Людмила Монастирська — видатна примадонна Національної опери України, лауреатка премії імені Тараса Шевченка та народна артистка України. Її ім’я вже давно закріпилось у списку провідних оперних зірок XXI століття. Співачка гастролює на найпрестижніших світових сценах, серед яких легендарна Ла Скала у Мілані, Королівський театр Ковент-Гарден у Лондоні та Метрополітен-опера у Нью-Йорку. Незважаючи на визнання на світовому рівні, вона завжди залишається вірною своїй рідній столиці — Києву.
Від початку повномасштабної війни в Україні Людмила стала однією з найпомітніших культурних амбасадорок держави у світі. За запрошенням генерального директора Метрополітен-опера, вона виконала партію Турандот, замінивши російську співачку Анну Нетребко, з котрою театр припинив співпрацю через її підтримку кремлівського режиму. В ексклюзивному інтерв’ю для OBOZ.UA Людмила розповіла про підтримку України у Метрополітен-опера, українське коріння керівництва театру, а також поділилася думками щодо повернення російських артистів на світові сцени, свого гастрольного життя і сім’ї.
Українські корені керівництва Метрополітен-опера
Пані Людмила зізналася, що нещодавно дізналася про українське походження Пітера Гелба та його дружини, диригентки Кері-Лінн Вілсон. У неї родичі проживають у Чернівцях (тітка разом з родинами двоюрідних сестер та брата, який є військовослужбовцем), а корені Пітера – на Закарпатті. Зокрема, дідусь і бабуся Гелба походили з Великіх Ком’ят, містечка колишньої Чехословаччини, що зараз знаходиться на території України.
Дізнавшись цю інформацію вже під час війни, Людмила підкреслила, що під час однієї з розмов Пітер і Кері-Лінн відкрили їй свою родинну історію. Особливої уваги заслуговує зацікавленість Кері-Лінн українською мовою — вона вивчає її й навіть просить підтримувати практику спілкування нею. До того ж диригентка колекціонує вишиванки.
Взаємини з Пітером Гелбом і пропозиція з Метрополітен-опера
Партія Турандот у постановці Метрополітен-опера стала для Людмили дуже особливою, адже її запропонував виконати особисто Пітер Гелб, що стало знаковим кроком театру. Відомо, що в оперному середовищі прямий дзвінок від генерального директора артистці — велика рідкість, зазвичай комунікація відбувається через кілька менеджерів.
Варто відзначити особливі риси спілкування Пітера Гелба:
- Він тримає руку на пульсі театру: відвідує вистави, приходить у гримерні, бажає успіху артистам перед важливими постановками.
- Після спектаклів особисто вітає виконавців.
- Наприкінці 2022 року його пропозиція замінити Анну Нетребко своєю участю виявилася актом солідарності з Україною та символом підтримки.
Крім того, наступного року Метрополітен-опера також відмовився від співпраці з Хіблою Герзмава, запропонувавши партію Флорії Тоски, яку теж виконала Монастирська.
Контакт із Анною Нетребко
Хоча колеги зустрічалися в міжнародних оперних театрах, зокрема в Арена ді Верона та Німецькій державній опері в Берліні, їхнє спілкування залишалося формальним, обмежуючись ввічливим вітанням. Людмила пригадує, що колись мала честь бути в гостях у Анни Нетребко на День подяки, у квартирі на 32 поверсі з видом на річку Гудзон. Водночас вона наголошує, що їхні стосунки не були близькими — у світі опери це цілком поширене явище.
Погляд на повернення російських артистів на світові сцени
Монастирська відзначає, що в багатьох містах Росії війна фактично не відчувається — немає вибухів, сирен, і тому там спокійно звучать думки про розділення політики та культури:
- У Європі та США часто використовують формулу: "ми скасовуємо Путіна, але не Пушкіна".
- Російська культура розглядається як позачасова частина світової спадщини, хоча це суперечить реаліям для тих, хто щодня відчуває наслідки війни.
Наприклад, у Відні одночасно проходили два заходи:
- Бал у палаці Гофбург, який об’єднав українську та австрійську спільноти, де виступала Людмила.
- Бал у Віденській опері за участі Анни Нетребко.
Водночас в Національній опері України твори російських композиторів — Чайковського, Рахманінова, Прокоф’єва, Римського-Корсакова, Мусоргського та інших — давно зняті з репертуару. Зокрема, не ставлять балети Чайковського ("Лебедине озеро", "Спляча красуня", "Лускунчик") та опери ("Євгеній Онєгін", "Пікова дама").
