Війна стрімко прискорила процеси старіння українців, у багатьох випадках біологічний вік пацієнтів перевищує паспортний на 10-15 років. Такі висновки зробили науковці Інституту геронтології імені Дмитра Чеботарьова НАН України після серії досліджень, проведених у період повномасштабного воєнного конфлікту. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла доктор медичних наук, завідувачка відділу фармакотерапії вікових захворювань Інституту, Валентина Чижова.
Перші наукові спостереження почалися невдовзі після деокупації Київської області навесні 2022 року. Дослідники зосередили увагу на стані здоров’я поранених військовослужбовців, які проходили реабілітацію, та мешканців територій, звільнених від окупації. Найтриваліше комплексне дослідження здійснюється у Бишівській громаді Київщини: упродовж 2024 року вчені двічі на місяць проводили візити, щоб обстежити жителів віком від 30 років, й ця робота триває досі.
За словами Валентини Чижової, отримані результати викликають занепокоєння. Вона пояснює, що:
– Люди, котрі не брали участь у бойових діях, але пережили інтенсивний психоемоційний стрес під час окупації Київщини, демонструють таке саме значне прискорене старіння, як і військові, які отримали струс мозку в результаті мінно-вибухових травм.
– В середньому вік таких осіб на 10-13 років перевищує паспортний.
Дослідження зосереджувалися перш за все на ментальному здоров’ї та функціонуванні серцево-судинної системи. Медики оцінювали наступні показники:
1. Рівень тривожності, депресії й посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
2. Клінічний стан судин, включно з визначенням віку судин та їх функціональної здатності.
3. Основні фактори ризику серцево-судинних захворювань, серед яких:
– Артеріальна гіпертензія.
– Надлишкова вага та ожиріння.
– Хронічні захворювання нирок.
– Цукровий діабет другого типу та переддіабетичні стани.
Основною проблемою, що виникає внаслідок воєнного стресу, є порушення функціонування ендотелію — внутрішнього шару судин. За результатами ультразвукового дослідження в Бишівській громаді майже у 80% обстежених виявлено дисфункцію судинної системи. За словами Валентини Чижової, хоча в деяких випадках порушення могли бути присутні ще до війни, стресові фактори посилили їх прояви.
Крім цього, серед пацієнтів відзначені інші медичні проблеми:
– Понад 40% виявили зниження функціональної активності нирок.
– Значна частина характеризується ознаками переддіабету або вже діабету.
Особливу увагу науковці приділяють військовослужбовцям, які проходять лікування після поранень. Аналіз показав, що серед цієї категорії пацієнтів спостерігається високий рівень тривожно-депресивних розладів і ознаки прискореного старіння:
– Частота тривожно-депресивних розладів серед постраждалих від мінно-вибухових травм доходить до 66%.
– Вік таких військових у середньому на 10-15 років перевищує їх паспортний вік.
Дослідження в Бишівській громаді продовжуються. Місцева влада та Інститут геронтології підписали п’ятирічний меморандум про співпрацю. Вчені планують й надалі спостерігати за динамікою змін у стані здоров’я місцевих жителів і порівнювати нові дані з уже отриманими.
Варто нагадати, що чотири роки повномасштабного військового вторгнення в Україну не лише вплинули на лінію фронту, а й радикально змінили соціальний ландшафт країни. Співпадіння тривалої масової еміграції, важких втрат на полі бою і значного падіння рівня народжуваності поставили державу перед безпрецедентними демографічними викликами. Сьогодні Україна переживає одну з найгостріших демографічних криз у світі, де боротьба за населення виходить на рівень важливості, конкурентний з боротьбою за території.
За час війни відзначається також щорічне скорочення населення приблизно на 1 мільйон 150 тисяч осіб.
