28 лютого Ізраїль та Сполучені Штати Америки здійснили серію ракетних атак по Ірану. Ізраїльська сторона назвала цю операцію «Ревучий лев», американці ж охрестили її «Епічною люттю». Тодішній президент США Дональд Трамп, що після безуспішних переговорів із Тегераном висловив справжнє обурення, заявив, що метою спільних військових дій Ізраїлю і США є знищення військового потенціалу Ірану, припинення його ядерної програми та повалення чинного режиму.
У відповідь на ці удари Іран завдав численних ракетних атак по низці держав Близького Сходу — не лише по військових базах американських сил, але й по аеропортах, а також цивільних і комерційних об’єктах. Військовий конфлікт швидко розширився і вийшов за межі регіону. В інтернет-просторі активно обговорюють «початок третьої світової війни» та прогнозують вплив цих подій на війну Росії в Україні.
Інформаційний портал ZAXID.NET зібрав найважливіші запитання щодо ситуації на Близькому Сході та провів інтерв’ю з директором Центру близькосхідних досліджень Ігорем Семиволосом. У розмові розглянуто, чи справді розпочалася «третя світова», яка роль Китаю у конфлікті і які потенційні вигоди може отримати Україна з цієї війни.
### Який масштаб протистояння?
По-перше, важливо чітко визначати речі своїми іменами: йдеться не просто про конфлікт, а про війну, хоч офіційних заяв про це поки немає. По-друге, цей військовий конфлікт втратить локальний характер, на відміну від червня 2025 року, коли протистояння між Іраном та Ізраїлем залишалося обмеженим регіоном. Нині це повномасштабна регіональна війна з великим потенціалом для подальшої ескалації, зазначає Ігор Семиволос.
«У війну вже залучена значна кількість країн Близького Сходу, і їхня кількість зростає. Позиція «залишатися осторонь» вже не працює, ніхто більше не може сказати: «я в безпеці вдома». Існують спроби атакувати британські бази на Кіпрі, що свідчить про можливість подальшого розширення конфлікту», — пояснює експерт.
Слід додати, що 4 березня одна з іранських ракет була спрямована в напрямку Туреччини, але була перехоплена турецькими військовими. Також, 5 березня іранські безпілотники здійснили атаку по території Азербайджану.
### Хто підтримує Іран?
«Іран наразі перебуває у фактичній стратегічній ізоляції. Відверто можна сказати, що на цей момент жодна потужна держава публічно не підтримує Іран. Проте багато країн, у тій чи іншій мірі, підтримують позицію США», — констатує Ігор Семиволос.
Хоча прийнято вважати союзниками Ірану Китай і Росію, нині Пекін більше зосереджений на економічних питаннях, таких як нафта та свобода судноплавства.
«Китай обирає позицію спостерігача. Стратегічно він розраховує на те, що американцям не вдасться повалити режим у Тегерані. Проте поки що Пекін не планує активних дій. Однак з наближенням переговорів країни готуються мати сильні козирі — до квітня стане зрозуміло, які карти у кого на руках», — коментує Семиволос.
Щодо Росії, то, хоч вона і демонструє свою присутність переважно через заяви, наразі, за словами експерта, Москва не має реального впливу на хід подій.
### Що спричинило війну між США та Іраном?
Слід пам’ятати, що стан справ на Близькому Сході, зокрема взаємини між Ізраїлем і Іраном, тривалий час був нестабільним. Ключової єдиної причини для вибуху масштабної війни немає — існує комплекс факторів, пояснює Ігор Семиволос.
Він зазначає, що:
1. Ізраїль, Іран та інші держави регіону борються за домінування на Близькому Сході. Їхнє зіткнення неминуче, оскільки вони є антагоністами.
2. Для США критично важливий контроль над арабським Близьким Сходом, особливо регіоном Перської затоки.
3. Іран реально загрожував безпеці Перської затоки.
4. Ізраїль був активним учасником у переконанні Трампа щодо необхідності військової кампанії проти Ірану, підкреслюючи ймовірність створення Тегераном ядерної зброї.
5. Саудівська Аравія, хоча і не висловила офіційну позицію, неофіційно підтримувала військовий сценарій розвитку подій.
Головним каталізатором конфлікту стала ядерна програма Ірану. Останні раунди переговорів між Вашингтоном і Тегераном торкалися збагачення урану, і жодна зі сторін не погодилася на компромісні рішення.
