Кожен третій українець висловлює обурення у зв’язку з новинами про купівлю чи будівництво елітної нерухомості топпосадовцями під час війни. Соціологічне дослідження свідчить про домінування однозначно негативних реакцій – від глибокого роздратування через соціальну нерівність до втрати віри у подолання корупції.
Дані було зібрано під час опитування, проведеного з 22 по 29 травня 2026 року на замовлення «Слово і діло». Методом онлайн-анкетування самостійно заповнили структурувану анкету 1200 громадян України віком від 18 років, за винятком мешканців тимчасово окупованих територій. Враховуючи статистичну похибку не вище за 2,89% (із довірчою ймовірністю 0,95 для показників близько 50%), опитування реалізовано на спеціалізованій платформі «Lemur» (CAWI – опитування через комп’ютерну підтримку).
Аналіз емоційної реакції на новини та розслідування щодо придбання або будівництва топпосадовцями розкішного житла під час війни показує наступні тенденції:
– 34% респондентів відчувають обурення через соціальну несправедливість, що викликають ці факти, усвідомлюючи глибоку прірву між владою і звичайними громадянами;
– 28% виявляють зневіру у здатність подолати корупційні прояви в країні загалом;
– Лише 8% відчувають задоволення від того, що триває боротьба з корупцією, а 9% ставляться до таких новин спокійно або нейтрально, розглядаючи їх як типовий елемент у різних країнах і періодах;
– Ще 9% не слідкують за подібними повідомленнями або залишаються до них байдужими;
– 12% опитаних вагалися з відповіддю.
Стосовно соціально-демографічних особливостей реагування:
– Чоловіки демонструють більш емоційні реакції: 40% серед них відчувають обурення через розрив між владою та суспільством, порівняно з 30% серед жінок;
– Водночас чоловіки дещо частіше висловлюють задоволення від триваючої боротьби з корупцією (11% проти 5%);
– Жінки частіше схильні до песимістичних настроїв: 31% зневірюються у можливість подолати корупцію (проти 24% серед чоловіків) і частіше вагаються з відповіддю (15% проти 9%).
Вікові відмінності також впливають на ставлення:
– Респонденти віком 55 років і старше найчастіше висловлюють обурення — 42% порівняно із загальним показником 34%, при цьому лише 5% цієї вікової категорії ігнорують тему (загалом – 9%);
– У віковій групі 45–54 років найчастіше проявляється зневіра — 33% проти 28% загалом;
– Молоді люди (18–29 років) та ті, що належать до групи 30–44 роки, частіше займають відсторонену позицію: серед них найбільша кількість тих, хто або не стежить за подібними новинами (14% і 12% відповідно), або сприймає їх спокійно (12% серед молоді);
– Водночас представники молодшої вікової категорії дещо частіше відчувають оптимізм щодо антикорупційної боротьби — 11% проти 8% у середньому.
Регіональний розподіл оцінок виглядає наступним чином:
– Найбільш критичні настрої зафіксовано на Півдні України, де рівень обурення сягає 37%;
– На Сході країни 32% респондентів відчувають зневіру, а також у регіоні спостерігається найвища доля тих, хто ставиться до ситуації спокійно або філософськи (14% проти 9% у середньому по країні);
– Найвищий рівень ігнорування теми зафіксовано на Заході, де 13% опитаних не слідкують за такими новинами (загальноукраїнський показник — 9%).
Нагадаємо, що за результатами попереднього дослідження, половина населення України обізнана про державні житлові програми типу «єОселя» та «єВідновлення», але не бере в них участі через відсутність власної потреби. Серед тих, хто потребує допомоги, близько третини стикаються з перешкодами, тоді як успішний досвід користування мають лише 5% опитаних.
Також, згідно з аналітичною інформацією, більшість українських сімей мають дохід на рівні до 15 000 гривень на одного дорослого члена родини. Водночас комфортним для них вважають значно вищі суми – переважно від 25 000 до 50 000 гривень.
Для того щоб не пропускати найважливіші та ексклюзивні новини від «Слово і діло», підпишіться на наш Telegram-канал. Візуальну аналітику від редакції можна знайти у Telegram-каналі Pics&Maps.
