Куба у темряві: найгірша енергетична криза за останні 67 років
Куба переживає одну з найгостріших криз електропостачання з моменту приходу до влади революціонерів Фіделя Кастро 67 років тому. Після тижнів регулярних відключень світла, у понеділок національна енергетична мережа зазнала повного відключення, повідомили в міністерстві енергетики.
Відключення світла наростають, і деякі дні іноді вся територія острова занурюється у майже повну темряву.
Нафта – основа енергетики Куби
Основна частина електроенергії виробляється на острівній державі завдяки нафті. Протягом майже трьох десятиліть нафта з Венесуели була енергетичною ниткою, що підтримувала Кубу на плаву.
Однак адміністрація Трампа в січні наказала Венесуелі припинити постачання нафти на Кубу після затримання президента країни Ніколаса Мадуро. Незабаром США тиснули на Мексику, щоб та також припинила відправки. Ніхто інший із країн не прийшов на допомогу острівній державі з постачанням нафти.
Уряд США фактично використовує енергетичну кризу, щоб посилити тиск на лідерів Куби. Тим часом на Кубі звучать попередження: часті відключення світла можуть значно ускладнити доступ населення до їжі, питної води та медичної допомоги.
Діалог з США
Президент Куби Міґель Діас-Канель цього місяця публічно визнав, що уряд провадить переговори з Вашингтоном у намаганні розвʼязати протистояння між країнами.
Зростаюча криза у столиці
Гавана традиційно отримує пріоритет у генерації електроенергії, адже це політичний центр країни. Проте наразі навіть столиця не уникає відключень світла.
Місто відчуває на собі негативні наслідки проблем у енергетиці:
- Звалища сміття ростуть, бо вантажівки з відходами не мають палива для роботи.
- Без холодильників псуються мʼясні та молочні продукти у домогосподарствах і на ринках.
- Водопостачання припинилося через залежність насосів від електрики, тому багато жителів змушені шукати воду у доступних суспільних цистернах.
За словами експерта з енергетики Хорхе Р. Піньйона, численні медичні операції відкладаються, а лікування онкологічних хворих переривається через перебої з електропостачанням та відсутність холодильного зберігання ліків.
«Бульбашки розкоші» – острів у світі комфорту
Водночас курортні зони, як-от Варадеро, Кайо-Коко та Кайо-Санта-Марія, зберігають електропостачання. У цих районах працюють власні генератори, а постачання палива для них – пріоритет, нарівні з лікарнями.
Туризм досі залишається важливим джерелом валютних надходжень для країни, попри те, що деякі авіакомпанії припинили рейси до Куби через брак авіапалива внаслідок санкцій США.
У цих «бульбашках розкоші» гості насолоджуються кондиціонерами та холодильниками, а працівники долають великі відстані з домівок, де немає електрики, води і їжі, аби працювати в комфортних умовах. При цьому в’їзд до курортних зон суворо контролюють військові пости.
Напруження та протести у провінціях
Найбільше від кризи страждають віддалені райони, далеко від столиці та туристичних центрів. Особливо складна ситуація в місті Морон, де мешкає понад 70 тисяч людей. Там успішні протести переросли в погроми, коли місцеві жителі знищували офіс Комуністичної партії, викидаючи меблі, комп’ютери та документи на вулиці, а потім підпалюючи їх.
У східних регіонах, наприклад, в Хольгіні, місцева енергетична компанія може забезпечувати електрику лише приблизно три години на добу. Ключові виробничі підприємства, як-от заводи з обробки нікелю, змушені скорочувати роботу, що впливає на експорт країни.
У другому за величиною місті Куби, Сантьяго, відсутність електроенергії та води викликала масові нічні протести – кассеролас, під час яких люди вдаряють по каструлях і сковорідках, щоб висловити обурення.
Застаріла система енергопостачання
Кубинська криза чітко показала ризики надмірної залежності від іноземної нафти та прагнення зберегти централізовану соціалістичну економіку.
У той час, як багато країн переходять на різноманітні джерела електроенергії, такі як природний газ, вітер або акумулятори, Куба і досі тримається за старий 20 століття нафтогазовий сценарій. Це робить її вкрай вразливою до перерв у постачанні нафти.
Останній великий судно-заправник – Ocean Mariner – прибуло до Гавани 9 січня з близько 86 тисячами барелів палива з Мексики. Відтоді країна змушена покладатися на власний скромний видобуток надважкої нафти, що задовольняє лише близько 40% потреб у енергії.
Такий дефіцит поставив під загрозу не лише енергетичну інфраструктуру, а й всю економічну систему Куби.
Підсумки супутникового аналізу
Дослідження за допомогою супутникових знімків показує зниження інтенсивності нічного освітлення по всій Кубі у період 6-12 березня 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Ці світлові зміни відображають масштаби енергетичних перебоїв у країні.
