Обмін полоненими між Україною та Росією не обов’язково свідчить про поступ у політичних перемовинах між сторонами. Москва, як підкреслює аналітик міжнародної політики Олександр Колесніченко в ефірі Громадського радіо, використовує переговорний процес як інструмент для спроби змінити структуру безпеки у Європі та послабити вплив НАТО. При цьому самі перемовини, ймовірно, триватимуть тривалий час і не призведуть до швидкого результату.
За словами експерта, обмін полоненими є позитивним кроком, однак не слід розглядати його як дипломатичний жест, який автоматично зближує сторони для завершення війни або досягнення інших політичних домовленостей.
> «Обмін - це добра новина, але якщо говорити про політичний процес, це радше негативний сигнал. Не варто вважати факт обміну знаком, після якого неодмінно випливе домовленість або умови співпраці. Хотілося б цього, але найімовірніше, саме на цьому все закінчиться», - підкреслює аналітик.
Основна складність переговорів, за його переконанням, полягає у прагненнях Росії, які мають стратегічний характер.
Колесніченко наголошує, що Кремль зацікавлений використати війну проти України для суттєвого перегляду міжнародної системи безпеки, а саме - для послаблення НАТО.
> «Путін через війну в Україні хоче перебалансувати глобальну систему безпеки. Його мета - знищити НАТО і вести переговори з кожною країною Альянсу поодинці. Цей сценарій, на мою думку, приречений. Росія впливає через війну не лише на Україну, а й на всю архітектуру європейської безпеки», - акцентує увагу експерт.
Фахівець також відзначає, що питання безпеки у Європі стало невід’ємною частиною переговорного процесу. Зокрема, під час попередніх контактів обговорювалось питання європейської безпеки без участі безпосередньо європейських держав, однак пізніше були заяви про ймовірність врахування думок європейців у цих домовленостях.
Водночас для досягнення реальних домовленостей, на переконання Колесніченка, необхідно узгодження позицій усіх країн НАТО, враховуючи, що кожна з них має власні інтереси та бачення безпеки.
> «Для досягнення вагомих результатів потрібна згода всіх членів НАТО щодо переговорного процесу в Україні. Це, ймовірно, буде складніше питання для нас, ніж вступ до Євросоюзу, тому що позиції країн Альянсу можуть значно відрізнятися», - пояснює аналітик.
За його словами, Росія зацікавлена насамперед у тривалості переговорного процесу, адже наразі жодна зі сторін не демонструє готовності до серйозних уступок.
Колесніченко нагадує, що навіть під час війни Україна та Росія можуть знаходити взаємоприйнятні рішення у гуманітарній сфері. Так, прикладом сталих переговорів стала евакуація людей із Олешок на Херсонщині.
> «Сторони можуть дійти згоди, якщо вона буде вигідною для обох. Ми вже бачили подібні випадки, зокрема в Олешках. Українська сторона не хотіла визнавати від’їзд чоловіків призовного віку до Росії, а російська не визнавала, що більшість населення виїхала до України. Тож дані щодо евакуації не публікувалися з обох боків», - розповідає аналітик.
Окремо експерт коментує інформаційну політику української влади щодо переговорів та обороноздатності країни. Він вважає, що громадянам не слід озвучувати надмірно оптимістичні прогнози, якщо за ними немає підкріплених результатів.
З його слів, українське суспільство повинно отримувати реалістичну та ґрунтовну інформацію про стан справ у переговорному процесі, можливості вітчизняного військово-промислового комплексу і обороноздатність держави, замість постійних обіцянок про майбутні досягнення.
> «Якщо жити ілюзіями, то буде постійне розчарування. Важливо надавати фактичну інформацію. Бо якщо нам постійно говоритимуть про неминучі домовленості, а через пів року ми побачимо, що нічого не змінилося, це призведе до розчарувань», - відзначає він.
Колесніченко підкреслює, що українське суспільство є достатньо свідомим, щоб сприймати складну й неприємну реальність, і владі не варто переносити очікування на невизначене майбутнє.
> «Недопустимо давати обнадійливі заяви без належних підстав. Українське суспільство доросле, тож з ним не треба розмовляти, як із дітьми, постійно обіцяючи світле завтра. Необхідно говорити відкрито про ситуацію. Проте люди, які ухвалюють рішення, часто не готові визнавати свою некомпетентність, зокрема відповідальність за недосягнення, наслідки яких би мали бути усунуті раніше», - констатує експерт.
Він також радить звертати увагу на оцінки іноземних партнерів, особливо американських та європейських аналітиків, а не покладатися виключно на заяви українських посадовців.
За його словами, політики, що безпосередньо беруть участь у прийнятті рішень, часто мають власні політичні інтереси і неохоче визнають помилки публічно.
Колесніченко ставить під сумнів професійний рівень переговорної команди України, припускаючи, що варто активніше залучати дипломатів із відповідною освітою, досвідом міжнародної комунікації та знанням іноземних мов.
На його думку, порівняння підходів України до переговорів зі Сполученими Штатами в різні періоди може бути корисним прикладом.
> «В Україні є відповідні кадри. Можна порівняти, як країна вела переговори з адміністрацією Трампа до 2019 року - існують архівні відеозаписи, з якими можна співставляти. Це дає уявлення про професійний рівень підходу тоді і зараз», - зауважує аналітик.
Він додає, що в Україні діють профільні установи, які готують фахівців у сфері міжнародних відносин, зокрема дипломатів, які володіють англійською та іншими іноземними мовами.
> «Існують спеціалізовані навчальні заклади, де навчають міжнародних відносин. Чому тоді не залучати професійних дипломатів? У країні є фахівці зі знанням англійської і принаймні ще однієї іноземної мови, але до переговорів залучають людей, щодо компетентності яких у сфері ведення переговорів у мене виникають сумніви», - підкреслює Колесніченко.
Крім того, аналітик звертає увагу на заяви українських офіційних осіб про розвиток оборонно-промислового комплексу, зокрема ракетних програм і систем протиповітряної оборони. Він вважає, що анонси про перспективні розробки не можуть замінити реальних досягнень.
Колесніченко також зазначає публічний діалог президента Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Ірландії щодо повернення громадян України призовного віку.
Він наголошує, що деякі українські медіа цитували лише заклик Зеленського повернути таких громадян, не увагаючи на відповідь ірландського прем’єра.
> «Дискусія була ширшою. Прем’єр Ірландії наголосив, що країна не може брати на себе відповідальність за повернення військовозобов’язаних, оскільки тут небезпечно. Отже, європейські держави, ймовірно, не зможуть вирішити це питання. Цей аспект мало висвітлювався в українських ЗМІ», - зазначає експерт.
Підсумовуючи, аналітик вказує на відсутність наразі явних передумов для прориву у переговорах між Україною та Росією.
Він підкреслює, що складно оцінювати реальний хід переговорів через обмеженість інформації із відкритих джерел і те, що офіційні заяви сторін іноді не відображають останні домовленості, досягнуті за зачиненими дверима.
> «Нині переговорний процес відбувається у вузькому колі. Люди зустрічаються і домовляються, а те, що потім оприлюднюють, - це та інформація, яку хочуть інформувати своїм громадянам. Ми не обирали членів цих груп, їх призначив президент України Володимир Зеленський. Дуже важко зрозуміти, наскільки публічні домовленості відповідають реальності», - резюмує Колесніченко.
