Передові ракети, безпілотники та літаки: як сучасна зброя впливає на конфлікт між Росією та Україною

Written By: author avatar Олена Мазко

10 Лютого, 2026

24 лютого відзначатиметься четверта річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Протягом цього періоду бойові дії не припиняються на фронті, що простягається більш ніж на тисячу кілометрів.

Нещодавній раунд мирних переговорів, проведений за посередництва США в Абу-Дабі між сторонами конфлікту, завершився 5 лютого без суттєвих проривів. У світлі відсутності значного дипломатичного прогресу зростає цікавість до передових видів озброєнь, які могли б суттєво вплинути на ситуацію на користь однієї із сторін.

### Новітні ракети: “Фламінго” проти “Орешника”

Обидві сторони — як російська, так і українська — активно застосовують крилаті та балістичні ракети, деякі з яких є інноваційними або у стадії експериментальної експлуатації.

– Україна у значній мірі покладається на ракети, отримані від західних союзників. Демонстрацією цього стали запуски американських балістичних ракет ATACMS та ракет Storm Shadow (Scalp), що спільно розроблені Великою Британією і Францією.
– Україна паралельно розвиває власне виробництво зброї далекої дії, вважаючи за пріоритет завдання ураження глибоко розташованих стратегічних об’єктів на території супротивника.
– В основі таких ударів здебільшого лежать далекобійні безпілотники, як констатує військовий кореспондент BBC Джонатан Біл.

Значним проривом у виробництві української зброї стала розробка крилатої ракети великої дальності “Фламінго” оборонною компанією Fire Point. Ця ракета володіє наступними характеристиками:

– Дальність ураження — до 3000 км.
– Максимальна швидкість польоту — близько 900 км/год.
– Боєголовка — масою 1150 кг.

“Фламінго” здатна уражати стратегічні цілі на відстанях, куди не можуть дістатися безпілотники або ракети меншої дальності, наприклад ракета “Нептун”. При цьому дальність цієї ракети порівнянна з американським “Томагавком”, який, однак, США не постачають Україні. Як підкреслює кореспондент, власне виробництво дає Україні свободу застосування цієї зброї без обмежень, накладених західними союзниками. Президент Володимир Зеленський назвав “Фламінго” однією з найбільш успішних національних розробок, хоча деталі її бойового використання на даний момент публічно не розголошуються.

У відповідь Росія розробила ракетний комплекс “Орешник”, здатний долати дистанції до 5500 км. Ключовою особливістю цієї балістичної ракети є надвисока швидкість польоту — від 2,5 до 3 км/с, як заявив президент Володимир Путін у 2024 році. Це суттєво ускладнює для України завдання перехоплення ракети. За інформацією, “Орешник” вже застосовувався двічі під час війни — в Дніпрі (листопад 2024) та у Львові (січень 2026). Бойова частина ракети має здатність розділятися на кілька маневрених боєголовок, що індивідуально наводяться на цілі, що спричиняє повторювані послідовні вибухи.

### Винищувачі: F-16 проти Су

За оцінками, Україна одержала приблизно 45 винищувачів F-16 із загальної кількості близько 90, що були обіцяні країнами НАТО, зокрема від Бельгії, Данії, Нідерландів і Норвегії. Ці літаки вважають універсальними та простими в обслуговуванні, а також здатними нести майже будь-які типи озброєнь, що стандартизовані у США та країнах Альянсу.

– F-16 надійшов у серійне виробництво у 1978 році.
– У західних військах він поступово замінюється більш сучасними F-35, які введені в експлуатацію з 2015 року.
– Для ВПС України це важливе оновлення, бо до цього основним боєвим літаком був радянський МіГ-29, створений у 1970-х роках.

Як зазначив один із українських пілотів, який вперше отримав F-16, цей літак можна порівняти зі смартфоном у порівнянні зі старим кнопковим телефоном. Українські F-16 використовують переважно для зміцнення протиповітряної оборони та виконання точкових ударів по наземних цілях. За свідченнями українських військових, літаки показують високу ефективність — зокрема, у грудні 2024 року під час одного з бойових вильотів пілот знищив шість російських крилатих ракет. Такі операції протиповітряної оборони залишаються ключовими для F-16 в Україні.

З іншого боку, основу бойового авіаційного парку Росії становлять моделі “Сухой” (“Су-30”, “Су-34”, “Су-35”) та перспективний винищувач п’ятого покоління “Су-57”, що ще не запущений у серійне виробництво. Російські “Су” оснащені сучасними радарами та ракетами класу «повітря-повітря» великої дальності, наприклад Р-37 із заявленою дальністю у 200 км. Ці літаки мають можливість нести велике ракетне і бомбове навантаження й діяти на більшій відстані, ніж МіГ-29 та F-16. За кількістю та потужністю бойової авіації російські ВПС займають друге місце у світі, поступаючись лише США.

