Борг підприємства “Дніпро-Кіровоград” сягнув 730 мільйонів гривень: причини зростання та шляхи врегулювання заборгованості

У Кіровоградській області підприємство “Дніпро-Кіровоград” накопичило борг понад 730 млн грн: що відбувається?

Величезна заборгованість і загроза припинення водопостачання

Комунальне підприємство “Дніпро-Кіровоград”, яке забезпечує водопостачанням та водовідведенням понад 400 тисяч мешканців області і 4200 підприємств, накопичило борг понад 730 мільйонів гривень. Станом на початок 2026 року лише за електроенергію заборгованість сягала 81 мільйона гривень. Через небезпеку відключення електрики підприєство готувалося до можливого припинення водопостачання у нічний час.

Цю інформацію повідомив керівник “Дніпро-Кіровоград” Микола Романюк, додавши, що у підприємства немає достатньо власних коштів для погашення боргів, і надійшла підтримка з обласного бюджету – 10 мільйонів гривень, а також 5 мільйонів із бюджетів місцевих громад.

Допомога з громад: хто підтримав підприємство

«Знам’янка надала 2,1 мільйона гривень, Світловодська громада — 500 тисяч, Великоандрусівська, Первозванівська, Соколівська та Приютівська — по 200-300 тисяч, а Смоліне — 800 тисяч», — розповів Романюк.

У листопаді 2025 року начальник Кіровоградської облвійськової адміністрації Андрій Райкович у соцмережах звернув увагу на неефективність роботи підприємства та накопичення боргів. Задля посилення контролю в грудні було створено наглядову раду, що повинна забезпечити прозорість і професійність управління.

Тариф: головна причина боргів

Керівник підприємства Микола Романюк пояснює: головна причина неплатоспроможності — застарілий та збитковий тариф, який не відображає реальних витрат. Населення сплачує тариф у розмірі 45,97 гривень за послуги водопостачання та водовідведення — це ціна, встановлена ще 2021 року і залишена без змін.

Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг відповідає за затвердження тарифів, які мають бути економічно обґрунтованими, тобто покривати всі витрати та передбачати прибуток. Натомість підприємство щороку недоотримує 30% необхідних коштів, що становить близько 330 мільйонів гривень, такий розмір різниці визнає і сам керівник.

«Через невідшкодовану різницю в тарифах із початку війни ми втратили близько 1,05 мільярда гривень», — уточнив Романюк.

Для порівняння, тариф для бізнесу на Кіровоградщині підвищували тричі з 2023 року — наразі це 103,43 грн, що підприємство вважає справедливою та економічно обґрунтованою сумою і для населення теж.

З чого складається тариф на воду

Структура тарифу “Дніпро-Кіровоград” на водопостачання і водовідведення значною мірою формується за рахунок витрат на електроенергію та зарплату, що складають понад половину загальної вартості. Крім того, третина суми іде на обслуговування кредиту Світового банку. Нижче подано основні складові тарифу:

• заробітна плата — 27,1 %;
• нарахування на зарплату — 5,96 %;
• електроенергія — 24,93 %;
• кредит — 27,99 %;
• податки — 2,82 %;
• матеріали — 9,29 %;
• послуги — 1,5 %;
• інші витрати — 0,4 %.

У тарифі на втрати води закладено 30% — це невраховані витрати внаслідок поривів і несанкціонованих скидів. На практиці ж втрати бувають і більшими, що погіршує економічний стан підприємства.

«Хоч в тарифі передбачені 30%, фактичні втрати сягають 44%. Це дуже багато і створює справжній тягар для підприємства. Ми стараємось зменшити цей показник, ремонтуємо та міняємо старі труби, яким понад 50 років», — пояснює Романюк.

Загальна довжина мереж складає близько 2000 км водопроводів та 650 км каналізаційних труб, з яких приблизно 70% потребує заміни. Підприємство отримало 60 км нових труб на благодійній основі від міжнародних фондів. Якщо раніше щорічно міняли близько 10 км труб, то у 2025 році ця кількість зросла до 20 км.

«Втрати у 2021 році були майже 50%, а зараз ми виходимо на близько 46%. Це прогрес, але все ще замало для беззбиткової роботи», — додає керівник.

Оцінка діяльності підприємства з боку експертів

Заступник голови профільного комітету Верховної ради Олексій Кучеренко вважає рівень втрат надмірним та свідчить про неефективне використання кредитних ресурсів.

«Кредит Світового банку мав змусити підприємство покращити інфраструктуру та зменшити втрати. Натомість ми маємо 44% втрат води — це неприпустимо. Такі витрати закладаються у тариф, що вдаряє по споживачах», — підкреслив він.

Накопичення боргів через несплату та кредитні зобов’язання

Зараз жителі області заборгували підприємству 180 мільйонів гривень за водопостачання. Крім того, “Дніпро-Кіровоград” має борг близько 650 мільйонів гривень перед Світовим банком — це кредитні зобов’язання разом з відсотками.