Переосмислення культурної спадщини
В Україні відбуваються значні зміни у ставленні до спадщини, пов’язаної з російською імперією:
- Київська Національна музична академія вже не носить ім’я Петра Чайковського.
- Зберігається розуміння, що композитор мав зв’язки з Україною (наприклад, будинок-музей у Кам’янці на Черкащині), але водночас важливо пам’ятати про його позицію як представника російської імперської культури.
- Історії того часу складні, багато діячів були приписані імперськими структурами, але важливо не плутати ці аспекти.
Людмила підкреслює, що кар’єра Анни Нетребко багато років фінансувалась спецслужбами Росії, і тому її активне повернення на світові сцени має певне політичне підґрунтя. Водночас артистка відзначає працелюбність Нетребко як професійна якість. Нині Анна судиться з Метрополітен-опера через скасування контрактів, проте театр поки що зберігає позицію не запрошувати артистів, які відкрито підтримують російську агресію.
Життя гастрольної артистки
У вільний від виступів час Людмила любить відвідувати концерти своїх колег:
- Віддає перевагу живій музиці, балету, симфонічним оркестрам.
- Навчається, переймає новий досвід, спостерігає за роботою інших митців.
- Вважає, що вік живи – вік учися, і прагне розвиватися крок за кроком.
Для винагороди за успішний проєкт вона любить відвідати гарний ресторан, де може насолодитися улюбленими морепродуктами, зокрема устрицями з келихом білого вина. Іноді це місце стає простором для спільного відпочинку з друзями або рідними.
Подарунки та особисті межі
Людмила уникає прийому дорогих подарунків від шанувальників, особливо ювелірних виробів і діамантів. Такі подарунки часто накладають зайві зобов’язання та можуть створювати непотрібну напругу, особливо з боку чоловіків. В її житті важливими є щирість і увага — квіти, теплі слова. Щодо близьких людей — це зовсім інший контекст.
Сім’я та діти
Її син Андрій, який навчався у КПІ за технічною спеціальністю, а також вивчав психологію в Могилянці, наразі продовжує навчання в Інституті керівних кадрів і веде самостійне життя. Донька Анюта експериментує з різними проектами у сфері інтернет-заробітку, шукаючи свій шлях.
Людмила підкреслює, що є терплячою матір’ю та розуміє сучасні реалії, коли молодь хоче опанувати різні сфери діяльності.
Колишній чоловік Олександр працює в Київському оперному театрі для дітей та юнацтва, має друга сім’ю. Його син Даня — талановитий піаніст, якого він сам виховує.
Життя на гастролях
Співачка зізнається, що життя всеу життї "на валізах" їй непросте. Постійні переїзди, проживання в чужих апартаментах або готелях, відмінності в мові, традиціях і культурних нормах створюють дискомфорт. Тому їй важливо підтримувати власний простір, а також приїздять близькі, щоб додати відчуття дому.
Про ідею придбати житло за кордоном, зокрема у Нью-Йорку, Монастирська не задумувалась і вважає, що жити її місце лише в Україні. Вона також розповіла про відмінності в оподаткуванні гонорарів артистів із США та Європи і те, що деякі російські виконавці, завдяки домовленостям на найвищому рівні, обходять систему і отримують справедливу компенсацію.
Відзнака "Національна легенда України"
Минулого літа Людмила отримала почесну відзнаку "Національна легенда України". Враження від церемонії залишилися сильними, особливо завдяки знайомству з командиром роти Першого окремого медичного батальйону Андрієм Сем’янковим, який був поруч із нею в першому ряду. Його світлий погляд, благородність і внутрішня гідність залишили незабутній слід. Вони ледь встигли обмінятися кількома словами, але для Людмили він став символом нерозривної сили й глибини народу.
Під час гастролей у Нью-Йорку до Метрополітен-опера часто приходять поранені українські військові на реабілітацію. Вони знайомляться з артисткою, спілкуються, фотографуються. Людмила відзначає їхню красу і силу, але водночас печалиться, усвідомлюючи тяжкі втрати, які вони пережили.
Детальніше з ексклюзивним інтерв’ю Людмили Монастирської та іншими темами можна ознайомитися на офіційних платформах видання OBOZ.UA.
Тільки перевірена інформація в Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не довіряйте фейкам!
