Президент Трамп на роздоріжжі війни з Іраном: продовжувати боротьбу чи відступати?
Два тижні з початку конфлікту з Іраном, який розпочав президент Трамп, відкрили перед ним складний вибір — залишитися в цій непростій війні задля досягнення амбітних цілей або ж спробувати вийти з розширюваного збройного конфлікту, що спричиняє руйнівні військові, дипломатичні й економічні наслідки.
Обидва варіанти виявляються неоднозначними і пов’язані з наслідками, які раніше недооцінювалися. Втім, найгірше — це ризик для життя американських військових і можливе послаблення міжнародних альянсів. Багато прихильників Трампа зіштовхнулися з розчаруванням через поступову ескалацію, адже він обіцяв уникнути нових воєнних втручань.
Можливе продовження бойових дій: переваги й виклики
Якщо Трамп вирішить продовжувати війну, то йому доведеться стикатися з ворогом, який хоч і послаблений, але вміло створює величезні економічні навантаження для США та їхніх союзників. Іран маніпулює енергетичними ринками, блокуючи стратегічний Ормузький протоку та здійснюючи удари по різних країнах регіону.
- Порушення світової енергетичної торгівлі.
- Зростання цін на нафту і збільшення вартості страхування суден.
- Загроза життю американських військових.
Це загрожує не тільки фінансовими втратами, а й політичною напругою всередині коаліції союзників та серед виборців Трампа.
Виведення військ: що залишається невирішеним?
З іншого боку, якщо США почнуть відступати, багато амбітних цілей, зокрема гарантія того, що Іран ніколи не отримає ядерної зброї, залишаться недосяжними. Серед військових здобутків – значне знищення ракетної та морської можуть країни та смерть Алі Хаменеї, але теократія все ще міцно тримає владу.
Новий лідер, поранений син Хаменеї, вже пообіцяв продовжувати застосовувати асиметричні методи ведення війни, зокрема кібер-атаки, мінування морських шляхів і ракетні удари по цілях регіону.
Ключові немирні фактори залишаються в силі:
- Потужні парамілітарні сили.
- Контроль над військовими активами, які несуть загрозу для регіону й міжнародної стабільності.
- Значний запас збідненого урану, що залишається потенційною базою для ядерної зброї.
Без рішучих дій цей матеріал залишиться в руках іранського уряду, який може бути навіть більш зацікавленим у його перетворенні на зброю.
Військові та економічні виклики наростають
Загальні втрати: понад 13 американських військових загинуло, а понад 2,100 осіб, переважна більшість — в Ірані, втратили життя. У самій Ірані, за даними представника країни в ООН, загинуло більше 1,348 цивільних.
Водночас США задіяли додаткові 2,500 морських піхотинців до вже наявних 50 тисяч військових у регіоні. Хоча Міністр оборони Піт Хегсет стверджує, що загроза для судноплавства у Ормузькій протоці мінімальна, цей водний шлях фактично заблоковано, що спричинило економічний хаос і різкий стрибок цін на нафту.
Важливі події останніх днів у регіоні:
- Авіаудари США по острову Харг — стратегічному порту для експорту іранської нафти.
- Дрони атакують нафтові порти ОАЕ.
- Подвійні напади на посольство США в Іраку.
Соціально-політичні наслідки та відносини із союзниками
Політична напруга всередині США зростає: Трамп поступово визнає, що війна триватиме довше, ніж очікувалося, і критично дослухається до порад від союзників і радників. Він навіть закликав такі країни, як Китай, Франція, Японія, Південна Корея та Велика Британія, послати військові сили для забезпечення безпеки Ормузького протоки — явна зміна риторики, раніше сфокусованої виключно на самостійному вирішенні проблеми.
Закровлені відносини з Ізраїлем через різні підходи до проведення операцій, а також постійний контакт Трампа з прем’єр-міністром Нетаньягу і лідерами арабських країн свідчать про хиткість координації і необхідність масивнішої міжнародної підтримки.
Стратегічні виклики: острів Харг і ядерна база
Найскладніші військові рішення стоять попереду. Острів Харг — головний пункт експорту іранської нафти — може бути захоплений, але тоді виникне потреба тривалого утримання території, що означає загрозу для американських сил і потенційний конфлікт з ісламськими гвардійцями.
З іншого боку, вилучення ядерного матеріалу з глибоких тунелів у місті Ісфахан – це викликаний ризиком рейд. Потрібно діяти швидко й обережно, щоб уникнути радіаційних катастроф або неконтрольованої реакції. Через пошкодження входів у підземелля минулої війни доступ обмежений, а час і точність дуже важливі.
Основні фактори для подальших дій:
- Оцінка ризиків тривалого утримання острова Харг.
- Підготовка спецпідрозділів для будь-яких рятувальних операцій у складних умовах.
- Визначення моменту для початку наземної операції, що може змінити масштаб війни.
Ці питання залишаються відкритими, і від рішень Трампа залежить подальший хід конфлікту та стратегічний баланс у регіоні.