«Іранці використовували питання збагачення урану як засіб тиску для зняття санкцій, які діяли в різних формах з 1979 року. Ризики реальні: збагачення урану означає потенціал виробництва ядерної зброї, а наявність ракет середньої та великої дальності дає можливість використовувати цей потенціал не лише для захисту, а й для тиску або агресії», — пояснює Ігор Семиволос.
Для ілюстрації він наводить приклад створення Іраном «шиїтського коридору» — сухопутного зв’язку, що проходить через Ірак, Сирію та Ліван до Середземного моря. Це забезпечує перекидання допомоги союзникам, зокрема «Хезболлі».
### Хто має перевагу і скільки триватиме війна?
«Чесно кажучи, я не можу точно оцінити ресурси Ірану, проте припускаю, що він має значний арсенал ракет та інших засобів ураження», — розповідає експерт.
За словами Семиволоса, Іран ретельно готувався до протистояння протягом тривалого часу, накопичуючи озброєння і підтримуючи потужний репресивний апарат. Для керівництва країни війна — не нова реальність, а звичний стан для виживання.
«Іран прагне завдати таких ударів, які «перекинуть стіл». Вони розуміють, що американці та ізраїльтяни мають нижчий поріг терпіння, тож атакують арабські країни, для яких це було несподіванкою. Мета — довести ситуацію до критичної точки, щоб інші союзники США почали вимагати припинення війни», — підкреслює Семиволос.
Водночас успіх США багато в чому залежить від ступеня підготовки до військових дій. Від цього залежить, наскільки обґрунтованими є твердження Трампа, що конфлікт триватиме 5–6 тижнів.
«Якщо планування було досконалим, Трамп може вкластися у ці строки. Але якщо в процесі військових дій виникнуть непередбачені проблеми — як, наприклад, зі збиттям іранських дронів, — війна може затягнутися», — додає експерт.
Однак варто врахувати, що всі учасники війни — це люди. Якщо Іран протягом короткого часу стикнеться з не просто фінансовою кризою, як це було в грудні- січні, а також з кризою продовольства та системи управління, конфлікт може закінчитися значно швидше.
Додатково Семиволос зазначає, що роль внутрішніх протестів в Ірані є визначальною. Можливо, саме завдяки цим протестам США остаточно ухвалили рішення про початок воєнних дій.
«Очікували, що США втрутяться під час масових протестів і репресій, але тоді не мали достатніх ресурсів. Початок війни без належної підготовки означав, що не вдасться ефективно відбивати іранські атаки — це реальна проблема. Звісно, помилки були, коли Трамп закликав протестувальників, але не надав їм достатньої підтримки. Проте така невтішна правда», — каже Семиволос.
Він також передбачає, що у разі падіння існуючого режиму США докладуть зусиль для того, щоб відновлення влади старої формації стало неможливим.
### Яким чином війна США та Ірану вплине на Україну?
Ігор Семиволос переконаний, що чим швидше війна в Ірані завершиться поразкою режиму Тегерана, тим вигідніше це для України. Є кілька причин, основна з яких полягає в геополітичній поразці Росії, яка втратить свого ключового союзника.
«Окрім цього, світові ціни на нафту не матимуть надмірного впливу на економіку, і Росія не зможе з цього отримати значного прибутку. Також у результаті зміни влади в Ірані, оскільки Україна висловлює підтримку іранському народу, є шанси встановити з новою владою дипломатичні відносини і отримати економічні вигоди. Такий сценарій можливий лише за умови короткого конфлікту. Якщо ж війна затягнеться, з’являться нові загрози та виклики», — роз’яснює експерт.
### Яке майбутнє очікує Іран після війни?
Питання про подальшу долю Ірану залишається відкритим. Ігор Семиволос виділяє кілька можливих сценаріїв розвитку подій у країні:
– Фрагментація Ірану на кілька територіальних одиниць;
– Виникнення громадянської війни за принципом «всі проти всіх»;
– Перехід до демократичного політичного устрою.
«Кожен із цих варіантів є складним і непростим. Особисто я сподіваюся на демократичний трансит, однак для цього треба пережити падіння чинного режиму», — каже Семиволос.
### Що українцям важливо знати про війну в Ірані?
Українці наразі суворо зосереджені на збереженні своєї державності та виживанні у складних обставинах. Проте, за словами Ігоря Семиволоса, варто дивитися ширше й усвідомлювати, що Україна є глибоко втягнутою у міжнародний контекст, який набагато більш комплексний, ніж може здаватися на перший погляд.
