Від «Lorna» до ChatGPT: Подорож у світ медіамистецтва Лінн Хершман Лізон
Хто така Лінн Хершман Лізон і чому її мистецтво важливе?
Лінн Хершман Лізон не просто медіа-художниця — вона піонерка, яка випередила свій час, досліджуючи цифрову епоху ще з 1960-х. Її виставка «My [I]s» у Головній будівлі Музею мистецтв Сеула — це перша в Азії персональна експозиція мисткині. Тут зібрано понад 200 робіт: картини, фотографії, скульптури, інсталяції, відео та архівні матеріали, що охоплюють близько шести десятиліть творчості. Цей масив творів розкриває інтерактивне мистецтво, яке використовує новітні технології — від відео і штучного інтелекту до генетики.
Основне питання: «Хто я?»
У центрі творчості Лізон — пошук власної ідентичності. Вона досліджує це питання, використовуючи різні технологічні інструменти, що виникали з часом:
- відео та LaserDisc у 1970-80-х;
- інтернет і чат-боти у 1990-х і 2000-х;
- генна інженерія з 2010 року.
Її увага до себе та світу через призму технічних новацій дає унікальний погляд на стосунки людини і машини.
Інтерактивність і перші кроки
Одна з найвідоміших робіт мисткині — «Lorna» (1979–1984). Це інтерактивний медіапроєкт з елементами сюжету, де глядачі можуть впливати на розвиток історії — подорожувати різними шляхами, обирати дії головної героїні Лорни, яка страждає на агорафобію. Вперше використані LaserDisc технології створювали ефект занурення, а сюжет було зібрано з 36 мікроісторій, що змінювалися залежно від вибору аудиторії.
Якщо порівнювати, «Lorna» випередила час, створивши аналог інтерактивного кіно за десятиліття до виходу «Black Mirror: Bandersnatch» на Netflix у 2018 році. Крім того, залежність героїні від телефону і телевізора символізує ізоляцію сучасної людини, котра комунікує зі світом через екран.
AI як співрозмовник і емоційна істота
Вже у 1998–2002 роках Лізон створює «Agent Ruby» — веб-чатбот, що спілкується з користувачами, жестикулирує та виражає емоції. Для свого часу це був прорив, адже AI поставав не просто як виконуючий команди механізм, а як потенційно емоційно взаємодіючий партнер.
Нещодавній проект «Logic Paralyzes the Heart» (2022) — відеоробота, створена спільно з ChatGPT-3, досліджує тему впливу технологій у війні і контролі суспільства. У діалозі між людиною та штучним інтелектом прозвучала фраза: «Ми обидва транс», яка символізує перетворення та можливості, що дарує технологія.
Особистий досвід як мистецтво
З 1984 року Лізон веде «Електронні щоденники» — відео, в яких вона відкрито розповідає про труднощі свого життя: дитяче насильство, біль розлучення, роботу у складних обставинах заради дітей. Такий відкритий формат нагадує нинішній тренд влогів і публічних особистих розповідей у соцмережах.
Ідентичність, що трансформується
У 1970-х Лізон створила вигадану особу — Роберту Брайтмор, яку «втілювала» у реальному світі:
- змінила зовнішність і манеру поведінки;
- отримала банківський рахунок і водійське посвідчення;
- порушила межі між вигадкою та реальністю.
Цей проект був натхненний роботами Марселя Дюшана, який створював жіночий образ Rrose Sélavy.
Візуалізація контролю і спостереження
«CyberRoberta» (1996) — лялька з камерою і вебкамерою в очах, якою можна керувати онлайн. Вона символізує теми стеження, вуайєризму та взаємозв’язку між тілом і технологіями. Проєкт чітко ілюструє, як спостереження проникає у наше повсякдення.
Взаємодія з біотехнологіями
Пізніше Лізон зацікавилася генетикою і тим, як технології перетворюють людське тіло на інформаційні дані. У співпраці з фармацевтичною компанією Novartis вона створила біомистецький об’єкт «LYNNHERSHMAN Antibody», де амінокислотні послідовності відповідали літерам її імені.
«Хто я і де мої межі?» — питання, що не втрачають актуальності
Понад півстоліття Лінн Хершман Лізон поєднує мистецтво та технології, не перестаючи досліджувати власну ідентичність у світі постійних трансформацій. Її роботи не просто демонструють технічні новинки, а ставлять перед глядачами гострі питання про самовизначення, приватність, вплив технологій і межі людського існування. Виставка триватиме до 21 лютого наступного року, запрошуючи кожного поринути у цей унікальний світ медіа-інновацій.
[Кореспондент: Чон Ю-Джон]