Вогні війни на кордоні Афганістану та Пакистану: як сусідні країни опинилися в полум’ї конфлікту
Коли сонце сідає за горами, що відокремлюють Афганістан і Пакистан, у повітрі лунають постріли, мінометні обстріли та авіаудари. Ці дві країни, що довгий час тісно переплітали свої історії, тепер опинилися в стані відкритої війни.
Конфлікт на фоні світових подій
Поки світ зосереджений на війні в Ірані, на його порозі спалахнув інший, не менш масштабний конфлікт. Гине мирне населення, а протистояння між двома сусідами не вщухає. З 26 лютого Пакистан проводить масштабні авіаудари по військових об’єктах Афганістану. Але руйнування не обмежуються лише військовими базами — під вогнем опинились житлові райони, інфраструктура для цивільних і понад 20 медичних закладів. За даними ООН, від цих ударів загинули щонайменше 75 мирних жителів, а понад 115 тисяч людей були змушені покинути свої домівки.
Свідчення очевидців: втеча від війни
Басгул, яка називає себе лише одним іменем, описує перші миті нападу як “дощ куль”. Вона разом із дев’ятьма дітьми втікала з свого села на кордоні. Поряд з нею Ісмаїл Ахмадзай, 35-річний денний працівник, віз батька з інвалідністю у тачці, відчайдушно відповідаючи на запитання старшої людини: “Що відбувається? Куди ми йдемо?” – “Війна почалась, ми тікаємо”.
Причини конфлікту
Колись пакистанські спецслужби підтримували Талібан, коли той був лише повстанським рухом. Проте зараз Пакистан звинувачує рух у тому, що він приховує бойовиків ісламської терористичної організації, які роками здійснювали сотні нападів самою територією Пакистану.
Військові дії по обидва боки кордону
Обидві армії повідомляють про великі втрати супротивника та не збираються зупинятися. Вони ігнорують заклики країн регіону, зокрема Китаю, до переговорів, попри те, що багато афганців стверджують – країна не витримає ще одного кризового удару. Майже половина населення країни потребує гуманітарної допомоги.
Відповіддю Афганістану стали навідні удари легкими дронами і атаки на пакистанські прикордонні пости. В одному із таких випадків, за словами місцевих жителів, був смертельно поранений п’ятирічний пакистанський цивільний внаслідок мінометного обстрілу з афганської сторони. Тим не менш, більшість жертв конфлікту – афганці.
Життя на межі катастрофи
Як і сотні інших родин, басгуль та Ахмадзай знайшли прихисток у стихійному таборі на узбіччі дороги, що в самому серці Східного Афганістану. Тут немає ні водопостачання, ні достатньої кількості їжі, до якої додалася пилюка і бруд.
- «Я досі ношу речі, що були на мені того жахливого вечора», – каже Басгул.
- Табори біженців стоять порожніми, і багато магазинів знищено.
- Гуманітарні установи на кордоні зазнали руйнувань після нещодавніх ударів.
Нові удари та барикади
Нещодавні авіаудари Пакистану по військових об’єктах Кандагару, рідного міста лідера Афганістану шейха Хайбатулла Акунзади, посилили напруженість. Один з ударів прийшовся по комплексу спецпідрозділів, що охороняють його, про що повідомив співробітник з тих підрозділів, який попросив не розголошувати його ім’я.
Також у Пакистані заявили про збиття двох афганських безпілотників у районі столиці Ісламабаду. Президент Пакистану Асіф Алі Зардарі назвав атаки по житлових районах «червоною лінією».
Пошкодження цивільної інфраструктури
За тиждень до цього підбито паливний склад поблизу аеропорту Кандагару, а в результаті атаки у Кабулі загинули щонайменше четверо місцевих жителів, більше десятка отримали поранення, повідомляє ООН.
Нематулла Анварі, 20-річний студент біології, отримав поранення, коли влучив снаряд у сусідній будинок під час навчання. Він стоїть посеред кімнати, засіяної уламками, зі зв’язаною головою та забрудненим одягом.
Вплив на торгові і прикордонні пункти
У східній частині Афганістану, біля перетину Torkham, численні пошкодження і руйнування були нанесені у складі, де обробляють біженців, яких Пакистан масово висилає з країни.
Порожні тисячі наметів у найближчому таборі біженців свідчать про хаос, викликаний війною, а ринок на кордоні виглядає занедбаним і майже порожнім після знищення понад 150 магазинів.
Військова перспектива і громадський спротив
- Афганський військовий потенціал поки обмежений у відповідь на авіаудари Пакистану.
- Аналізатори побоюються, що афганські солдати, маючи досвід партизанської війни, можуть використовувати асиметричні методи ведення бойових дій.
- Пакистан, країна з населенням 250 мільйонів і ядерним потенціалом, вже зіткнувся з кількома внутрішніми бунтами і проблемами через дефіцит палива, погіршений війною на Близькому Сході.
У Кабулі нещодавно відбулась масштабна демонстрація на підтримку афганського уряду. Сотні молодих людей крокували вулицями з вигуками: «Смерть військовій диктатурі Пакистану!» та обіцяли захистити свою землю.
Складна політична ситуація
Пакистан звинувачує афганський уряд у тому, що той надає притулок бойовикам Tehreek-e-Taliban Pakistan – групі, що нещодавно здійснила численні атаки всередині Пакистану. Афганська влада заперечує підтримку цих груп, які прагнуть запровадити суворі ісламські закони на частинах території Пакистану.
Однак експерти ООН регулярно повідомляють про обсяг логістичної та фінансової підтримки, що її надає афганський Талібан.
Оцінки офіційних військових осіб
Генерал Ахмед Шаріф Чаудрі, прессекретар пакистанської армії, заявив, що на афганській території виявлено десятки таборів підготовки бойовиків. За його словами, “Афганістан – це бомба уповільненої дії”.
Втім, навіть пакистанські військові визнають: авіаудари призвели до тимчасового зниження бойової активності екстремістів, проте такі операції можуть мати непередбачувані наслідки.
Ескалація та обмеження у торгівлі
Конфлікти між Афганістаном і Пакистаном загострились після приходу талібів до влади у 2021 році, але нинішні бойові дії є найінтенсивнішими за останні роки. Військові зіткнення почались пізно в лютому, коли Афганістан атакував прикордонні пости Пакистану, що викликало нищівну відповідь.
Обидві країни майже повністю закрили кордон і припинили торгівлю, що спричинило гостру нестачу продовольства, палива та медикаментів. Раніше Пакистан був найбільшим торговельним партнером Афганістану.
Щоденне життя на лінії фронту
Пакистанські громади на кордоні, як і афганські, відчувають наслідки війни. Мешканці міста Ланді Котал, що за три милі від переходу Торхам, вже не перший місяць живуть у страху перед раптовими ударами, ховаючись у темряві та вдаючись до світла мобільних телефонів.
Хазір Шінварі, один із місцевих мешканців, каже: «Відчуття, ніби куля може влучити в будь-який момент». На противагу цьому нещодавно відбувся протест із вимогою припинити бойові дії.
Спільні корені, розділені війною
Пакистан і Афганістан історично мають глибокі релігійні та етнічні зв’язки. Багато жителів носять спільні прізвища та зберігають родинні узи по обидва боки кордону.
Таїдж Мухаммад Шінварі, афганський власник ресторану, що втік зі свого дому, відзначає: “Ми, насправді, один народ. Ми не хочемо для них біди, і вони не хочуть для нас.”
Водночас останні місяці внесли розбрат у традиційні зв’язки: афганська армія заборонила своїм солдатам спілкуватись із родичами в Пакистані.
