«Інші ми»: МВС представило фотовиставку про внутрішні зміни під час війни
24 лютого 2026 року о 18:00 Міністерство внутрішніх справ України презентувало унікальну фотовиставку в рамках інформаційної кампанії «Інші ми». Виставка є візуальним свідченням трансформацій, які зазнали українці за роки війни. Через особисті розповіді військовослужбовців Національної гвардії, Державної прикордонної служби, поліцейських і рятувальників засвідчено, як 4388 днів російської агресії, зокрема 1462 дні масштабного вторгнення, вплинули на людину — на її цінності, рішення та внутрішні переживання.
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко висловив вдячність усім представникам структур МВС за проявлену мужність, витримку і постійну самовіддачу у надзвичайно складних умовах. Він наголосив: «Чотири роки війни змінили нас назавжди. Повномасштабна агресія торкнулася кожного українця – глибоко і безповоротно. Для системи МВС цей період став часом рішучих змін та суттєвої трансформації».
Концепція виставки базується на контрасті двох періодів життя її героїв. Поруч з фотографіями, зробленими до початку масштабного вторгнення та російської агресії, розміщено їхні сучасні портрети, які відображають досвід, втрати та внутрішню переоцінку цінностей, що відбулися з людьми за цей час. Цей візуальний діалог між минулим і сьогоденням став центральною ідеєю експозиції та ключовим меседжем кампанії «Інші ми».
Герої фотовиставки: історії служіння та змін
Експозиція об’єднує учасників із різних підрозділів МВС, зокрема Національної поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби та Національної гвардії України. Варто виділити кілька історій:
1. Ігор Харченко — поліцейський. На початку повномасштабного вторгнення він служив в Управлінні патрульної поліції Києва і володів бойовим досвідом з часів АТО. Ще за кілька днів до 24 лютого 2022 року Ігор займався повсякденними справами і будував звичайні плани, проте війна миттєво змінила пріоритети та усвідомлення важливого. Згодом він перейшов до підрозділу «Хижак» патрульної поліції, пройшов шлях від навідника міномета до старшого офіцера артилерійської батареї, брав участь у стабілізаційних заходах в Ірпені й виконував бойові завдання на Миколаївщині, Харківщині та Донеччині.
– Ігор визнає: «Я зрозумів, що життя не можна відкладати на потім. Жити потрібно тут і зараз».
2. Аліна Мелешко-Габурич — військовослужбовиця Національної гвардії України. На початку війни вона обороняла Маріуполь у складі полку «Азов». У квітні 2022 року на «Азовсталі» загинув її коханий. Аліна провела в полоні 11 місяців, а після звільнення повернулася до служби. Зараз вона підтримує родини загиблих, полонених і зниклих безвісти військовослужбовців. Власні страждання перетворила на силу для підтримки інших.
– За її словами: «Полон довів, що свобода – це не відсутність стін, а незламність духу в кожному з нас».
3. Роман Івашкевич — досвідчений рятувальник із ДСНС м. Києва, який має понад 25 років служби. З початку повномасштабної війни він щонайменше 50 разів залучався до ліквідації наслідків обстрілів столиці. У одному з випадків у районі Шевченківського району Києва разом із колегами врятував дитину та її матір із-під завалів. Війна стала для нього викликом досвіду та нагодою переосмислити власні можливості.
– Роман відзначає: «Я зрозумів, що неможливо бути готовим до війни, навіть якщо ти на службі понад 20 років».
4. Ілля Жеведь — військовослужбовець Національної гвардії України, Герой України. Від 2014 року захищає державу. У ході повномасштабної війни брав участь у бойових операціях на Луганщині, у Лимані та на бахмутському напрямку, де отримав тяжке поранення, пройшов реабілітацію і повернувся до строю.
– Ілля розповідає: «За час повномасштабного вторгнення я став чутливішим: до людей, до обставин, до проявів життя. Наскільки воно цінне і неповторне».
5. Максим Яровий — начальник групи організації повітряної розвідки та протидії безпілотним літальним апаратам штабу ДПСУ. На момент початку масштабного вторгнення йому було 23 роки, тоді як він працював бухгалтером у будівельній компанії. Здійснивши свою мрію, пішов служити у Державну прикордонну службу. За час служби пройшов шлях від рядового до керівника підрозділу безпілотної авіації, був залучений до соціального супроводу та підготовки штурмових бригад.
– Максим зазначає: «Я усвідомив, яку ціну кожен із нас платить у цій війні».
Фотовиставка «Інші ми» як простір особистих роздумів
Важливою і оригінальною частиною експозиції став інтерактивний стенд із дзеркалом. Відвідувачі можуть зупинитися біля нього та замислитися над питаннями:
– Які зміни ви відчуваєте у собі?
– Як трансформувалися ваші цінності та життєві орієнтири за роки масштабного вторгнення?
Цей елемент створює простір для особистого осмислення та є символом внутрішнього діалогу. Водночас він нагадує про те, що війна змінила не лише кожну окрему людину, а й усе українське суспільство загалом. Запропоновані перед дзеркалом роздуми допомагають усвідомити, зафіксувати і прийняти пережиті трансформації як невід’ємну складову власного досвіду.
Усі бажаючі можуть приєднатися до обговорення і поділитися своїми історіями змін у соціальних мережах, використовуючи хештег #інші_ми.
Департамент комунікації Міністерства внутрішніх справ України
