Повномасштабна російсько-українська війна, що триває вже понад чотири роки, не зменшує свого напруження. Конфлікт розгортається у звичній останнім часом манері – безглузді та масштабні наступальні операції з боку окупаційних сил, що супроводжуються великими втратами, а також спроби наступальної діяльності зі сторони Збройних сил України. Водночас, окрім бойових дій на фронті, розпочалась ще одна війна – передбачувана, мабуть, запізніла, але цілком характерна для структури режиму, який нині від початку керує Російською Федерацією.
Упродовж останніх днів у кількох густонаселених містах та тилових регіонах – Львові, Дніпрі, Миколаєві – сталися низка вибухів, що, за дивним збігом обставин (а насправді ні), були спрямовані на українських поліцейських. Особливо трагічним став вибух у західній столиці України – Львові, де загинула молода співробітниця правоохоронних органів.
Практично без сумнівів можна стверджувати, що за всіма цими інцидентами стоять російські спецслужби, передусім Федеральна служба безпеки (ФСБ). Особливо цьому сприяють останні події, зокрема нещодавні вибухи у Києві. Навіть заява підозрюваної у львівському теракті, яка стверджує, ніби не знала та не усвідомлювала, з ким мала справу і що саме їй пропонували, не може збити з пантелику. Адже у ситуації, коли перед обличчям – довічне ув’язнення у далеко не комфортабельних умовах, людина здатна на будь-які виправдання.
Основних причин, чому російський слід тут очевидний, декілька:
-
Війна триває: Для Росії ця війна проходить катастрофічно невдало. "Спеціальна військова операція" затягнулася більше, ніж Велика Вітчизняна війна, а результати залишаються доволі скромними. Захопити Україну так і не вдалося, і, за всіма ознаками, не буде можливим у майбутньому. Через це агресор змушений змінювати тактику.
-
Натиск на тилові регіони: Обстріли житлових масивів, залізничних станцій, теплоелектростанцій ракетами та безпілотниками мали перетворити міста на покинуті та холодні осередки. Однак і ця стратегія виявилася неефективною, і агресор був змушений застосовувати інші методи.
-
Методи радянської спецслужби: ФСБ і КДБ, спадкоємці яких є нинішні російські спецслужби, мають багатий досвід у терористичних операціях. Історичним прикладом є вибухи житлових будинків у Росії 1999 року, які однозначно пов’язували із діяльністю ФСБ.
-
Ідеологічна спадщина: Дослідник Віктор Суворов наголошував, що Комітет державної безпеки часів Юрія Андропова активно сприяв формуванню палестинського тероризму. Хоча масштаби такого впливу можуть бути предметом дискусії, факт втручання радянської спецслужби є беззаперечним.
-
Передбачення: Багато аналітиків очікували, що ФСБ РФ розгорне масштабний терористичний наступ на українські міста і села ще з осені 2022 року, коли після декількох успішних контрнаступів ЗСУ стало очевидним, що швидкої перемоги Росії не буде.
- Еволюція терористичних методів: Від ракетно-дронових атак на об’єкти енергетики та житлової інфраструктури агресор перейшов до більш класичних терористичних методів, зокрема вибухів, спрямованих проти окремих осіб.
Причини вибору саме цього моменту та формату атак можуть бути такі:
- Завершення зими пом’якшило наслідки ударів по енергетиці, роблячи їх менш болючими для українського населення.
- Попри численні недоліки, у ФСБ ще залишилися співробітники, які тверезо оцінюють реалії та розуміють, що терористичні атаки не зламають українське суспільство. Навпаки, вони лише посилюють відчуття єдності й ненависті до агресора.
- Відтак головною метою стали не прості українські громадяни, а слабка ланка, яку було легко підібрати – українська поліція.
Причини такого вибору пояснюються наступним чином:
- Протягом останнього часу ставлення громадськості до Національної поліції України, особливо до груп швидкого оповіщення територіальних центрів комплектування, стало критично негативним.
- Відтак і ставлення до поліцейських погіршилося, що використано російськими стратегіями для дестабілізації суспільства.
- Соціальні мережі демонструють чимало радикальних коментарів на кшталт "так їм і треба", і далеко не всі такі висловлювання мають пропагандистське походження.
Російська Федерація розраховує на те, що посилення внутрішніх суперечок в Україні призведе до послаблення суспільного консенсусу та сприятиме умовам для капітуляції.
Чи досягне ФСБ успіху? Часткові результати вже є:
- Українські державні посадовці нерідко приймають рішення без ретельного аналізу наслідків. Наприклад, пані Верещук вже заявила про можливе блокування месенджера Telegram саме через те, що на цій платформі були знайдені замовники львівської терористки.
- Водночас інші канали, через які ФСБ знаходить своїх союзників, зокрема сайти пошуку роботи та кредитні установи, оминаються увагою.
- За подібні заяви у влади від українського суспільства виникла емоційна хвиля негативу.
ФСБ розраховує на те, що розбивання українського суспільства на внутрішні табори та конфлікти буде ключем до ослаблення країни. Українців не залякають – про це з огляду на стійкість громадян Росія вже, очевидно, здогадалася. Втім, роз’єднати націю – можливо, і це є підґрунтям для розгортання паралельної війни, що ведеться російськими спецслужбами проти України.