Через наявність ефективних систем західного виробництва, наприклад Patriot, російські літаки рідко здійснюють глибокі вильоти вглиб території України, побоюючись збиття. Як зауважує військовий оглядач BBC Ілля Абішев, класичні повітряні бої у цьому конфлікті спостерігаються вкрай рідко. Зазвичай обидві сторони застосовують бойові літаки для ракетних і бомбових ударів по наземних об’єктах, не вступаючи у безпосередній повітряний контакт через зону дії протиповітряної оборони супротивника.

### Безпілотні літальні апарати

Дрони відіграють вагому роль на всіх етапах війни:

– Вони застосовуються для розвідки, наведення та в ролі ударних безпілотників.
– Україна лідирує у розробці безпілотних систем, зокрема роботів та дронів.
– За даними Bloomberg у листопаді 2025 року, українське виробництво дронів становить близько чотирьох мільйонів одиниць щорічно.

Операція під кодовою назвою “Павутина” продемонструвала успішну стратегію використання безпілотників: понад 110 українських FPV-дронів були контрабандою доставлені на територію Росії, де ними здійснили атаки на більш ніж 40 стратегічних бомбардувальників. Окрім ударних безпілотників, Україна широко застосовує морські безпілотники, які допомогли вражати російські кораблі.

Серед виробів вітчизняної розробки варто виділити дешеві та швидкі у виготовленні дрони FP-1 і FP-2, при цьому FP-1 має теоретичний політ до Москви. Перші роки війни Україна користувалась також турецькими Bayraktar TB2 з ракетним озброєнням, американськими дронами-камікадзе Switchblade, а також комерційними дронами для розвідки, як-от китайські DJI Mavic 3.

У відповідь Кремль планує значно розширити виробництво ударних безпілотників — до десятків тисяч одиниць на рік. У листопаді 2025 року Росія оголосила про створення Сил безпілотних систем — нового підрозділу, що відповідатиме за координацію програми виробництва і застосування дронів, про що повідомляє інформаційне агентство ТАСС. Цей крок ілюструє пріоритетність розвитку безпілотних технологій у російській оборонній стратегії.

У російських медіа в 2025 році згадувалися такі розробки дронів, як “Артеміда-10”, “Тувік” і “Сіріус”, які позиціонуються як найсучасніші і готові до масового виробництва. Проте інформації щодо їхнього реального бойового застосування на цей час немає. За оцінкою Іллі Абішева, кількість дронів, які фактично прийняті на озброєння, може бути значно меншою.

Протягом 2025 року Росія також модернізувала наявні безпілотники, наприклад тактичний дрон-камікадзе “Молнія-2”. Раніше Кремль імпортував іранські безпілотники “Шахед” і тепер виробляє власний аналог — “Герань-2”. Це безпілотники типу «крило» з функцією самознищення, призначені для ударів по українських містах, транспортних мережах та військовій інфраструктурі. Росія виробляє близько 3000 таких дронів на місяць, а дослідження Інституту науки та міжнародної безпеки у Вашингтоні свідчить, що влітку й восени 2025 року середній добовий запуск “Шахедів” становив близько 175 штук.

В одній із проблемних сфер для обох сторін залишається зв’язок. Чимало дронів залежить від супутникових каналів для навігації. Ілон Маск приклав значні зусилля, аби обмежити можливість Росії використовувати супутники Starlink для координації атак дронами; українські посадовці підтверджують, що ці зусилля мають позитивні результати.

Власна російська супутникова система “Газпром космічні системи” має значно менші можливості, ніж Starlink, через що її експлуатація в польових боях є обмеженою. Альтернативні канали керування дронами — через оптоволоконний кабель або радіоканали — мають невеликий радіус дії і зазвичай менш ефективні, надійні та доступні за вартістю.

### Перспективні напрямки озброєнь

Новим тією фронтом технологічної конкуренції у війні між Росією та Україною стало застосування штучного інтелекту. Застосування озброєнь, оснащених штучним інтелектом, здатне суттєво змінити хід бойових дій, зазначає військовий оглядач BBC Україна Олег Черниш.

– Міністр оборони України Михайло Федоров повідомив, що розробки у цій сфері вже ведуться. Проте поки що серед військових систем немає ефективної зброї на базі ШІ.
– Якщо цей напрямок буде реалізовано, це значно підвищить бойові можливості, зокрема дрібних безпілотних апаратів.

Також Кремль готує дрони з автономною системою наведення і штучним інтелектом, за інформацією ВВС.

Матеріал підготовлено за участі Домініка ОʼКіфе.

Категорії Без категорії

різне