Ліна Фокіна: медичний ангел із Кропивницького, що рятує життя на фронті
Хто така Ліна Фокіна і за що вона отримала високу нагороду
Лікарка-анестезіолог, завідувачка відділення лікарні швидкої медичної допомоги в Кропивницькому, отримала медаль «За врятоване життя» від президента України на День добровольця. Від кінця 2024 року вона бере участь у роботі Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова, виїжджаючи до стабілізаційних пунктів, щоб надавати невідкладну допомогу пораненим військовим.
За її словами, найбільше щастя — бачити, як солдати приходять до тями, жартують і дякують, адже це — справжнє диво.
Шлях у медицині та волонтерстві
Ліна працює у лікарні з 1998 року. Спочатку – як анестезіолог, а з 2017 року — на посаді керівника відділення. З 2024 року вона активно долучилася до фронтової медицини, ставши частиною мобільного шпиталю, який швидко реагує на бойові умови, надаючи необхідну допомогу там, де вона найбільше потрібна.
Що таке стабілізаційний пункт і чому він важливий
Стабілізаційний пункт — це перша лінія допомоги після евакуації поранених із поля бою. Саме тут рятують життя, адже пацієнти часто надходять із серйозними кровотечами, шоком і без обстежень.
Умови роботи дуже складні: на обробку поранених є лічені секунди, а медперсонал часто складається лише з лікаря та однієї медсестри.
“На стабілізаційному пункті іде безпосереднє порятунок життя. Лікування йде далі, але тут потрібно одразу приймати рішення і робити все швидко і максимально якісно”, — ділиться Ліна.
Робота у різних умовах
Ліра Фокіна вже кілька разів побувала на таких пунктах. Перший виїзд тривав майже місяць – 33 дні поспіль. Наступні поїздки тривали по 17 днів кожна. Навіть під час обстрілів і вибухів вона опікувалася пораненими, не зважаючи на жахливі обставини.
- Працювати дуже важко через брак часу і людських ресурсів.
- Пацієнти приходять до тями і починають жартувати, це надає сил і лікарці, і військовим.
- Вік поранених варіюється від 19 до навіть 83 років – трапляються і цивільні, постраждалі під час обстрілів.
Історії з фронту: як це — рятувати життя під вибухами
Найперше бойове хрещення Ліна пройшла на Ямполі в Лиманському напрямку — саме там зустріла Новий рік 2024-го. Як каже лікарка, це були хвилюючі й дуже напружені дні, коли вона вперше зіткнулася з гранатою, що залишилася в кишені пораненого.
“Перші вибухи, перший страх і нерозуміння, де приліт, де вильот — це було справжнє випробування”, — пригадує Ліна.
Попри драму подій, військові, які отримали допомогу, поводилися з незвичайним для таких умов спокоєм і впевненістю, що неабияк підтримувало й лікарку.
Медаль за врятовані життя: несподіване визнання
Новина про державну нагороду застала Ліну в операційній у Кропивницькому. Нагородження відбулося 14 березня, у День добровольця. Президент відзначив цивільних фахівців, які не стоять осторонь і роблять свій внесок у боротьбу, допомагаючи рятувати життя військових.
- Це була несподіванка, адже до останнього лікарка думала лише про роботу.
- Відчуття гордості й приналежності до спільної справи переповнювало її.
- Медаль однаково важлива для неї як для кожного, хто бере участь у боротьбі на своєму фронті.
Плани на майбутнє
Попри нагороди та складні умови, Ліна Фокіна не планує зупинятися і вже готується до наступної поїздки на стабілізаційний пункт, яка запланована на травень.
