Чому сон – це не розкіш, а життєва необхідність і як війна впливає на наш відпочинок
Щороку, у п’ятницю березня перед днем весняного рівнодення, за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я, відзначають Всесвітній день сну. Основна мета цього дня – підвищити обізнаність про значення здорового сну та залучити увагу до різних розладів, які можуть негативно впливати на наше самопочуття. У 2026 році Всесвітній день сну припадає на 13 березня.
Лариса Радченко, клінічна психологиня з Кропивницького, в ефірі Українського радіо Кропивницького наголосила, що сон — це не просто пауза між двома днями. Саме вночі відбувається глибоке відновлення нашої психіки і фізіології.
“Сон настільки ж важливий, як вода і їжа. Це не розкіш, а життєва необхідність. Під час сну наша психіка отримує можливість відпочити. Зараз люди стикаються з безліччю розладів: комусь важко заснути, інші швидко засинають, але прокидаються через 15–20 хвилин. Часто після цього погляд падає на телефон, новини, які тільки погіршують стан. Зранку людина не відчуває бадьорості, бо її сон поверхневий і нестабільний. Здається, що вона весь час очікує чогось і не може розслабитися. Через це мозок замість відпочинку постійно працює, обробляючи події попереднього дня”.
Проблеми зі сном у військових: реалії та виклики
Військовий Андрій поділився своїм досвідом, що після трьох годин нічного сну він прокидається і більше не може заснути.
“Біль після поранень значно впливає на сон, трішки допомагає знеболювальне. Зазвичай після пробудження читаю новини, іноді піду попити води чи чаю. Тому часто використовую снодійні засоби. Без берушів взагалі не можу заснути через сильний вплив сирен на нервову систему. На фронті, хоч і є постійні прильоти та вибухи, спати якось простіше. У побратимів у всіх схожі проблеми: хтось не може заснути через травми після контузії, інші — через постійний біль, особливо коли в тілі залишаються осколки”.
Лариса пояснює це так:
“Для військового сон – це, перш за все, питання безпеки. Він не може повністю розслабитися, бо мусить бути напоготові — слухати і відчувати навколишнє. Коли ж повертається додому, де тиша і комфортна постіль, заснути все одно складно, бо психіка ще не пристосувалася до мирного життя”.
Військові часто скаржаться на яскраві “воєнні сни”, які переносять їх назад на фронт.
“Ці сни такі реалістичні, що вони прокидаються в холодному поту”.
Коли варто звертатися до фахівців?
Сон – це той час, коли наш внутрішній світ тихо і непомітно відновлюється. Втрата сну найчастіше відображається на концентрації, мисленні і продуктивності. Людина не може обходитися без сну більше чотирьох днів, а його дефіцит може призвести навіть до серйозних психічних порушень.
Багато людей бояться слова “психіатр”, але слід розуміти: якщо болить нога, ми звертаємося до травматолога, а не до гастроентеролога. Коли болить душа, треба звертатися до потрібного фахівця. Психолог не завжди здатен допомогти самотужки, іноді потрібні медикаменти для нормалізації роботи нервової системи. Ментальне здоров’я – це не про повну непохитність, а про розуміння власних ресурсів і способів відновлення”.
Як налаштувати роботу з психологом
Початковим кроком на шляху до поліпшення самопочуття є зміна ставлення до психологічної підтримки. Лариса Радченко відзначає, що за час війни ставлення військових до психологів значно трансформувалося – усе більше людей звертаються по допомогу самостійно, усвідомлюючи її необхідність.
“Розкриття проблеми в усній формі у 80 % випадків приносить полегшення. Інколи військовим необхідно кілька годин, щоб виговоритися і звільнитися від накопичених труднощів”.
Робота з людьми з військовим досвідом часто потребує тривалого процесу підтримки.
“Особливо важливо не залишати людину сам на сам зі складними емоціями, зокрема під час переведень між шпиталями”.
Сьогодні українські психологи здобувають власний досвід, уникаючи лише іноземних методик і вдосконалюючи підходи, засновані на практиках ізраїльських та американських колег.
Корисні поради для якісного сну
Лариса Радченко радить дотримуватися так званої “гігієни сну” і регулярно практикувати релаксаційні техніки. Зазвичай нова звичка формується за 21 день.
- Регулярний графік: намагайтеся лягати спати і прокидатися у той самий час. Оптимальним вважається засипання близько 22-23 години, коли організм виробляє мелатонін – гормон сну.
- Цифровий детокс: за годину до сну відмовтеся від гаджетів і новин, щоб відпочити від інформаційного потоку.
- Комфортна атмосфера: провітрюйте кімнату перед сном, краще, якщо в приміщенні прохолодно – близько 18 °C.
Також рекомендується уникати чаю перед сном та надавати перевагу трав’яним настоям — ромашці, м’яті, мелісі або теплому молоку з медом. Звукове та м’язове розслаблення допомагає швидше зануритися у глибокий сон: по черзі стискання та розслаблення кулаків, м’язів рук і обличчя з легким фоновим музичним супроводом можуть суттєво знизити рівень напруги і артеріальний тиск.
Здоровий сон зараз – це дійсно акт самозахисту, як і дотримання правил безпеки в повсякденному житті.
Слідкуйте за оновленнями Суспільного Кропивницького у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.
