацію.

Де беруться наративи про «російський Донбас»?

Юлія категорично заперечує популярний міф, що на Донбасі ніколи не було нічого українського, і що у 2013 році всі там чекали на російських «визволителів». Це наслідок потужної пропаганди з боку Росії, що через безліч ботів поширює ці вигадки. Особливо боляче чути такі тези від співвітчизників.

У 2014-му, навіть під час боїв на Карачуні, Юлія і її колеги працювали в школі, де підтримували україномовний навчальний процес:

• Проводили уроки та виховні заходи українською.
• Допомагали випускникам отримувати атестати українською мовою.
• Навіть під загрозою були присутні бойовики зі зброєю, які забороняли проводити лінійки українською.

Проте безпеку дітей берегли, тому іноді доводилось переходити на російську мову формально на лінійках.

Небезпека бути україномовним в окупації

Юлія не мала прямого переслідування, але багато її знайомих та активістів зазнали переслідувань:

1. Дмитро Чернявський загинув на мирному мітингу в 2014 році.
2. Депутат Володимир Рибак був жорстоко вбитий за спробу змінити прапори на міськраді.
3. 16-річний Степан Чубенко став героєм посмертно за проукраїнську позицію.

Ці люди – символи сміливості й любові до України у темні часи.

Як Кіровоградщина стала домом для переселенців

За даними опитування обласної військової адміністрації, 54% мешканців Кіровоградщини спілкуються українською вдома – трохи менше, ніж раніше. В опитуванні взяли участь понад 8 тисяч людей зі всіх 49 територіальних громад області. За роки відсоток україномовних у побуті знизився з 66,4% у 2023 році до 56,6% у 2024 році.

Причини такого зменшення пов’язані з кількома ключовими факторами:

• Відсутність усвідомлення важливості спілкування державною мовою.
• Сильний вплив російськомовного контенту в соцмережах, особливо серед молоді.
• Порушення мовного законодавства у сферах обслуговування, транспорті, спорті та медицині.

Чому у родинах менше говорять українською?

Юлія наголошує, що вік грає велику роль. Старше покоління у 2022 році почало свідомо переходити на українську, “щоб образити Путіна”, але це було швидше “назло”, а не дійсна потреба. Натомість молодь часто підпадає під вплив популярних блогерів із російським контентом, що робить мовний перехід ще складнішим.

Виклики для суспільства: як українська мова має стати рідною у всіх сферах

Українська мова повинна постійно звучати в усіх куточках життя – у сім’ї, навчанні, роботі, сервісі. Для цього потрібні масштабні зміни:

1. Непохитна державна політика на підтримку й поширення української.
2. Забезпечення повного дотримання мовного законодавства.
3. Збільшення кількості українськомовного контенту в соцмережах, ЗМІ та інтернеті.

Юлія підкреслює, що важливо не просто «змушувати» говорити українською, а створювати умови і бажання для цього.

Роль університету та мовна омбудсменка

Як мовна уповноважена ДонНМУ, Юлія підтримує право студентів на вивчення й спілкування українською мовою. Хоча поза навчальними заняттями вона не втручається в особисте життя, помічає, що більшість студентів ведуть свої блоги українською.

До обов’язків омбудсменки входить:

• Захист прав студентів на українськомовне навчання.
• Підтримка різноманітних освітніх заходів.
• Розв’язання проблем із браком україномовної наукової літератури — багато важливих медичних робіт доступні лише російською.

Нова Конституція без захисту російської: про що мріє активістка

Юлія має чітку ідею щодо мовних змін у країні:

• Вона пропонує вилучити зі статті 10 Конституції України положення про «гарантії захисту російської та інших мов національних меншин».
• Наголошує, що російська мова не потребує захисту, адже вона має монополію та підтримку, тоді як українська часто відстає.
• Переконана, що допоки ці норми будуть у Конституції, російська пропаганда використовуватиме це для своїх цілей.

І ще особисто для себе Юлія давно відмовилась від російського контенту, закликаючи не боятися думати та висловлюватися саме українською, навіть якщо це спочатку дається непросто.

Слідкуйте за новинами із Кропивницького у соцмережах: Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.