Історія кредиту від Світового банку

Кредит у сумі понад 49 мільйонів доларів США був взятий у 2014 році для реалізації дев’яти інфраструктурних проєктів:

1. Передконтрактні та технічні послуги – $2,77 млн (2017 рік);
2. Реконструкція Дніпровської водоочисної станції у Світловодську – $13,63 млн (2018);
3. Реконструкція мереж у Кропивницькому – $6,41 млн (2017);
4. Закупівля лабораторного обладнання – $0,3 млн (2016);
5. Закупівля спеціальної техніки – $1,26 млн (2016);
6. Реконструкція насосних водопровідних станцій – $8,41 млн (2018);
7. Реконструкція насосних каналізаційних станцій – $4,62 млн (2017);
8. Реконструкція каналізаційних очисних споруд – $9,86 млн (2018);
9. Автоматизація систем – $2,14 млн (2018).

За словами Романюка, реконструкція очисних споруд дозволила впровадити новітні технології, які суттєво знизили екологічний вплив і зекономили близько 20% електроенергії — це майже 1 мільйон кВт·г на рік.

«Скид у річку Інгул відповідає всім нормативам, тому ми не завдаємо шкоди природі», — наголосив він.

Виплати за кредитом розпочалися у 2020 році. Через коливання курсу долара суми щороку різняться, але у середньому підприємство має віддавати близько 260-280 мільйонів гривень на рік. Головним джерелом повернення боргу мав стати тариф, який наразі виявився недостатнім для покриття всіх витрат.

Фінансова підтримка з бюджету громад і області

У 2023 році на погашення кредиту і відсотків надійшло 132 мільйони гривень:

• Кропивницька громада – 72 млн грн;
• Знам’янська – 2,4 млн грн;
• Смолінська – 1,2 млн грн;
• Обласний бюджет – понад 56 млн грн.

«Ці кошти дозволили закрити 2022 рік та частково 2023-й, але борги не припинили накопичуватись», — визнає керівник.

Крім того, Міністерство фінансів звернулося до суду для стягнення 370 мільйонів гривень боргу через податкову службу. Перша інстанція була виграна підприємством, але апеляція у Дніпрі завершилась поразкою. Подали касацію й очікують рішення.

Зарплата працівників — суттєва складова тарифу

На підприємстві працює понад 1200 співробітників, більшість із яких — люди старше 50 років. Працівників бракує — не вистачає приблизно 150 робітників.

«Середня зарплата становить близько 18-19 тисяч гривень, хоча тариф передбачає трохи нижчу – 15-16 тисяч», — розповів Микола Романюк.

За декларацією за 2024 рік, він отримав зарплату майже 1 мільйон гривень як в.о. гендиректора. Дані за 2025 рік наразі відсутні.

Ефективність управління та перспективи погашення боргів

Керівник підприємства вважає, що нинішнє управління працює ефективно. Однак доки діє застарілий тариф, борги лише зростатимуть.

«Без встановлення реального тарифу ми не зможемо розрахуватися з кредитом, що загрожує арештом рахунків, затримкою зарплат і відключенням електроенергії. Це призведе до припинення водопостачання», — наголошує Романюк.

Обласна рада, яка є засновником “Дніпро-Кіровоград”, офіційно передала управління підприємством департаменту ЖКГ обласної адміністрації. Представники ради утрималися від публічної оцінки роботи підприємства, зосередившись на зверненнях до міністерств про реструктуризацію боргу.

Директорка відповідного департаменту Ольга Довжук підтвердила, що ухвалення рішень належить власнику — обласній раді, незважаючи на контроль з боку адміністрації.

Критика з боку експертів

Олексій Кучеренко називає управління неефективним і вказує на відсутність прозорості у витрачанні коштів.

«Власник має контролювати, куди саме йдуть гроші і як вони використовуються. Це базове завдання власника», — підкреслює він.

Також він вважає, що кредитні зобов’язання виконані незадовільно і що через коливання курсу гривні обслуговування боргу значно ускладнилось.

«Підніматимуть тарифи до небес, а населення в результаті платитиме за всі помилки», — прогнозує експерт.

За його рекомендацією, підприємство може оскаржити бездіяльність регулятора тарифів у суді, вимагаючи відшкодувань.

Відповідно до нового закону, підписаного президентом 9 березня 2026 року, саме місцева влада тепер визначатиме тарифи на воду під час воєнного стану та на рік після його завершення. Закон набрав чинності 11 березня.

Враження користувачів: що кажуть кропивничани?

Мешканка Кропивницького Наталія Пітаєва, яка щомісяця споживає від 7 до 10 кубометрів води, каже, що загалом якість послуги задовольняє, хоча й є деякі негаразди.

«Вода тече з хорошим напором і зазвичай чиста, хоч у фільтрі іноді з’являється накип. Проблеми бувають при частих поривах, особливо цієї зими», — поділилася жінка.

Вона звернула увагу, що ремонти часто носять локальний характер, і краще було б повністю замінити труби, а не просто латати існуючі.

«На вулиці Сєнчєва за зиму поривів було щонайменше три. Працівники вимушені копатись у воді, але через вік комунікацій такі ремонти постійні», — зауважила Наталія.