Про перебіг переговорного процесу щодо завершення війни в Україні, причини впливу конфлікту в Ірані на ці перемовини, а також перспективи візиту американських переговорників до Києва розповів радник Офісу Президента України Михайло Подоляк в інтерв’ю для Новини.LIVE.
### Вплив війни в Ірані на переговори щодо України
Три тижні тому Михайло Подоляк зазначив, що переговори про завершення війни в Україні нині фактично заморожені через загострення конфлікту в Ірані. При цьому він запевнив, що український переговорний процес не триватиме у такому стані довго. На його думку, існує глобальний посередник — адміністрація Дональда Трампа, яка також бере активну участь у врегулюванні ситуації на Близькому Сході. Саме тому увага американської сторони наразі сконцентрована на цьому регіоні.
Утім, перемовини в онлайн-форматі тривають, здійснюються періодичні уточнення позицій, а президент України і надалі готовий до активних офлайн-переговорів. Зокрема, біля Києва очікується прибуття американської делегації, що виступає посередником у процесі. Організаційно Україна повністю готова до продовження переговорів.
### Перспективи приїзду американських посередників
Подоляк підкреслив неоднозначність ситуації, коли американська сторона приймає участь у переговорах у Москві, але поки що ігнорує співпрацю з Україною, яка є партнером США. За його словами, це великий глобальний конфлікт, де ідеться про зміну розподілу впливів та міжнародного права, і логічно було б проводити переговори безпосередньо із країною, що захищає міжнародний порядок. Як зазначив радник, замороження конфлікту на Близькому Сході буде лише тимчасовим і за певних умов.
Водночас Подоляк виявив невизначеність щодо того, коли саме можна очікувати зміни ситуації на Близькому Сході. Він іронічно порівняв ситуацію з динамікою дій Дональда Трампа — «до обіду все виграється, а після обіду знову починається».
### Роль України у глобальній політиці та війні на Близькому Сході
Україна нині має значно більшу суб’єктність, зокрема через війни на Близькому Сході. Лише вона і партнери Росії готові до такого виду бойових дій. Українська влада ініціює нові рішення та пропонує механізми переосмислення альянсів і створення нових безпекових архітектур. Ці ідеї активно обговорюються міжнародною спільнотою. Водночас Україна змінює свою позицію в регіоні, де раніше не була помітною, і підкреслює важливість збереження статусу-кво відповідно до принципів міжнародного права.
Ключові моменти, що визначають позицію України:
– Відсутність переговорів на умовах ультиматумів агресора.
– Чітке усвідомлення дій Росії та інших учасників конфлікту.
– Збереження суверенітету і територіальної цілісності.
### Мова та ідентичність у контексті війни
Щодо спекуляцій з приводу російської мови в Україні, радник Офісу Президента наголосив:
– Україна має українську мову як державну, яка має глибоке історичне коріння.
– Російська мова та Російська Федерація — це штучні політичні конструкти.
– Ідеологія «руського міра» розглядається як насильство й інструмент зовнішньополітичного тиску.
– Війна остаточно руйнує проект «Російська Федерація», хоч самі росіяни це ще не усвідомили.
Крім того, Україна демонструє свою готовність до нових форматів безпекової співпраці, експорту зброї та аналітики щодо сучасних військових технологій, тоді як Росія обмежується деклараціями про тактичні успіхи на фронті.
### Продовження переговорного процесу та контакти з Росією
Перемовини тривають у різних форматах, але із російською стороною наразі активно обговорюється лише гуманітарне питання обмінів полоненими, що є пріоритетом для України, а не для Росії, яка більше зацікавлена у збереженні амбіцій президента Путіна.
Українська сторона очікує, що після стабілізації ситуації в Ірані відновляться й активні очні переговори, зокрема візити американських делегацій. Наразі переговори перебувають на паузі, без інтенсивних прямих комунікацій, які б дозволяли чітко узгоджувати позиції.
### Взаємозв’язок подій на Близькому Сході з українським мирним процесом
Подоляк детально окреслив ключові вимоги регіональних країн щодо Ірану, які впливають на стабілізацію ситуації:
1. Відмова Ірану від ядерної програми та передача збагаченого урану США або третій країні.
2. Відмова від ракетної програми, у тому числі міжконтинентальних ракет, що базуються на технологіях Росії.
3. Відкриття Ормузької протоки для вільного судноплавства.
4. Припинення фінансування проксі-терористичних угруповань, таких як «Хезболла», «Хамас», та хусити.
#### Відновлення переговорів та сподівання українського суспільства
Активізація переговорного процесу викликала у громадськості сподівання на завершення війни вже цього року. Однак Подоляк зауважив:
– Війна не може бути завершена односторонньо.
– Передача Росії навіть частини територій Донбасу не призведе до миру, а лише спровокує подальші вимоги щодо Запорізької, Херсонської областей та інших регіонів.
– Росія не зацікавлена у закінченні війни без примусу, оскільки інфраструктура воєнної економіки підтримує численну кількість людей — близько 20 мільйонів.
### Проблема повернення учасників бойових дій
У РФ майже півтора мільйони осіб залучені до війни у ролі виконавців насильницьких дій. Після завершення активних бойових дій більшість з них, які часто мають кримінальне минуле, повернеться до цивільного життя. Це створить серйозні ризики для внутрішнього порядку.
### Розмірковуючи про подальший хід війни
Подоляк охарактеризував сучасну російську армію та ситуацію так:
– Війна триває, бо у Путіна немає жодного стимулу її припиняти.
– Військові успіхи Росії часто перебільшені, а вони самі перебувають у критичній ситуації.
– Подальша доля конфлікту залежить від трьох ключових факторів:
1. Масштабу ударів по нафтовій інфраструктурі Росії (нафтопереробних заводах, портах, транспортних шляхах).
2. Кількості втрат серед особового складу РФ, що вже призводить до браку живої сили.
3. Можливості Росії чинити мобілізацію в умовах внутрішніх протестів і невдоволення.
Наразі близько 20-25% нафтотранспортної системи Росії знищено, але певний шлях для подальших ударів ще існує. У 2023 році втрати російських військових сягали 35 тисяч на місяць, але згодом Росія почала не в повному обсязі заповнювати свої чисельні втрати, що призводить до кадрового дефіциту.
Подоляк підкреслює, що продовження війни для Путіна є ключовим засобом утримання влади, а завершити конфлікт він зможе лише тоді, коли ресурсні можливості країни стануть критично низькими.
—
У другій частині інтерв’ю радник Президента України обговорює питання щодо можливості оголошення загальної мобілізації в Росії, а також перспективи залучення трудових мігрантів для відбудови України після завершення воєнних дій.
